Тарас МИХАЛИК: "С Юссуфом друг друга понимаем прекрасно"

24-річний півзахисник київського ”Динамо” Тарас Михалик із приходом на тренерську лаву Юрія Сьоміна почав грати в центрі захисту. Про те, як він почувається на новій позиції, кореспондент ”ГПУ” розпитав гравця після завершення Кубка Першого каналу.

- За два роки в ”Динамо” легше назвати позиції, на яких я не грав. Мабуть, за цим показником можу сперечатися з головним універсалом команди - Тіберіу Гіоане, - каже Михалик. - В усіх матчах на зборі в Ізраїлі був центральним захисником. Добре, що разом зі мною з півзахисту перевели Юссуфа. Ми з ним чудово розуміємося, тому процес адаптації проходить легше.

- Як пояснив своє рішення Юрій Сьомін?

- Нічого особливого. На початку січня тренувався на звичній позиції, а згодом тренер спитав, чи не грав я в захисті. Відповів, що Дем’яненко та Сабо інколи випускали грати персонально з нападником. Після цього вийшов на товариську гру проти ”Левські”, а згодом на усі ігри Кубка Першого каналу.

- Претензії були?

- Звичайно, але це робочі моменти. Сьомін уміє пояснити, що він хоче побачити від нас. Робить конкретні та зрозумілі зауваження. До того ж проводяться тактичні тренування, коли кожен займає свою позицію на полі, а тренер розповідає, хто й що має робити в певній ігровій ситуації. Відпрацьовуємо різні моделі гри. Це цікаво та корисно.

- У грі зі ”Спартаком” вашими партнерами по захисту були Допілка та Федорів. Як оціните їхню гру?

- Вони додають із кожним матчем. Якщо не зупиняться, обов’язково завоюють місце у складі. Сам таким був кілька років тому. Приємно, що вони українці й вихованці динамівської школи.

- Генеральний директор ”Динамо” Резо Чохонелідзе вважає, що за кілька років клуб на 70 відсотків складатиметься з українців. Це реально?

- А чому ні? Треба обережно підпускати молодь до команди. Згадаємо останню гру за Суперкубок. У складі вийшло троє досвідчених гравців, усі інші - нещодавні випускники футбольних шкіл. Їхнє шалене бажання та самовіддача допомогли нам перемогти. Відмовлятися від іноземців теж не варто. Але вони повинні бути мотивовані та ставити на перше місце інтереси команди, а не особисті.

- Які зміни відбулися у грі команди з приходом Юрія Сьоміна?

- Почали менше використовувати довгий пас. Відмовившись від вільного захисника, змінили систему гри в захисті. А ще тренування стали динамічнішими та різноманітнішими.

- У чемпіонаті України ви грали проти всіх команд. Якого нападника вважаєте найкращим?

- Запам’ятався торішній фінал Кубка України проти ”Шахтаря”. Спочатку грав проти Воробея, згодом, після вилучення Родріго, перейшов на Брандау, а закінчував із Марікою. Румун рухливий, швидкий, технічний. Із ним було найважче.

- Проте найбільше в ”Шахтарі” забивають Гладкий і Брандау.

- Бразилець нахабний. Грає ліктями, наступає на ноги, може пальцем в око ткнути. У нього багатий арсенал таких прийомів. Але на кожну дію, в нас - захисників - є протидія. Усе залежить від того, як себе поставив. Якщо промовчиш і стерпиш біль, з тебе ще більше знущатиметься. Щодо Гладкого, у нього є всі підстави вирости в гравця європейського рівня.

Матеріал «Газети по-українськи»
(публикуется на языке оригинала)