Игорь КЛИМОВСКИЙ: "Когда "Олимпик" выйдет в Лигу чемпионов, произойдет атомный взрыв"

Серія інтерв’ю на “Брутальному” у 2021-му році розпочата! Першим нашим гостем став головний тренер донецького “Олімпіка” Ігор Климовський. Наш інтерв’юер Ігор Шевчук подзвонив своєму тезці та дізнався чимало цікавої інформації. Коуч донеччан розповів про те, як зустрів Новий рік, які плани в нього на 2021-й, згадав свою кар’єру футболіста та поділився своїми думками щодо найкращих тренерів світу.

– З Новим роком вас! Як його зустріли?

– Я вас також вітаю з Новим роком! Зустрів його вдома зі своєю сім’єю в Білій Церкві. В цьому році не вийшло нікуди поїхати, багато роботи, були вдома.

– Які подарунки приніс дід Мороз?

– (Сміється – прим.) Ну, мені дружина подарувала гаманець, такий красивий, шкіряний. Ми великі подарунки не робили, а чисто символічні та мінімальні. Залишили гроші на відпочинок влітку. Їздив відпочивати до Туреччини та Єгипту, але цього літа вирішили кудись подалі.

– Який Новий рік ви запам’ятали на все життя?

– Напевно, це 2000-ий рік. Я святкував з друзями і в першу чергу, напевне, через те, що починається нове століття. На цьому, в принципі, все, ось той Новий рік найбільше запам’ятався.

– Які улюблені новорічні фільми?

– Я більше всього дивлюсь радянські фільми: “Іронія долі або з легким паром”, “Операція И”. Більш такі веселі та фільми, які розслабляють. На мою думку, більшості людям теж подобається ось ця стара-добра кіноіндустрія.

– Зараз відпочинок, коли збираєтесь з командою та які плани?

– Ми збираємось 10 січня. 11-го в нас тестування, а згодом медогляд і тренування. 15-го січня вилітаємо на збори в Туреччину на три тижні, проведемо там підготовчий збір до весняної частини УПЛ. Поки що є відомо три команд проти яких ми зіграємо на берегах Середземного моря. 19 числа ми граємо проти польського “Шльонська”, згодом проти “Спартака” із Суботиці, а раніше, до них, проти ТСЦ із Сербії. В нас не виходить багато перельотів, через коронавірус зараз із цим проблема. Виходить, що ми летимо на тритижневий збір та він буде поетапно.

– Опишіть 2020-й рік для вас. Багато хто говорить, що це був найгірший рік у 21 столітті.

– Насамперед велика проблема – це коронавірус. Стільки життів він вже забрав. І я, чесно кажучи не знаю, коли воно зупиниться. Друга проблема, вона футбольна, це те, що ми граємо без глядачів. Це великий мінус для всього футболу. Я ось дивлюсь АПЛ, Бундеслігу, Ла Лігу, то якось помітно, що футбол став не той. Без глядачів і гравцям важко грати. Не скажу, що цей 2020-й рік був для мене найважчий. Тому що головне, що в моїй сім’ї всі живі та здорові. Можу сказати, що рік був доволі проблемний.

– Костянтинівка – ваше рідне місто. Чи часто там буваєте? Яка там соціальна ситуація і з футболом зокрема?

– Так, кожних пів року я їжджу до мами та зустрічаюсь з друзями. Скажу, що там все дуже прикро. В першу чергу місто стало, воно процвітало колись. Було багато заводів та фабрик. Те саме і з футболом. Є люди, які займаються дитячим футболом, а ось з дорослим там серйозні проблеми.

– Ви завершили свою ігрову кар’єру в 30 років. Чому так? Це дуже рано.

– Моєю останньої командою було хмельницьке “Поділля”. Вони вже розвалювались, фінансів не було і я вирішив повернутись в Донецьк. Мене запросили дитячим тренером в “Олімпік”, я прийняв рішення завершити кар’єру футболіста і перейшов на тренерський місток. Ну, ще десь два роки грав собі на область. Травми не було, просто прийняв таке рішення. Тим більше, що була пропозиція стати тренером.

– Ви грали на позиції захисника. Ви самі хотіли бути ним чи тренери бачили вас на цьому амплуа?

– Я весь час грав правим захисником, а центральним вже завершував у Хмельницькому. В дитинстві я взагалі був форвардом, мав хорошу швидкість. Згодом мене бачили вже на правому фланзі оборони та й загалом мені подобалось грати на тій позиції.

– П’ять характеристик, якими, на вашу думку, має володіти захисник?

– В першу чергу має бути мислення, гра один в один, швидкість, витривалість, перший пас. Багато чим має володіти захисник з підключенням, бути технічним. Ну, останнє – це більше для флангових. Центральний в принципі має все те саме вміти робити, але ще й до того бути високим та грати головою. Це великий плюс для команди. Також бачення поля, початок атаки та читання гри.

– Хто був вашим кумиром у той час, коли ви грали футбол?

– Напевно, Блохін. Дуже мені подобався. Вболівав за нього і за “Динамо”. Попри те, що я з Донбасу. У мене батько був з Київської області, то він мене привчив і ми вболівали за київське “Динамо”. Із закордонних гравців, то виділю Дієґо Марадону.

– Більше ста матчів ви провели за легендарний донецький “Металург”, причому вам вдалось вивести його у вищу лігу. Пригадайте ті часи у першій лізі з “МетаДоном”, пам’ятаєте їх?

– Звісно, що це все залишається в пам’яті. Це, мабуть, були мої найкращі роки у футбольній кар’єрі, коли грав за донецький “Металург”. Ми виходили у вищу лігу. Пригадую пам’ятний матч був проти київського “Динамо” на кубок. Я тоді забив два голи, один з гри, інший з пенальті. Напевно, це найбільш пам’ятний поєдинок у моєму житті.

– Чому ніхто не хоче його відновити? Адже зараз багато старих клубів відроджується.

– Вважаю, що це все залежить від фінансів. Чому розвалився “Металург”, потім “Сталь” Кам’янське? Через гроші. Будуть вони, то його зможуть відродити. Все залежить в нас від фінансів, без цього нікуди.

– Як ви ставитесь до того, що зараз відновлюються “Кривбас”, “Метал”, “Поділля”, за яке ви грали?

– Ставлюсь до цього дуже добре. Наприклад, в Харкові обов’язково має бути команда. За Хмельницький я теж радий. Хороше футбольне місто. Чимало гравців звідти вийшли. Кривий Ріг був у вищій лізі, доволі довго та грали непогано. Якщо є можливості та бажання, то команди мають відроджуватись. Не тільки з цих міст, а й з інших. Я ось живу у Білій Церкві, тут завжди була команда в Першій або Другій лізі. Зараз немає, але хочуть відновити, тому вважаю, що це дуже добре для футболу.

– Ви як тренер пройшли в “Олімпіку” все: ДЮФШ, Ю-19, дубль та зараз основа. Що відчуваєте з цього приводу?

– Для мене це насамперед ще з дитячого футболу навчання. Зрозуміти, як виховувати футболістів, це мені все дуже допомогло. Я весь час працював з молодими гравцями, зараз в команді в мене багато перспективної молоді, знаю їх психологію, це мені допомагає.

– Чимало проблем є в дитячому футболі. Часто стикались з цим?

– Звісно, що дуже багато. В першу чергу – це завоювання місць. Нещодавно ось був на тренування в Білій Церкві, друзі цим займаються. І ось помітно, що йде якийсь чемпіонат та в них завдання стоїть – здобути перемогу або ж бодай поборотись за топ-3, вони всі сили заради цього віддадуть. Вважаю, що для дитячого футболу, головне завдання – це виховати гравця, результат не є вже таким важливим. Щоб він більше возився з м’ячем, займався технікою і так далі.

– Топ-3 ваших вихованців, яких ви тренували?

– Ну, дивіться. В першу чергу, це Дмитро Гречишкін. Згодом Сергій Яворський та Владислав Кулач. Чесно кажучи, то слабких сторін не хотілось би називати (сміється – прим.). Наприклад, Гречишкін, то він хотів грати футбол, взяли його з Луганської області. В нього було бажання грати, він завжди залишався після тренувань допрацьовувати. Весь час додавав у своїй якості як фізично, так і технічно. Яворський – це перший футболіст, якого у нас купив “Шахтар”. З нашого клубу він потрапив до молодіжної збірної. Він був дуже спокійним, знав, що йому треба від цього життя. Працював цілеспрямовано. Не тільки цих три футболісти старались, працювали та мали бажання, а й інші також. Кулач – це такий енерджайзер. Він ніколи не зупинявся, весь час хотів перемагати. Неважливо який матч, тренувальний чи офіційний. Влад за собою завжди тягнув команду та був переможцем. Зараз в нього це залишилось. Звісно, що хотів би їх бачити в “Олімпіку”, але вони в інших командах.

– До третього місця у вас відставання 6 очок і матч в запасі. Ставите собі завдання – здобути бронзу? Чи 5 місцем будете задоволеними?

– Звичайно, клуб завжди ставить великі завдання. Я хочу витиснути максимально те, що ми зможемо. Могли бути трошки вище, але кінцівку зіграли невдало. Грали би краще останніх три матчі, то були би четверті. Коронавірус трішки скосив футболістів.

– Якщо взимку Шахаб залишить “Олімпік”, то це буде вагома втрата для команди?

– Вважаю, що так. В першу чергу – це форвард, який забиває голи. Для команди – це великий плюс, коли нападник виходить та забиває. Звісно, що це буде втрата. Але якщо ми його продамо за хороші гроші, то це великий плюс для “Олімпіка”. Можемо взяти ще кілька талановитих футболістів, виховати, та так і рухатись в цьому напрямку.

– Як вважаєте, хто його може замінити?

– Ми переглядаємо кількох футболістів. Поки що ніяких контрактів не підписували, перемовини ведуться.

– Матч “Олімпік” – “Шахтар” можна вважати дербі?

– Вважаю, що так. Адже це команди з одного міста, з Донецька.

– Ходить думка, що в чемпіонаті України потрібний слабкий “Шахтар”, бо тоді буде конкуренція та інтрига. Так, як зараз. Підтримуєте цю гіпотезу?

– Я ні. Вважаю, що чим сильніша команда, тим цікавіше грати. Той же “Шахтар”, “Динамо”, “Зоря”, “Олімпік”. Якщо будуть всі грати дуже сильно, то і футболісти будуть такими і будуть швидко рости та розвиватись.

– Як вважаєте, от в наш час, в УПЛ, хтось може зайняти бодай друге місце та потрапити в ЛЧ чи ці два місця недоторкані?

– У нас всі в однакових умовах. Чому би і ні? Якщо будемо грати на рівні. Ви ж бачили, що можна перемагати і “Динамо”, і “Шахтар”. Тому звісно, що можна боротись за друге місце. Все залежить від роботи та старання.

– Якщо “Олімпік” вийде в Лігу Чемпіонів, то це буде бомба?

– Це буде атомний вибух (сміється – прим.). Ви ж самі розумієте, що всі президенти хочуть, щоб їх команди грали в єврокубках. Це престиж, інші гроші, це все зовсім по-іншому, особливо Ліга Чемпіонів.

– У нас в гостях були Шахаб, Зотько та Лебеденко. Що можете сказати про цих футболістів? Справжні лідери команди?

– Шахаб – це футболіст,який весь час забиває голи, це лідер. За цих пів року він розкрився, вважаю, що це тільки початок. Лебеденко – наш ключовий гравець, лівий захисник, постійно грає. Він прийшов до нас в оренду та дуже хотів би, щоб Орест продовжив з нами контракт, теж справжній лідер. Зотько в цьому чемпіонаті зіграв не так багато матчів, зламав руку. У нього є лідерські характеристики, він може повести команду за собою. В нього є майбутнє, щоб пограти в хороших клубах.

– Орендна угода з Лебеденком у 2021-му році дійде до завершення. Плануєте його підписати вже як повноцінного гравця?

– Я хотів би, щоб він в нас залишився та продовжував грати за нас. А як це вийде, то не можу зараз говорити. Будуть перемовини згодом, все буде залежати лише від нього.

– Зотько наразі відновлюється від травми. Очікуєте його повернення?

– Він з нами летить на збори, але буде більше займатись індивідуально. Вже десь всередині підготовчого процесу Іван розпочне тренуватись в загальній групі. Впевнений, що коли він повернеться, то команда стане сильнішою. Насамперед буде конкуренція, а це найголовніше, що має бути в команді. Ще плануємо підсилити кожну позицію бодай по одному гравцю. Поки що нічого говорити не буду, перемовини ведуться.

– На кого рівняєтесь з європейських тренерів?

– Зрозуміло, що це Ґвардіола. Дуже подобається мені. Він тренер, який кожну гру показує свої задуми. Цікаво за ним спостерігати. Також мені до вподоби Дієґо Сімеоне. Команда показує не яскравий футбол, але “Атлетіко” завжди в лідерах, як в іспанському чемпіонаті, так і в єврокубках. Ці тренери мені найбільше імпонують. Теж подобається Мірча Луческу, при ньому завжди грає команда. Прийшов до “Динамо”, вони почали зовсім по-іншому виступати, став порядок. Відзначу і Віктора Скрипника, коуча луганської “Зорі”. Команда при ньому заграла по новому, в атаці ромб, атакувальний футбол, з пресингом. Мені це подобається. Недаремно він став найкращим тренером України в 2020-му році.

– Якби була можливість підписати будь-якого гравця, хто би це був?

– В першу чергу, головне, щоб цей футболіст виконував те, що ми потребуємо, віддався в кожній грі, була самовіддача та був лідером в команді. Без різниці, хто це буде.

– Ну, по цьому опису підходить умовний Серхіо Рамос.

– (Сміється – прим.). Ну, можливо, але кажу, що головне, щоб він був лідером, вів за собою та показував хороший футбол. Ну із світових зірок мені подобається Тео Ернандес, Хосе Хіменес, Сауль, Олівер Торрес та Лусіано Вьєтто. Загалом мені подобається команда “Атлетіко” та їхній тренер Сімеоне.

– Чого можете побажати людям у 2021-му році?

– В першу чергу, це всім здоров’я. Щоб у всіх було процвітання та завершився цей коронавірус. Для футбола, повернення глядачів на трибуні. Ну а найголовніше, то здоров’я та всіх благ!