Блогер: "Если в первой половине сезона Забарный и Сирота активно двигались с мячом в направлении чужих ворот, то во второй половине Попов и Дячук атакуют пространство вдвое реже"

(Публикуется на языке оригинала)

Блогер Михайло Смоловий у своєму Telegram-каналі проаналізував, як гравці "Динамо" просуваються з м’ячем.

Як грає Динамо в УПЛ

Середня дистанція просування веденнями, м

Не те, щоб воно мене так турбувало, що спати ночами не можу, але бентежить. Намалювалася вже певна тенденція:

⁃ якщо в першій половині сезону ЦЗ Динамо Забарний (230.87 м) та Сирота (218.51 м) активно рухалися з м’ячем в напрямку чужих воріт

⁃ то в другій половині сезону ЦЗ Динамо Попов (117.51 м) та Дячук (92.17 м) атакують простір вдвічі рідше

З п’яти вже зіграних матчів випадає з тренду лише гра проти Дніпра-1, там в киян було лише 28.32% володіння (усі думки про захист виключно). Але решта поєдинків проходила в межах середнього % за сезон. Тому можна говорити про деяку «впевнену пасивність» захисників з м’ячем в ногах. Сидорчук регулярно продовжує падати третім, створюючи можливість для ЦЗ просуватися - проте ЦЗ не просуваються.

От це і бентежить, якщо капітан падає третім, то такий механізм в команді існує: отже рух ЦЗ у простір має відбуватися. Інакше капітан просто чекав би передачу від ЦЗ між першою (нападники) та другою (півзахист) лініями захисту суперника.

Важко впевнено сказати (лише дід має знати точно), але така прямолінійно-примітивна архітектура дистрибуції у весняній УПЛ звузилася зараз до двох ймовірних причин:

⁃ вона стала саме прямим наслідком від використання дуету Попова з Дячуком, які мають трішки «тугувату» реакцію на простір, та не розпізнають можливість його атаки веденнями

⁃ або ж спрощення гри стало основою плейбуку та Попов/Дячук просто виконують вказівки та настанови тренерів, але тут якось не сходиться, бо капітан часто падає третім

Якщо подивитися на PPDA проти киян, то може здатися, що суперники почали тиснути сильніше: в усіх п’яти весняних матчах УПЛ PPDA проти був вищим за середній по сезону. Проте більшість прямих та не прямих ознак вказують на те, що самі кияни стали частіше квапитися з рішеннями грати вперед, полегшуючи роботу супернику.

Навесні в 4 з 5 ігор Динамо частіше повертало м’ячі, ніж восени! І от це лякає прям до усрачки! В порівнянні з першим дідовим сезоном Динамо додало ~10 повернень м’яча! При тому, що першою його реформою тоді став курс на більш продуманий контроль м’яча та наслідок - зменшення кількості його повернень!

Якщо дуже спростити для розуміння ширшої аудиторії, то зараз Динамо суттєво більше ригає у відборі - встановили максимум від сезону 2017/2018!
Тобто команда спалює паливо не на те, щоб якісно розігрувати м’яч, а на те, щоб його повертати. Починається це з дій пари Попов/Дячук ще з м’ячем, що варто тримати в голові!

Основа поступово наздоганяє U19, бо там і не думають наздоганяти основу! Вже не дочекаюся бану Попова чи Дячука, щоб перевірити поведінку Сироти: чи буде й він стояти, коли з’являтиметься можливість рухатися.

Середня дистанція просування веденнями гравцями Динамо в нинішньому сезоні УПЛ (метри)