Алексей Гуцуляк - о "Динамо", "Шахтере", "Вильярреале" и переходе в "Днепр-1"

Інтерв’ю з новачком СК «Дніпро-1» Олексієм Гуцуляком.

— Вітаємо у клубі! Про твій перехід вже давно точилися розмови. Чому так довго тягнувся трансфер?

— Дякую за привітання. Так вийшло, тому шо «Десна» зі свого боку хотіла дещо затримати мене у команді. Перемовини тривали, і, думаю, вони бажали, щоб я ще пару турів за них зіграв. Нібито про все домовились, але все ніяк не могли поставити так би мовити останню крапку.

— Зараз ти задоволений, що є повноправним гравцем «Дніпра-1»? Яку роль у твоєму переході зіграв Ігор Йовічевіч?

— Так, вже всі документи підписані, і я радий, що можу надягнути футболку СК «Дніпро-1». Ігор Йовічевіч відіграв велику роль. Він є першим моїм тренером у великому футболі, взяв мене з команди Ю-19, я при ньому дебютував і зробив великий крок у кар’єрі. Це був великий плюс для того, щоб я перейшов сюди.

— Останній свій матч СК «Дніпро-1» грав якраз проти «Десни». Ти вже не грав за «Десну», але ще й не був футболістом «Дніпра-1». Що відчував?

— Того дня я вже був у Дніпрі: приїхали з дружиною та дитиною, аби освоїтися у місті. Вболівав за хорошу гру. У Чернігові в мене був гарний період у кар’єрі, а тут, сподіваюсь, чекає ще кращий. Так, симпатія була до «Дніпра-1»: розумів, що буду у цій команді, і маємо набирати очки.

— Якщо трохи зануритись в історію, то писали, що в юнацькому віці тебе ледь не вкрав «Шахтар». Це так і було?

— Мова йде про час, коли я був у 10 класі. Їздив тоді і в «Динамо», і в «Шахтар». Було багато моментів, але зараз вже немає про що говорити. Я є вихованцем «Карпат», пройшов там повністю школу, молодіжні склади і дебютував у вищій лізі.

— Також в тебе був період перебування у «Вільярреалі». Пригадаєш?

— Я там був протягом 7-ми місяців в оренді з правом викупу. Дуже цікавий досвід це був у 18-річному віці. Поїхав до Іспанії з дівчиною, яка вже є моєю дружиною. Було важкувато: інша мова, зовсім інший менталітет людей. Але, повторюся, це цікавий досвід, який загартовує. По-іншому починаєш бачити футбол, і взагалі все зовсім по-іншому. Це був хороший етап у житті, я зрозумів, що хочу повернутися до України. І не було такого, що я там не втримався, як писали. Мене хотіли викупити, але мені та родині там було некомфортно. Тренувався там з другою або третьою командою, і після вищої ліги потрапляти знову на цей рівень не хотілося. Тому вирішив повернутися.

— У «Дніпрі-1» новачків завжди тепло приймають. Тут почуваєшся добре?

— Все супер! Немає ніяких проблем. Колектив хороший, багатьох хлопців я знаю. Грали у збірних з Піхальонком, Довбиком, Сватком, Лучкевичем. Всі хлопці позитивні, тому, думаю, проблем з адаптацією не буде.

— «Дев’ятка» приносить тобі щастя?

— Такий номер був у «Карпатах»; вирішив і тут його взяти.