Ряд должностных лиц причастных к сепаратистским движениям на востоке Украины в 2004 году до сих пор работают в госорганах

Посадовці, які на початку двохтисячних були учасниками сепаратистських рухів на сході України, зараз продовжують працювати у державних органах.

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на "Радіо Свобода".

Як зазначається, про це свідчать архівні документи того періоду.

Серед цих посадовців є керівник секретаріату Конституційного суду Віктор Бесчастний і член Національного олімпійського комітету України Олександр Зац. Вони погодили проведення "референдуму щодо надання Донецькій області статусу республіки в складі федерації". Суддя Харківського окружного адмінсуду Владислав Єгупенко був у списках виконавчого комітету Харківської області, який мав би перебрати владу від Києва. А депутат Київради Олександр Попов був спікером на з’їзді у Сіверськодонецьку, де закликали створити "південно-східну республіку".

У виданні пишуть, що Бесчастний у 2004 році в статусі голови комісії з питань депутатської діяльності, етики, правової політики, законності та правопорядку Донецької облради був одним з ініціаторів скликання надзвичайної сесії для голосування за так званий референдум "щодо надання Донецькій області статусу республіки в складі федерації".

Про це свідчить його підпис під зверненням депутатів облради на ім’я тодішнього голови Донецької облради Бориса Колеснікова.

Крім того, Бесчастний обґрунтував для депутатів необхідність проведення цього "референдуму". Це підтверджує пояснювальна записка, в якій він писав, що це питання виноситься на обласну сесію "з урахуванням політичної ситуації, яка загрожує громадській безпеці, конституційному ладу, життю і здоров’ю громадян, враховуючи зібрання територіальних громад і звернення депутатів Донецької облради".

Пізніше, на позачерговому засіданні Донецької облради депутати ухвалили рішення про проведення референдуму 5 грудня 2004 року, який би дозволив регіону отримати особливий статус.

Після цього голосування Бесчастний також погодив проєкт рішення про проведення цього референдуму. Тоді ж депутати проголосували і за примірник бюлетеню.

У коментарі журналістам Бесчастний заперечив свою участь у подіях того часу.

"Я від цих питань відмовився. Я не приймав ніяких рішень", - заявив він.

Проте у редакції зіставили його підпис під документами 2004 року і нинішній, вже у статусі керівника секретаріату Конституційного суду, - і вони збігаються.

"Радіо Свобода" підкреслюють, що секретаріат, який очолює нині Віктор Бесчастний, у Конституційному суді України перевіряє усі звернення до суду і вирішує: виносити їх на розгляд чи ні, йдеться у матеріалі.

Разом з ним проєкт рішення про референдум погодив також Олександр Зац, який на той час був заступником голови Донецької обласної ради. Сьогодні Зац - член Національного олімпійського комітету України.

За інформацією видання, він у 2022 році виїхав закордон як волонтер і не повернувся. Зв’язатися з ним журналістам не вдалося.

Документи підтверджують, що прізвище нинішнього судді Харківського окружного адмінсуду Владислава Єгупенка було у складі виконавчого комітету, створеного 26 листопада 2004 року на надзвичайній сесії Харківської облради, який мав перебрати усю повноту влади від Києва.

Тоді він був депутатом Харківської обласної ради і керував міліцією на харківській Південній залізниці. Депутати цієї ради того ж дня ухвалили рішення про перепідпорядкування міліції в області й залізниці, телебачення, зупинили перерахування коштів до держбюджету.

У коментарі журналістам посадовець, сказав, що деталей уже не пам’ятає, але "був проти усіх рішень".

Нинішній депутат Київської міської ради Олександр Попов був одним зі спікерів на з’їзді у Сіверськодонецьку, на якому закликали створити "Українську південно-східну республіку". Зазнчається, що відповідно до стенограми з’їзду, він у статусі міського голови Комсомольська (теперішня назва Горішні Плавні) привітав кандидата у президенти Віктора Януковича з перемогою і пообіцяв підтримку.

У коментарі журналістам він пояснив, що і досі вважає, що той з’їзд був "за розвиток України".

"Я точно можу сказати, що ніякого антидержавного підходу, чи якогось бачення проти України не було. Навпаки", - сказав депутат.

У виданні нагадують, що надзвичайні сесії у Донецьку, Харкові, Луганську і з’їзд у Сіверськодонецьку на Луганщині проходили на підтримку кандидата в президенти України Віктора Януковича – на тлі Помаранчевої революції. Через після з'їздуі рішення Донецької облради про проведення референдуму, СБУ відкрило кримінальну справу за статтею "посягання на територіальну цілісність і недоторканність України". У 2006 році ця справа була закрита, а усі обвинувачення зняті.