Блогер: "Я убежден, что у целой группы игроков "Динамо" есть нераскрытый потенциал. Потенциал, позволяющий не проигрывать 0:2 без единого момента дома "Ингульцу"
(Публикуется на языке оригинала)
Блогер Михайло Смоловий у своєму Телеграм-каналі розбирає гру "Динамо" з "Інгульцем".
Динамо 0:2 Інгулець
xG графік
Аби Ріс Нельсон не забив Борнмуту на 96‘, то певно пішов би топитися. З десяток років намагаюся завести звичку сприймати поразки Динамо (Арсеналу, Петріотс і т.д.), як щось буденне. Не виходить. Певно пора перестати вірити в людей та людство загалом.
Я дійсно був переконаний тоді в студії ТТТ, та переконаний досі, що в цілої групи гравців Динамо є нерозкритий потенціал. Потенціал, який дозволяє не програвати 0:2 без ЖОДНОГО big chance моменту вдома Інгульцю. Але з різних причин ці можливості так і не використовуються на користь команді.
Завжди існує спокуса шукати крайніх. Але варто розуміти, що з рядом гравців ТШ йде на свідомий ризик, даючи згоду на наслідки. Ніхто не сумнівався, що Дячук має якості руйнувати (лідер за кількістю повернень м’яча - 20). Проте, коли ставили його в основу, то усвідомлювали наявність недоліків в пасовій грі. От чи відомо вам, що 87 - це взагалі другий його максимальний показник кількості передач (92, Минай U19, 2:1 в 21 році)? І одразу в першому ж матчі за основу він змушений виконати майже вдвічі більше передач вперед, ніж в середньому по кар’єрі...
Чи ми з вами та ТШ не знали, що Кабаєв до Динамо не грав у матчах з 70% володіння?! Знаємо, але ставлять.
Можна зірватися на Назара. Але, блін, якщо усі дивилися збори, то помітили його успіхи в прийомах м’яча в штрафному. А скільки передач до штрафного майданчика пройшло в першому таймі?! То може не на Волошина зриватися, а на Караваєва з його 30% точності пасів в периметр та 38% точності навісів?
Кияни на зборах не зіграли жодного матчу з 70% володіння, тож підготовки до таких кейсів не було. Звідси проблема, побачивши лінію з 5 захисників, багато хто реально розгубився. Окрім Буяльського в цій команді мало хто розуміє, що таке простір та як його використовувати. В сенсі багатьох гравців простір - це «бистриє флангі». А коли на лінії штрафного стіна з 5 тіл - складно. В голові немає шаблонів.
З 13 ударів в матчі, Динамо завдало 9 з-за меж штрафного, тож лише 4 (!) з периметру! Але говорити, що проблеми виникли з атакою штрафного - несправедливо. Чому? Бо точність пасів до фінальної третини залупилася на рівні 67.02% (77.4% по сезону).
Тож тут навіть не скажеш про автобус - Інгулець тримав киян на відстані середнього удару в 22.84 метри, а це довше на понад 3 за середню відстань (19.47 м).
Поява Гармаша дещо ситуацію пожвавила (він переміг Кабаєва за дотиками в штрафному 5:1), але Антон - розгубився. Царенко виконав 27 точних передач з 28 (96%), проте не виконав жодного пасу до штрафного, та не отримав жодної передачі в периметрі. Бо Динамо U19 грало восени з трохи більше за 50% володіння, і аж ніяк не з 70%.
Можна чіплятися за VAR та пропущені голи. Окей, якщо хтось хоче. Можна говорити про глибину дна та решту звичних для таких ситуацій сентенцій, якщо в когось потім на дружину від цього встає. Динамо не виграло цей матч в день, коли ІМС дозволив Хацкєвічу зрубати під корінь деревце, яке посадив Ребров - дозволив припинити роботу з іспанцями. Рахуємо усі матчі сезону з 65% володіння і більше:
⁃ Львів - перемога 1:0 (67.77%)
⁃ Ворскла - нічия 1:1 (72.65%)
⁃ Колос - нічия 0:0 (65.47%)
⁃ Металіст 1925 - нічия 0:0 (70.59%)
⁃ Інгулець - поразка 0:2 (70.77%)
⁃ 5 ігор, 2 (!) голи та 6 очок з 15 можливих (або 40%)
Ігоре Михайловичу, чи не здається вам, що пану Іщенку вже час на пенсію?