Алексей МИХАЙЛИЧЕНКО: "Ребята возмужали"

- Об'єктивно гру оцінювати складно. Минуло трохи більше години після її завершення, поки переважають емоції. Ми дуже хотіли виграти, вірили в перемогу, попри поразку в першому матчі в Маріуполі. Збірна Бельгії - дуже сильна команда, збалансована у всіх лініях. Тому, на мій погляд, велику роль у здобутті результату зіграв характер хлопців, їхнє величезне бажання перемогти. Перед матчем ми зібралися, провели відверту розмову. Я сказав хлопцям, що прийшов час мужніти. Я бачив, що вони готові перемогти. Вдячний їм за гру. Напевно, сьогодні нам посміхнулася й Фортуна. Адже, якщо розібратися, перший тайм був не дуже вдалим для нас. Випустили трьох форвардів, але попереду гостроти тривалий час не було. Тому в другому таймі ми „перебудувалися”, а бельгійці, мабуть, виявилися до цього не готові. Можливо, на їхні дії вплинув і забитий м'яч, що спричинив надмірну впевненість у своїх силах.

- А як вплинув цей гол на вас?

- Нашу команду він ще більше розлютив. У перерві в роздягальні стояла тиша. Я сказав усього кілька слів. Адже претензій щодо самовіддачі не було, а помилки трапляються завжди. Пропустили безглуздий гол, потрібно було відіграватися. Радий за хлопців, вони показали прекрасну гру й довели, що на чемпіонат Європи, який відбудеться наступного року, потрапили не випадково.

- Що це були за кілька слів, сказані в перерві?

- Сказав, що не можна опускати руки, потрібно грати до кінця. Воно так і сталося, перемогу вирвали на останніх секундах. Такі ігри бувають нечасто, але таки трапляються. Поки є шанс, за нього треба боротися. Гра була чоловіча, з характером, своїми емоціями й нервами.

- У вас у кар'єрі траплялися такі моменти, коли, поступаючись, за 20 хвилин вдавалося забити три рятівних м'ячі?

- Відразу й не пригадаю. Напевно, ні.

- Двоє гравців, що вийшли на заміну, зробили дві результативні передачі. Що ви сказали Півненку й Пуканичу перед тим, як випустити їх на поле?

- На розмови в таких ситуаціях немає часу. Потрібно було підсилити деякі позиції, і за відведені мені 10-15 секунд я спробував поставити їм конкретні завдання, які необхідно виконати в цей момент. На установках я налаштовує хлопців таким чином, щоб навіть ті, хто залишився на лаві запасних, подумки брали участь у грі. Тоді вони безболісно увіллються в загальнокомандні дії. Сьогоднішні заміни трохи урізноманітніли й посилили нашу гру.

- Хто вам першим подзвонив після фінального свистка?

- Родина. Вони дивилися матч у прямій трансляції. Григорій Михайлович та Ігор Михайлович Суркіси теж відразу привітали з успіхом. Було багато дзвінків. Спасибі всім, хто за нас переживав.

- Олексію Олександровичу, шампанське в роздягальні було?

- У нас сухий закон (сміється). Ми ніколи нічого не готуємо заздалегідь. Насамперед виходимо якісно виконати свою роботу. Зараз можна вже й трохи шампанського.