Артур АВАГИМЯН: "Думаю, гарантии безопасности во время проведения матча пока никто не может дать"

- Так, зміни однозначно є. Тренування у дворазовому режимі, дуже великі навантаження, адже була дуже довга пауза - аж п'ять місяців. Тому тренери ганяють пристойно: видихнути складно.

- З приводу зайвої ваги це до Костихи (Костишина) (Сміється).

А якщо серьозно, то начебто всі хлопці в нормальній формі в плані ваги підійшли. Ніхто з великим пузом не приїхав. А ось ігрові кондиції звичайно потрібно набрати - в цьому плані наразі важко.

- Дякую нашим військовим за те, що у нас є можливість тренуватися та сподіватись на те, що матчі УПЛ відбудуться за планом.

Але, звичайно, побоювання є, як і у всіх людей, хто зараз перебуває в Україні. Чесно кажучи, питання дуже суперечливе. Війна дуже сильно вплинула на футбол в нашій країні. Вважаю, гарантії безпеки наразі ніхто не може дати під час проведення матчу. Це дуже важко.

- Саме так. Не зрозуміло з приводу повітряної тривоги. Якщо я буду бiгти 1 на 1 з воротарем, а в цей час тривога, що робити? Бігти в притулок? Або бігти забивати? Або ще момент: при стандарті м'яч уже подали, та він залітає у сітку, а цей час сирена, то гол зараховують, чи ні? Багато спірних питань, на які дійсно немає відповіді.

Ми ж бачимо, що ракети прилітають і по будинках, по торгових центрах, та будь де наразі. Футболісти теж люди: звичайно всі про це говорять і замислюються. Є побоювання та різні думки з цього приводу.

Дуже сподіваюсь, що наші бійці здолають ворога і усе це закінчиться вже дуже скоро. Віримо у ЗСУ!

- Так, всі думки зараз про це. Мені, як людині з Маріуполя, подвійно болючіше за все те, що сталося з моєю родиною, я втратив близьких через війну в Україні. Це важко прийняти.

Також не бачив сім'ю близько 7 місяців. Звичайно це все дається взнаки в моральному плані. Вони переживають за мене, я - за них, але з цим доводиться жити, такі реалії на сьогодні. Ми професіонали і повинні виконувати свою роботу. Будемо психологічно триматись та, сподіваюсь, психологічно підготуємось до старту.

- Як мінімум, ми могли б фінансово більше допомагати - збирали б гроші на футболі, як це робили і "Динамо", і "Шахтар" у товариських іграх. Це однозначно було б плюсом для усіх.

Але тут теж є складні моменти і питання. Хто утримуватиме клуби за кордоном? Хто оплачуватиме утримання команди? На багато речей закордоном треба було б витратитися. Думаю, тут на перше місце виходить фінансова складова, яка завдає багато складнощів керівництву клубів та ліги.

- Читав про це в інтернеті. Зі мною навіть зв'язувалися вболівальники клубу, з якими в мене особисті відношення. Хотів би відзначити саме ставлення фанів "Чорноморця" до мене. За цим я десь сумую. У нас із ними дуже теплі та міцні стосунки.

- Зараз у мене контракт з "Олександрією", і я не можу думати про будь-які варіанти за кордоном. Лише якщо заплатять за мене гроші, які зможуть влаштувати клуб, або вийдуть напряму на клуб, то вже можна буде про щось говорити, а так - ці пропозиції не можна назвати серйозними.

- "Шахтар" дав мені футбольну школу. "Шахтар" - це гранд українського футболу, і потрібно заслужити, щоб грати там, а не просто говорити про це.

- Я грав на позиції 10 номера майже постійно раніше, але у "Олександрії" мене ставлять поки що тільки на фланг. Думаю, якщо поставлять на позицію 10, то я б із задоволенням постарався би перекрити цю солідну втрату клубу. (Смеється)

- Вигравати кожен матч і рухатися від гри до гри. У нас дуже хороший склад. Думаю, нам під силу зайняти високі місця, але знову ж таки потрібно не говорити про це, а багато працювати і робити на полі усе для цього.