Блогер: "В споре между футболом и "петраболом", пока с разгромным счетом побеждает футбол"

Блогер Михайло Смоловий у своєму телеграм-каналі поділився цікавими цифрами з матчу Ліги націй Україна - Вірменія.

- Після матчу настрій був хорошим до фрази ГТ: «...в перерві сказав, що треба взяти на себе відповідальність і забити». Нагадало шосту серію документалки про Епіцентр: абстрактно, гравці мають самотужки здогадуватись, що це означає на практиці, яку комбінацію. Виявляється все так просто. За логікою тренера, а він там продовжив ланцюжок: проти Вельсу ніхто не зміг узяти на себе відповідальність і забити. Тобто раніше, коли Цитаішвілі брав відповідальність, через то усе і працювало: гол має бути не результатом командних дій, а індивідуальних. Ок. Ми десь так й здогадувалися.

Ну, добре, на цю словесну конструкцію, що характеризує нашу теоретичну підготовку до ігор, ніхто не зверне уваги, тому не розвиватиму. З вірменами Маліновський визвався «узяти ініціативу і забити». Ок. Після однієї спроби у першому таймі (22‘, 0.04 xG) Руслан розряджав до голу ще тричі поспіль:

- 51‘ - 0.04 xG

- 57’ - 0.02 xG

- 59’ - 0.02 xG

- 61’ - нарешті гол на 0.11 xG

Ну, а чому ні? ГСВ же будує гру навколо периметру, шукаючи вільного Каррі чи Клея? Мабуть, саме для цього і сталася зміна флангів з Шапаренко.

Якщо поглянути на карту ударів Руслана, то з півтори роки він регулярно забиває саме з цієї точки: 7 з 9 його останніх голів забито приблизно звідти (у колі радіусом 4-5 метрів). Тож залишилося встановити чия це була ідея (з ротацією), щоб говорити далі.

Як і проти Ірландії (обіграли Шотландію 3:0) ми завдали 14 ударів.

Як і проти Ірландії середня дистанція удару перевищує 23.5 метри (на цей раз 23.74). Тож 9 з 14 у матчі та 5 з 8 влучань у площину ми здійснили з дистанції. Але після 0.8 xG в минулому матчі трохи накинули до 1.26.

Просто констатація наскільки нам важко колупати насичений захист. Цього разу хоча б додумалися Руслана використувати по максимуму - маємо результат.

Вірмени тричі тікали в контратаки, але ударів не завдавали. У підсумку сльози та лише 4 дотики до м`яча у нашому штрафному майданчику.

Завтра вже докладніше, а на ніч лише дві тези:

- основа, яка вже не є носієм петраболу генетично, набагато інтенсивніше повертала м’яч

- основа, яка вже не є носієм петраболу генетично, набагато інтенсивніше грала в пас, чим дуже обурювала пана Олега Лужного (тож усе правильно робили, бо на початку другого тайму відсоток володіння сягнув 90% , вперше таке бачив)

Тож у суперечці між футболом та петраболом, поки що перемагає футбол. Перемагає з розгромним рахунком. От що тільки не круто, так це 49.3% програних один в один дуелей в захисті проти найстарішої команди дивізіону В (29.2 роки).

Не надихають і 65.38% програних дуелей в атаці. Хоча, якщо установка «брати відповідальність і забивати», то це, мабуть, ще й норм.