Блогер: "Если игроки "Динамо" не стягивают своими мозгами, что Буяльский почти регулярно открыт, а бьют с неудобной дистанции, то над их мозгами стоит работать"

(Публикуется на языке оригинала)

Блогер Михайло Смоловий у своєму Телеграм-каналі розібрав гру "Динамо" з "Металістом 1925".

Металіст 1925 1:1 Динамо

xG графік

Цього разу не буду розтягувати занадто, а почну з синопсису:

⁃ першого удару кияни завдали на 20‘ хвилині з...пенальті

⁃ 6 з 9 ударів Динамо були шмурдяками на рівні <0.01 xG

⁃ встановлено антирекорд киян для сезону УПЛ за дистанцією середнього удару - 24.8 метрів

Вікова категорія 50+ часто звинувачує Сидорчука, типу капітан сповільнює усі процеси. От зіграли без нього: але чи прискорився ігровий процес в першу годину гру в рівних складах? Ніт.

Динамо довелося грати проти зачиненої структури, в середині першого тайму володіння в киян сягало 80%! Звісно після вилучення Дячука сталося вирівнювання, але в останні 15‘+ хвилин гри Динамо повернулося до 72%. Тож 25-ті вже були змушені тягнути час, їх останній удар датовано 62‘ хвилиною.

Чому Динамо так страждало? Говорити про лінь та відсутність бажання підстав немає. Але як і в епізоді з вилученням, про що згадував Шовковський, є підстави говорити про тактику та неналежне виконання функцій гравцями.

Це вилучення до болю схоже на епізод Сітало-Дячук з матчу проти Інгульця. Тож друге коло, так би мовити, замкнулося. Як і тоді, команда виявилася неготовою до втрати, захисники залишалися один-в-один. Але причина - така сама! Ця команда не розуміє найпростішого. Нікому не потрібно нічого видумувати: лише віддавай на Буяльського в 20 метровому радіусі від воріт, а він вже щось виконає, бо єдиний здатен на це на рівні якоїсь системи. Через нерозуміння цієї простої дії (віддати Буяльському в 20 м радіусі) лізуть хаотично вперед великими силами та нариваються на лонгболи за спини.

Що ми бачимо загалом:

⁃ Буяльський сам виконав 5 з 14 командних глибоких передач до 20 метрового радіусу від воріт

⁃ Буяльський має в активі лише 1 (!) дотик до м’яча в чужому штрафному (хто раптом забув, то Буя другий в УПЛ після Довбика за кількістю дотиків до м’яча в периметрі штрафного)

Тобто замість прийому довелося займатися плеймейкінгом, бо команда не здатна виконати функцію плеймейкінгу, щоб Буя залишався в слоті чи бігав свої звичні маршрути, як ресивер

Мораль проста: якщо гравці Динамо не стягують своїми мізками, що Буяльський майже регулярно відкритий (24/7), а луплять з незручної дистанції, то над їх мізками варто працювати (якщо це можливо, звісно).

Якщо вони просто фізично нездатні виконати передачу з флангу до штрафного, то варто робити організаційні висновки та розвантажувати фонд ЗП. Це нікуди не годиться, що в одного Буяльського лише на одне вдале входження до штрафного менше (4), ніж у Парріса (2), Кабаєва (1), Караваєва (1), Дубінчака (1) та Тимчика (0) разом.

Футболіст на полі - це функція, яка має виконуватися. Якщо функція не працює, то сенсу від футболіста на полі...немає. В Динамо кожної гри є люди, що не виконують жодної функції. Іншими словами: Динамо майже в кожному турі грає в меншості певний період часу. Тому й тут я б радше говорив про це, а не лише про прямий вплив вилучення Дячука. Просто згадайте, що робили увесь сезон деякі вінгери (практично нічого на фоні попередників). Або згадайте, що ставалося після постійних замін Ваната на Раміреса (теж майже нічого хорошого). Тож 10 v 11 для киян не новинка, вони готувалися до цього цілий сезон...

xG графік матчу 30-го туру УПЛ Металіст 1925 1:1 Динамо