Григорий КОЗЛОВСКИЙ: "В академии мы приняли где-то 700 беженцев"

(Публикуется на языке оригинала)

Президент «Руху» Григорій Козловський прокоментував вторгнення Росії в Україну, а також розповів про допомогу українцям.

– Декілька разів говорив друзям просто ущипніть мене, бо я не міг повірити, що в центрі Європи, у 2022 році таке може відбуватися, що можуть вбивати мирних людей.

Все, що там розказують, що стріляють по інфраструктурах – ми живемо в Україні, ми прекрасно бачимо, гинуть діти, 38 дітей, якщо я не помиляюсь, загинуло, маса мирного населення загинула.

Вбивати нас як націю тільки тому, що ми вільні і не хочемо бути рабами, хочемо жити у вільній демократичній державі – це кошмар. У найкошмарнішому сні я б міг в це повірити, що таке може відбутися з нашою ненькою.

- Чим ви займаєтесь ці 12 днів?

– Я зараз знаходжусь у себе в академії, щоб не казали, що ми десь не тут. Життя зупинилося, бізнес зупинився, будівництво зупинилось, але є багато речей, якими потрібно займатися під час цієї війни.

У мене зараз в академії застрягло 6 команд, які були на турнірі з Мелітополя, Херсона, Одеси. 6 команд, батьки приїхали – ми їх зустріли і прихистити. Понад 150 дітей сьогодні знаходяться у нас в академії.

- Який середній вік команд?

– 2008 рік народження. «Динамо» Київ тут було, 12 команд було. Де можна було поїхати, то батьки їх забрали. 6 команд лишились повністю, плюс лишилось 200 моїх дітей.

Склалася така ситуація, що 350 дітей залишились в академії не те, що сироти, мені довелося бути їм і мамою і батьком. Своїх ми відправили в Люблін, клуб сам викликався допомогти нам, ми своїх евакуювали.

У Польщу, в Забже відправили, Динамо Київ теж. Зараз вирішуємо питання, щоб ще якось відправити дітей в Європу, по клубах, щоб там вони були в більш безпечній зоні.

- Тобто ці діти зараз на вашому забезпеченні?

– Так, проблем немає. Я зібрав тренерів, батьків заспокоїв. Сказав: Не хвилюйтесь, будете їсти те, що й ми, будете спати там, де і я сплю. Тут все буде як з рідними дітьми.

- Як діти реагують?

– Дітям дуже боляче, вони глибоко розуміють, що в них дома біда. Вони за ці 12 днів подорослішали.

- Зараз інфраструктура «Руху» – це проживання дитячих команд.

– Біженці. У нас окрім дітей, ми прийняли десь 700 біженців. Усі ресторани, що були на базі, запустили, останні 4 дні вийшли на об’єм 1000 обідів вдень.

Ми возимо на вокзал, там біда – по 30-35 тисяч людей вдень. Дітки в шторах, люди з дому бігли, хто як міг. Приносили фотографії, діти по кусочку піци діляться – це жах, така біда.

Допомагаємо, як можемо. Закупились продуктами, у нас запаси були. Поки у нас у Львові таких перебоїв немає, намагаємось допомогти.

- На скільки вашого ресурсу вистачить утримувати стільки дітей, фінансувати це?

– Не в грошах справа. Питання в тому, щоб було, що за ці гроші купляти. В основному Львів зараз працює все на фронт. Ми щодня збираємо каравани бусів, фур продуктів і відправляємо туди.

Нам ще гріх жалітися, нас ще сильно не торкнулася ця війна. Біда на передовій – Харків, Миколаїв, Херсон, Суми, Київ. Ми намагаємось більше туди віддавати.

Тут все-таки і Європа поряд, допомагають. Ми повинні буди однією нацією, одним народом, родиною. Нам треба вижити і зберегти нашу свободолюбиву натуру, вільну й демократичну країну.

Інших шансів у нас немає, у нас зараз один варіант – вижити. Після війни, ми народ сильний, ми все відбудуємо. Нашу волю, нас не можливо перемогти, – сказав Козловський.