Блогер: "Дубинчак существенно превосходит среднего левого защитника Премьер-лиги почти по всем атакующим метрикам"

(Публикуется на языке оригинала)

Блогер Михайло Смоловий у своєму Телеграм-каналі розповідає про гру захисника "Динамо" Владислава Дубінчака.

Проти середнього: Владислав Дубінчак (захист + атака)
Лівий захисник, 24 роки (Динамо)

Дякую, що нагадали, бо цикл про гравців обірвався на Дубінчаку. Дійшли до порівняння із середнім лівим захисником УПЛ.

Захист

В чому Владислав поступається середньому ЛЗ Ліги? Дубінчак має на 2 дуелі в захисті менше (4.33 проти 6.32), але важко бачити в цьому зраду. Динамо грає з перевагою у майже 20% володіння над більшістю ЛЗ УПЛ. До того ж Дубінчак виграє більший відсоток дуелей (56.7% проти 52.2%).

А от менша кількість повернень м’яча на чужій половині - дивує рівно перші п’ять секунд, доки не вибудується логічна послідовність. Про неї пізніше.

Не повинна особливо вражати (хоча це і не круто) кількість невдалих дій на власній половині (майже втричі більше), бо фізично більше таких можливостей в Дубінчака в Динамо за високого відсотку володіння. Плюс постійна ротація партнерів та Кабаєв. Ніхто не дасть гарантії, що на ідентичних обсягах менше браку буде в середнього ЛЗ. Сюди ж і втрати внаслідок відбирання заносимо. Дубінчак обігрує майже вдвічі частіше, а це додаткові до % володіння команди ризики.

От тепер і повернемося до логічної послідовності. Дубінчак поступається в кількості спроб індивідуального пресингу (-0.5), але переважає у високих спробах - на чужій території (+4.4). Про що це говорить? Дубінчак тисне на суперника на чужій половині та повертається на власну, якщо тиск провалюється. На фоні таких самих ЛЗ за профілем - він мобільний, бо встигає позахищатися і біля власних воріт (заблоковані кроси та виноси). Але середньому ЛЗ, який стоїть в захисті довше, та зрідка залишає межі 60-метрової зони від воріт, він поступається: і у виносах, і у заблокованих кросах. Просто порівнюємо дистанцію захисних дій: в Дубінчака вона на 5.3 метри вища за середнього ЛЗ. Багато дій у Владислава стається за межами 40 метрів, але до центральної лінії.

Тож тут багато специфіки командної роботи в захисті. Дубінчак елемент тиску, що має пришвидшити дії суперника та спричинити брак. Але під час володінь Динамо, коли команда або сам Владислав м’яч втрачають: він частіше сідає назад, ніж намагається одразу його повернути. Деякі успіхи в цьому є враховуючи кількість перехоплень, які важко робити в напівпозиціі. Проте фолів більше за середнього ЛЗ, отже інколи доводиться махлювати та зривати атаки і в такий спосіб.

Суттєву перевагу Владислав має з вибором позиції при ударах від воріт та виносах, бо виграє на 12.2% більше повітряних дуелей. Саме за таких умов більшість з них і стається. Плюс, що парадоксально, Дубінчака важче пройти один-в-один (перевага у 14.6%). Тож якщо він трапляється на шляху, то обігрувати його складно. Плюс додаємо фоли (коли все ж обіграли), то втікають від нього рідко.

Атака

Тут власне і відповідь, чому на деякі хиби Дубінчака в захисті можна закривати очі на довгій дистанції. Він суттєво переважає середнього ЛЗ УПЛ майже за усіма атакувальними метриками. Враховуючи, що Динамо більшість часу проводить в атаці, а не в захисті, то на дистанції 30 турів - його внесок в атаку здатен перекрити його ж власні помилки в захисті. Поступається Владислав 1.2% лише в точності передач до штрафного. Але про це вже писав багато разів: за наявності нормального лівого вінгера та якісної взаємодії з ЛЦП, показник зросте до більш пристойного рівня. Над цим сподіваюсь працюватимуть у другій частині зимової підготовки, бо досі й не починали.