Руслан РОТАНЬ: "В расширенном списке Украины U-21 около 60-ти фамилий"

Головний тренер збірної України U-21 Руслан Ротань розповів про відрядження до Туреччини й останні новини команди.

Майже три тижні головний тренер молодіжної збірної України Руслан Ротань перебував у Туреччині, де разом зі своїми асистентами переглядав кандидатів до команди й проходив курс навчання на PRO-диплом.

— Зізнаюся, у мене давно не було таких довгих зборів, — сказав Ротань. — В останні роки ігрової кар'єри ми готувалися не більше двох тижнів, потім їздили на пару днів додому й знову поверталися до роботи. А тут — 18 днів поспіль... З одного боку, це багато, але з іншого — пролетіли вони, як одна мить. Поїздка вийшла насиченою подіями й дуже корисною. Тому, користуючись нагодою, хотів би подякувати керівникам Української асоціації футболу за можливість бути в епіцентрі підготовки практично всіх найкращих молодих талантів країни.

— В Антальї ви працювали в тісному контакті з тренерським штабом національної збірної, зокрема, з її новим фахівцем Луїджі Ночентіні. Як пройшов обмін інформацією з аналітиком, який буде курирувати й вашу команду?

— Із цим тренером ми вперше зустрілися ще до вильоту до Туреччини й обговорили багато нюансів. Прихід такого фахівця стане гарною підмогою в нашій роботі. У нього таке саме бачення футболу, як і в тренерського штабу національної збірної, з яким ми постійно перебуваємо на зв'язку. Просто зараз Луїджі ближче познайомиться з можливостями молодих виконавців. Ми й так намагаємося не пропускати жодного таланту з перспективою потрапляння до першої збірної, а тепер цей процес буде налагоджений на ще більш високому рівні.

— На збори літали й тренери юнацьких команд. Як проходить комунікація з ними?

— Усе добре. Ми тісно спілкувалися з Володимиром Єзерським, Сергієм Нагорняком і Олександром Петраковим. Усі разом побували в гостях у італійських фахівців зі штабу Андрія Шевченка. У минулому відбірному циклі до «молодіжки» викликалося чимало хлопців 2001-го й 2002 років народження, та ми завжди знаходили спільну мову щодо футболістів із тренерами цих вікових груп.

Пріоритетом для всіх нас є національна збірна. Виклик гравців до цієї команди ніколи не обговорюється, а надто — не заперечується. Я завжди кажу хлопцям: «Проявляйте себе, і ми з моїми помічниками на руках віднесемо вас до головної команди країни, якщо вас туди покличуть». В усьому іншому в нас завжди розумний діалог. Наприклад, коли восени 2019 року Олег Кузнецов назвав мені прізвища футболістів, які йому потрібні для виступу у кваліфікаційному раунді чемпіонату Європи (U-19), ми не стали утримувати хлопців у молодіжній збірній. Приблизно така сама комунікація в нас і з Володимиром Єзерським. У березні ми, швидше за все, будемо проводити контрольні матчі, а його збірна — офіційні. Тому всі хлопці 2002 року й молодші, що знадобляться цьому тренерові, знову поїдуть на офіційні поєдинки з командою U-19. Важливо, що є вибір і є кого ділити.

— Попросимо поділитися враженнями від нинішнього стану кандидатів до команди. Хлопці виправдали ваші сподівання?

— У цілому — так. Найголовніше, що в них був шанс себе проявити. У підготовці й спарингах команд УПЛ узяли участь 82 українські футболісти молодіжного віку. Деякі із цих хлопців уже є гравцями основних складів своїх клубів, й у цьому ми бачимо великий прогрес порівняно з минулими роками. Так, багато в чому така довіра молоді пов'язана із загальним рівнем нинішнього чемпіонату України — клуби не так, як раніше, витрачаються на запрошення легіонерів. Сьогодні ми маємо більше футболістів з УПЛ, ніж два роки тому на цьому самому етапі формування «молодіжки». І набагато більше, ніж, наприклад, 10 років тому, коли до молодіжної збірної викликали до 70% гравців із дубля.

— Отже, у вашої команди хороші перспективи?

— У нас вони завжди були хорошими, але все пізнається в порівнянні. У тих самих Данії та Румунії, яким ми поступилися путівкою на Євро-2021, ще більше молоді, яка стабільно виступає в командах вищих дивізіонів. Туди з молодіжних колективів приїжджають одиниці. Приблизно така сама ситуація й у збірній Сербії, з якою нам доведеться стартувати в наступному відбірному турнірі. Про французів я навіть не говорю — гравці цієї команди не просто виступають за клуби елітних дивізіонів Англії й Франції, а борються з ними за найвищі місця.

— Ви відкрили для себе в Туреччині нові імена?

— Можна сказати, що так. Кілька нових хлопців потрапили до нашого розширеного списку, який наразі включає в себе близько 60-ти прізвищ.

— За жеребкуванням нового відбірного турніру стежили в прямому ефірі?

— Так. Ми саме були в Туреччині й дивилися його разом із помічниками.

— Коли дійшла черга до вашої групи, у першому кошику залишалися дві команди — Франція й Данія. Засмутилися, що не випала можливість поквитатися зі своїми кривдниками?

— Та ні, нормальний жереб. На тлі сильних команд простіше буде розвивати нашу гру, а роботи в нас ще дуже багато. Безумовно, французи — це елітний суперник. Досить сказати, що у 12-ти останніх матчах вони здобули 11 перемог. У березні Франція розпочне свої виступи ще на поточному молодіжному чемпіонаті Європи, і ми будемо знайомитися з принципами її гри.

Мене більше засмутив не так жереб, як календар ігор. Точніше, його обговорення. Наші менеджери більш ніж чотири години вели переговори з представниками всіх команд, знайшли спільну мову з Францією та Сербією щодо термінів, які мене в цілому влаштовували, але в останню мить вірмени заявили, що ні з чим і ні з ким не згодні. Звісно, це їхнє право, тому довелося визначати календар за допомогою жеребкування…