Игор ЙОВИЧЕВИЧ: "Мы не можем сейчас требовать по три гола в каждом матче от Русина"

До мікрофону після контрольного матчу з «Олександрією» головний тренер «Дніпра-1» Ігор Йовічевіч підійшов з посмішкою:

— Бойова гра, так? – почав він.

— Майже, ніби чемпіонат.

— Якщо заруба є, на неї треба відповісти. Знаходимось на половині збору, і ніхто не хотів поступатися сьогодні. Вийшла нічийка. Бажали сьогодні перевірити дві схеми. У другому таймі молоді гравці вийшли 4-2-3-1 – це наша звичайна схема, але хотіли побачити альтернативну. Це не так просто, адже потрібен час, аби зігратися. Ми бачимо на Євро збірні типу Бельгії або Італії, які вже тривалий час грають в три захисники. Є певні механізми, які треба корегувати, і буде виглядати краще. Але бойовий настрій, непоступливість та наполегливість були присутні, і гол з нашого боку теж був заслуженим. Хоча «Олександрія» мала 2-3 моменти після наших незіграних розіграшів у фазі оборони. Зробимо вірні висновки і рухатимемося вперед.

— У першому таймі перехід до атаки був дуже повільним. Напевно, на це ви звернули увагу гравців. Що саме ви сказали у перерві, адже картинка гри змінилася?

— (посміхаючись) У чемпіонаті ми б не грали проти «Олександрії» з трьома захисниками. Вони не потрібні, коли тебе атакує один форвард. Але ми хотіли просто побачити наші недоліки. Звичайно, що коли тебе не атакують, центральні захисники мають багато простору і часу на роздуми. Вони збиваються твій темп, бо не атакують тебе. Звичайно, що буде корекція у чемпіонаті. Коли вийшли пацани на останні 20 хвилин, це була вже наша схема. Вона дала нам простір, коридори, і суперник не мав відповіді. Тому, можливо, ми виглядали у цей час найцікавіше за весь матч.

— «Ворскла», «Олександрія», «Колос», «Зоря» — такі суперники у контрольних матчах роблять міжсезоння ніби міні-чемпіонатом…

— Так, лише кілька команд поїхали готуватися за кордон, а ті, хто залишилися тут, можуть грати між собою. Можливо, занадто потужні матчі на даний момент, але все одно: ми добре знаємо один одного, не розкриваємо усі карти. Тут ще можна помилятися на відміну від чемпіонату, де у стресовій ситуації важливим є кожне очко. Можна пробувати нюанси, а в чемпіонаті граєш на результат зібрано та сконцентровано.

— За підсумками проведених спарингів наскільки ви задоволені, як інтегруються до командної гри новачки?

— Чесно кажучи, я сподіваюсь, що ми ще зміцнимо команду для збільшення конкуренції. Це не тому що я незадоволений наявними футболістами. Абсолютно ні! Просто конкуренція змушує тебе бути кращим на кожному тренуванні. Збільшується тим самим інтенсивність тренувань – і ти прогресуєш. Прикладом можуть бути Чуже, Довбик. Конкуренція змушує тебе прогресувати. З керівництвом клубу ми працюємо, аби зміцнити склад, стати солідними, мати різні варінти в атаці та обороні.

— Але ж новачки розуміють ваші вимоги?

— Звичайно, але ми враховуємо, що раніше вони грали зовсім по-іншому. Наприклад, Лучкевич в «Олександрії». Ця команда грає від оборони, довгі м’ячі, підбирання. А ми хочемо дещо інше. Від Джурасека ми чекаємо з часом того, як адаптувався Чуже за місяць перебування у команді. Не можемо зараз, звичайно, вимагати по три голи у кожному матчі від Русина, враховуючи, період, який він не грав у Польщі. Ми працюємо спокійно, скромно, сконцентровано.