"Я не крепостной. Мне не нужен такой футбол". Хлань рассказал, чем закончились переговоры со "Зарей"

На початку червня «Український футбол» повідомляв, що Максим Хлань в односторонньому порядку розірвав свій контракт із Зорею, який мав закінчитись в кінці цього року.

В подальшому адвокат футболіста Ілля Скоропашкін в коментарі для нашого сайту поясним – які саме дії спонукали його клієнта на розірвання контракту з клубом:

Клуб хотів підписати з ним контракт на п’ять років, але футболіст хотів на менший строк;

Отримавши відмову – Зоря відсторонила його від першої команди та тренувального процесу.

Пізніше і сам Максим в ексклюзивному інтерв’ю для «Українського футболу» підтвердив, що він подав Зорі заяву про розірвання контракту, але поки все призупинилось, так як він за порадою адвоката запропонував «мужикам» розійтися мирно.

Вчора, 20 червня, з’явилась інформація, що Хлань не підписав мирову угоду з Зорею, і тепер цю справу буде розглядати КДК УАФ.

З метою отримати свіжу і достовірну інформацію щодо статусу перемовин між Зорею та футболістом, Андрій Шевченко спеціально для сайту «Український футбол» поспілкувався з Максимом Хланем.

– Переговори закінчені. Я запропонував Зорі компромісний варіант припинення взаємин, за яким клуб міг би отримати компенсацію за мою підготовку від нового клубу і ще й не платити мені компенсацію за порушення моїх прав. Клуб відмовився від переговорів і натомість почав вимагати від мене сплатити компенсацію за розірвання контракту.

– Сума доволі велика, вона була прописана в контракті з Зорею. Мені надіслали вимогу про її сплату в листі за підписом Станіслава Оганова, який не працював в клубі з минулого року. В будь-якому випадку, я впевнений, що правда на моєму боці і компенсацію повинен отримати саме я.

– Зоря грубо порушувала мої права.

– Не тільки. Мене повністю позбавили нормального тренувального процесу і ігрової практики. Примушували в такий спосіб продовжити контракт з клубом ще на 5 років. Коли я не скорився, щодо мене почали застосовувати психологічний вплив, відокремили від командних процесів, почали насміхатись.

Останньою краплею стало те, що мене самого залишили на тренувальній базі, коли всі команди поїхали на останній тур до Ужгорода. Я три дні тренувався на самоті, виконуючи свій контракт. А потім зрозумів, що я не кріпак і мені не треба такий футбол.

Тим більше, що напередодні виїзду директору клубу Ігор Гузь повідомив мені, що якщо я найближчим часом не підпишу контракт на 5 років, то взагалі не буду тренуватись з жодною з команд, а просто намотувати кола до кінця контракту (до грудня 2023). Який сенс мені терпіти такі знущання?

– Перш ніж відважитися на такий крок, я звернувся за консультацією до адвоката, який чітко все мені розписав і пояснив. Якщо клуб в такий спосіб примушує гравця продовжити контракт, то гравець має право взагалі розірвати контракт і вимагати від клубу сплату компенсації.

До речі, історія з Балулі та Ліллем це підтверджує. Футболісти ‒ не кріпаки і можуть себе захищати. Це ж не перший випадок, коли саме Зоря так поводиться до футболістів.

– Відчуваю себе вільним, поки на відпочинку. Вже надходить багато пропозицій від агентів та клубів. Треба все ретельно зважувати.

* * *

Ресурс завернувся за коментарем до ФК Зоря й скоро сподівається викласти точку зору луганського клубу на сайті «УФ».