"Думаю, никто не обещал Яремчуку стопроцентное место в составе". Протасов об "Олимпиакосе" и Блохине

Легенда Динамо і Олімпіакоса Олег Протасов дав інтерв’ю «УФ», у якому оцінив перспективи Романа Яремчука у грецькій команді та розповів про свій період роботи на Елладі

«Позавчора ввечері зателефонували ваші грецькі колеги-журналісти і сказали, що вранці Рома прилітає підписувати контракт з Олімпіакосом. Для мене це було несподівано»

– Олеже Валерійовичу, здивувалися, що Яремчук в останній момент обрав саме Олімпіакос?

– Для мене це стало сюрпризом. Мені позавчора ввечері зателефонували ваші грецькі колеги-журналісти і сказали, що вранці Рома прилітає підписувати контракт з Олімпіакосом. Для мене це було несподівано. Я їм сказав, що клуб зробив хороший вибір, як і Яремчук. Олімпіакос зараз на серйозному рівні, виграв європейський кубок – Лігу конференцій. Думаю, Яремчуку буде там цікаво.

– Яремчука кілька місяців пов'язували з Трабзонспором. Як думаєте, з футбольного погляду він зробив правильний вибір, підписавши контракт з Олімпіакосом?

– Великої різниці немає, якщо порівнювати чемпіонати, але Олімпіакос – це більше народна команда, яку люблять величезна кількість людей. Трабзонспор ніколи не вигравав європейський турнір, а Олімпіакос виграв. Думаю, Рома зробив правильний вибір.

– В Олімпіакосі у вас ніколи не питали про Яремчука?

– Ні, не питали. Якщо треба буде, то я підкажу. Але поки без мене справляються, все нормально.

– У Брюгге, Бенфіці та Валенсії у Яремчука не вийшло себе проявити на 100%. Як думаєте, в Олімпіакосі він зможе перезавантажити кар'єру?

– Щоб повністю розкритися, Яремчук має потрапити в ту атмосферу, де йому буде комфортно. Тоді від нього можна буде очікувати хороших результатів і голів. Роман дуже різнобічний футболіст і має багато хороших якостей як для нападника. Мені він дуже імпонує. Я вірю, що в Олімпіакосі в нього все вийде.

– Розкажіть, що з себе представляє грецький футбол, він підходить Яремчуку?

– Я сім років пропрацював в УАФ і за грецьким футболом особливо не стежив, займався українським футболом. Можу сказати, що грецький чемпіонат – це не найбагатша ліга Європи, але клуби збирають хороших гравців. Є чотири команди, які боротимуться за чемпіонство – це Олімпіакос, Панатінаїкос, ПАОК і АЕК.

– З ким Яремчук конкуруватиме за місце в основному складі Олімпіакоса?

– Основний конкурент – це Ель-Каабі. Марокканець точно такого ж плану гравець, як і Яремчук, але Роман цікавіший буде – він може притримати і зачепитися за м'яч. Іноді їм доведеться грати удвох на полі, тоді Ромі доведеться бути трохи в периферії, спускатися за м'ячем, рухатися вправо і вліво. Але все залежатиме від тренера, поки це лише фантазії.

Конкуренція – це добре, без неї не цікаво. Думаю, ніхто не обіцяв Яремчуку стовідсоткове місце в складі.

– Що скажете про тренера Олімпіакоса – іспанця Хосе Луїса Менділібару?

– Я його мало знаю, але він показав результат – виграв Лігу конференцій, а ось чемпіонат і Кубок взяти не вийшло. Проте він виконав давню мрію всіх уболівальників Олімпіакоса, які прагнули коли-небудь завоювати європейський трофей. Усі дуже щасливі! У цьому сезоні у нього буде завдання виграти чемпіонат і Кубок Греції. Для таких цілей потрібна глибина складу, ось вони її і створюють.

– Ви дуже добре знаєте Олімпіакос. Яка там інфраструктура порівняно з Динамо?

– Усе на вищому рівні! Є своя база, проблем із полями ніколи не було, для футболістів є готель з усім необхідним. Клуб організований дуже серйозно. У Динамо, можливо, база більша.

– У Греції дуже затяті вболівальники. Вони дадуть Яремчуку час, якщо його адаптація затягнеться, чи фани вимагають усього й одразу?

– Там дуже віддані вболівальники, які обожнюють свої команди і готові для них на все. Я думаю, проблем у Яремчука не буде. Фанати дуже лояльно ставляться до гравців. Через Олімпіакос за останні роки пройшло багато іноземців, багато хто не заграв, але проблем з уболівальниками ні в кого не було. Вони дають час.

– Скільки голів від Яремчука ви очікуєте за сезон?

– Звідки я знаю, я ж не провидець. Іноді один гол приносить перемогу у надважливому матчі, а можна забити чотири в нічого не вирішальному і перемогти 5:0.

Кількість голів відіграє не таку величезну роль, як здається, хоча нападника судять якраз таки за забитими м'ячами. Тож подивимося. Я бажаю Роману лише успіхів.

«Ми з Литовченком найняли одного агента, щоб він представляв наші інтереси. Він допоміг вивезти гроші, а потім сам їх привласнив»

– Давайте поговоримо про вашу кар'єру в Олімпіакосі. У той час не дуже охоче відпускали наших гравців за кордон. Як вам вдалося перейти з Динамо в грецький клуб?

– Це був 1990 рік, тоді тільки починалися виїзди з СРСР, уже були більш ліберальні погляди. Раніше відпускали одиниці – Хідіятулліна, Алейникова, Заварова, Блохіна.

Я приїхав до Олімпіакоса, тому що Блохін прийняв команду і покликав мене і Литовченка, потім ще Савичев із Торпедо приїхав. У Мілані був приклад Гулліт-ван Бастен-Райкард. Олімпіакос пішов цим же шляхом і запросив трьох футболістів і тренера з однієї країни.

Мене приємно шокувала увага грецьких уболівальників. В аеропорту мене зустрічало дуже багато людей. Я такого не очікував!

– З якими проблемами ви зіткнулися в Греції?

– У Греції було непросто. Були проблеми і з президентом клубу, і фінансові невиплати, коли не виконували зобов'язання. Пам'ятаю, що з керівництвом Олімпіакоса навіть приїжджав розбиратися тодішній президент Динамо Безверхий.

– Вийшло у Безверхого вирішити питання?

– Довго все тягнулося. Суди між Динамо і Олімпіакосом закінчилися тільки п'ять років тому. Там усе було закручено і мене не стосувалося. Знаю тільки, що клуби між собою домовилися, але детальною інформацією не володію.

– Ви говорили, що були затримки. Вам Олімпіакос усе виплатив у підсумку?

– Не зовсім. Потім прийшов новий президент Коколіс, він дещо виплатив, але не все. Як потім з'ясувалося, у нас вкрав гроші німецький агент. Тоді агентська діяльність тільки розвивалася, і ми з Литовченком найняли одного агента, який був адвокатом, щоб він представляв наші інтереси. Він допоміг вивезти гроші, а потім сам їх привласнив. Для нас це було боляче, але це не такі суми, якими зараз оперують футболісти.

– Читав про махінації з контрактами. Писали, що у вас було підписано аж три угоди з Олімпіакосом. За умовами першого договору, вас купили за вісім мільйонів доларів на п'ять років. У другому були прописані зовсім інші цифри: три мільйони двісті тисяч доларів і три роки. Був ще й третій контракт: чотири з половиною мільйони доларів, термін дії – п'ять років. Що було насправді?

– Я не хочу в це заглиблюватися, тому що в цих справах особливо не брав участі. Думаю, основна тема була в тому, як виплачувати гроші – чистими чи брудними грошима. Зазвичай так відбувається. Проїхали цю тему. Зараз в Олімпіакосі новий президент – Марінакіс, у нього все нормально.

– То який контракт у вас був підписаний?

– У мене спочатку був підписаний контакт на три роки. Потім прийшов Коколіс, виплатив частину боргу, і я ще продовжив угоду. Через рік мені надійшло запрошення з Японії, я відпросився, і він мене відпустив в Осаку.

– Поговоримо про футбол. Ваші статистичні показники в Греції вражають. Ви забили 50 голів за Олімпіакос. Як вам гралося під керівництвом Блохіна?

– Методики були такі самі, як у Динамо за Валерія Васильовича Лобановського. Я до цього був звичний, тому проблем не було. На жаль, чемпіонат у нас виграти не вийшло, хоча підібрався непоганий склад. Але тоді в Греції були розвинені нефутбольні течії. Інші команди керували суддівським процесом і впливали на ухвалення рішень.

– З ким ви найбільше спілкувалися в Олімпіакосі?

– З Литовченком і Савичевим, з Олегом Володимировичем трохи менше, тому що була різниця у віці. Потім підучили мову і з'явилися грецькі друзі.

– У Блохіна непростий характер. Чи були в нього конфлікти в Олімпіакосі?

– Я знаю характер Володимировича. Всяке бувало, але багато часу минуло і зараз важко вже щось згадати.

«Бути тренером я вже не потягну. Перегорів!»

– Давайте тепер поговоримо про тренерство. Як ви очолили Олімпіакос?

– Спочатку мене взяли на роботу скаутом, паралельно я займався своєю академією. Потім в Олімпіакосі прибрали головного тренера Катанєца, і президент Коколіс покликав мене. Він мені тоді сказав: «Цей чемпіонат дуже важливий для клубу. Ще жодна команда Греції сім разів поспіль не ставала чемпіоном. Я хочу виграти! Потрібно, щоб ти прийняв Олімпіакос!». Мені було складно ухвалити рішення, бо я ще не мав тренерського досвіду, але зрештою погодився і виконав завдання – ми стали чемпіонами.

– Як святкували чемпіонство?

– Усю команду на двоповерховому автобусі возили по місту. Народ був щасливий, усі святкували, запускали феєрверки. Що, що, а грецький народ уміє святкувати перемоги.

– Кого з тодішніх гравців Олімпіакоса можете виділити?

– У нас підібралася весела бригада: Карембе раніше грав у Реалі, Джованні – в Барселоні, Кастільо, який потім був у Шахтарі, у мене тільки починав, Джорджевич був капітаном і лідером. Ці гравці мені допомагали, як могли, точніше – не заважали працювати. Вони бачили, що я ще не досвідчений тренер. Атмосфера була хороша.

– Як поводилися Карембе і Джованні в команді, ставили із себе зірок?

– Ні, такого не було. Вони дуже спокійні хлопці. Ми з Карембе досі спілкуємося, він працює спортивним директором в Олімпіакосі. Приємний хлопець! Джованні теж без усіляких «випендрьожів» – дуже добра людина. Проблем у мене ні з ким не було.

– А з Кастільйо? У Шахтарі він постійно конфліктував із Луческу і так і не зміг розкритися в донецькому клубі.

– Він, коли грав під моїм керівництвом у Олімпіакосі, був зовсім малий і радів, що я даю йому шанс грати. У нас із ним були хороші, робочі стосунки.

– Останнє запитання. Олеже Валерійовичу, які у вас подальші плани, чим плануєте займатися?

– Бути тренером я вже не потягну. Перегорів! Я попрацював в УАФ і психологічно вже не впевнений, що хочу працювати тренером. Але маю намір залишитися у футболі, правда, ще не знаю, ким. Поки творча пауза і є час подумати.

– Хочете працювати в Греції чи Україні?

– Я поки що живу і там, і там. Мені вже 60 років виповнилося і проблем із переїздами немає. Де буду затребуваний, там і працюватиму.

Фото - УАФ