"Если бы не Ахметов, то о "Шахтере" бы уже все забыли": легенда "Динамо" Буряк отреагировал на 14-й Кубок Украины "горняков"

(публикуется на языке оригинала)

У середу, 15 травня, Шахтар обіграв Ворсклу (2:1) у фіналі Кубка України сезону 2023/24 та здобув вже свій 14-й такий трофей, обійшовши свого принципового суперника Динамо на один титул.

Також «гірники» завдяки цій перемозі зрівнялися з біло-синіми за кількістю внутрішніх трофеїв. Тепер обидва гранди мають їх по 38.

Колишній футболіст та головний тренер Динамо Леонід Буряк дав ексклюзивний коментар сайту «Український футбол» у якому відповів, чи дійсно Шахтар стає одноосібним гегемоном в нашій лізі, а також оцінив подальші перспективи конкуренції між флагманами.

«Вітаю Шахтар, але те, що має Динамо, ніхто не відніме»

– Після вчорашньої перемоги Шахтар обігнав Динамо за виграними Кубками України та зрівнявся з киянами за внутрішніми трофеями. Можна сказати, що остаточно почалася ера гегемонії «гірників» в Україні?

– Це футбол. Невідомо, як воно буде. Те, що має Динамо, ніхто не відніме.

– Можна сказати, що «гірники» домінують над Динамо, чи при різниці в один гол справді не все так однозначно?

– У матчі Шахтар – Динамо (1:0) в другому колі УПЛ була рівна гра. Я не можу сказати, що донеччани переграли суперника. Було поставлено сумнівний пенальті. Я говорю не про те, чи влучив м’яч в руку у штрафному майданчику, а про фол на Віталію Буяльському перед цим, який не зафіксували.

Шахтар виграє – немає питань. На здоров’я, вітаю їх. Динамо йде своїм темпом. Чим вищою буде конкуренція в УПЛ, тим краще для нашого футболу.

– В останні два сезони матчі між Шахтарем та Динамо виходять досить нудними. З чим ви це пов’язуєте?

– Зараз таке нудне життя. Війна в країні. Яке свято? Немає зараз тих футболістів в Динамо та Шахтарі, які робили картинку.

Так, ми хочемо грати українськими футболістами, але цим талантам треба допомагати рухатися вперед. Потрібно, аби не дві гри в сезоні були рівня Динамо – Шахтар, а 10-15. І на юнацькому рівні також. Мені було приємно поїхати на матч цих команд у чемпіонаті U-19, у якому кияни перемогли. Дуже конкурентна та хороша гра була.

Така вже історична ситуація в нашому футболі. Виконавці для позиційної гри, які виступають в Англії, Німеччині чи Іспанії, коштують по 50-60 мільйонів. Це нереальні гроші для України. Тим більше, під час війни.

«Якби не Ахметов, то про Шахтар би вже усі забули»

– В Шахтарі та Динамо останнім часом дуже добре себе проявляють Данило Сікан і Владислав Ванат. Хто, на ваш погляд, більше готовий до переходу в європейський клуб?

– Думаю, що вони одного рівня на сьогодні. Добре, що молоді хлопці забивають. Я тільки радий.

Треба розуміти, що кожному таланту потрібен час та робота. Ти не можеш посадити дерево і просто чекати, що воно буде високим та красивим. Треба поливати, удобрювати… Тренерам необхідно працювати над тим, аби перетворити цих талантів на гравців дійсно топрівня.

Журналісти одразу поспішають сватати до європейських грандів. Я не хочу, аби вони пішли, як Михайло Мудрик. Варто дати хлопцям спокій. Нехай грають без цього зайвого тиску.

– Функціонери Шахтаря заявляли, що будують найсильнішу команду в своїй історії. Можна сказати, що вони вже досягли цілі?

– Я не хочу втручатися у справи Шахтаря. Я читав вислови менеджменту донеччан, але не думаю, що це так. Вони фахівці. Не знаю, що вони хочуть. Не думаю, що це найкращий Шахтар в історії.

Вважаю, що їм треба бути трохи скромніше та тихіше. В усій цій ситуації, якби не було Ріната Ахметова з його запалом та любов’ю до клубу, про Шахтар би вже усі забули. Варто їм заспокоїтися та хоча б виграти групу в Лізі чемпіонів або Лігу конференцій. А говорити можна все що завгодно.

Я з повагою ставлюся до Шахтаря. Коли донеччани виступають на міжнародній арені, то ми усі їх підтримуємо. В них талановита молодь. Просто буває в житті буває, що усі вважають гравців талановитими, а потім, коли вони зустрічаються з суперником високого рівня у Європі, то соромно на усе це дивитися.

– Взагалі в Україні зараз є перспективна молодь?

– Ми маємо здібних футболістів. В першості U-19 приємно дивитися на команди Руху, Полісся, Шахтаря, Динамо, Колоса… Україна завжди славилася своєю талановитою молоддю.

Однак варто розуміти, що не можна порівнювати U-19 з УПЛ, єврокубками чи національною збірною. Це абсолютно різні категорії. Важко наперед сказати, хто точно заграє. Потрібен час та важка праця.

– Ви задоволені тим, як нині розвивається наш футбол?

– Добре, що він взагалі у нас є, і ми якось рухаємося. Хвала нашій армії та усім людям, які допомагають Україні. Коли читаєш у новинах про ситуацію в Харкові та маленьких містах сходу батьківщини, то з’являється думка, що, за великим рахунком, футбол та все інше треба кидати та йти захищати Україну.