Юрий ГРИЦЫНА: "Таких нападающих, как Леоненко, практически не было. А может, и не было вообще"
Юрій Грицина, півзахисник київського Динамо і збірної України початку 90-х, пригадав, як грав з Шевченком, Ребровим, Леоненком.
– Як вам працювалося під керівництвом Михайла Фоменка? Знаємо його як суворого, вимогливого, небагатослівного тренера…
– Знаєте, я про це не думав. Не можу нічого поганого сказати про своїх тренерів. Подобається тобі тренер чи не подобається – це робота. Будеш сперечатися – нічого не отримаєш і грати не будеш. Фоменко чимось нагадував мені Валерія Васильовича Лобановського. Думаю, всі вони хотіли бути на нього схожими.
– Молоді Шевченко та Ребров. У яких ви були стосунках із ними?
– Шева був ще зовсім молодим хлопцем – його тільки перевели із Динамо-2. Щодо Сергія, то добре пам’ятаю, як він перейшов із Шахтаря. У нас були нормальні стосунки. Не скажу, що зараз ми спілкуємося, але коли перетинаємося "по ветеранах" – можемо перекинутися парою реплік. Ставимося один до одного з повагою.
– Леоненко три роки поспіль визнавався найкращим футболістом України. Заслужено?
– Думаю, що так. Можна стати найкращим один рік. Але три роки поспіль – це вже стабільність, правильно? Він насправді – хороший футболіст. Таких нападників, як Леон, мало було. А може й не було взагалі. Я його пам’ятаю ще з московського Динамо. У нього було все – швидкість, дриблінг, техніка, удар. І головою грав, і пас міг віддати. Грав на команду, але й самотужки міг витягнути матч.
– Зараз на зв’язку із знаменитим експертом?
– Звичайно. Зустрічаємося, грали за ветеранів, зараз він нам, як тренер (Усміхається). Чи змінився? Ні, це той самий Леон із 90-х, якого я давно знаю. Він не з тих людей, що задирають ніс.
Неважно, что они прославляли Динамо и Украину. Они клевещут на родное Динамо. А то, что от Динамо осталось одно имя и, что от их игры воротит - это не считается
Но, то что они несут в массы, с кротоканалов, к этому нормально относится нельзя.
И если дедушка Сабо был обижен на Суркисов и сейчас обида притупилась, и сейчас он старается быть объективный. То Леон продолжает быть тв клоуном и как человек *овно, что все его регалии, заслуженные в Динамо, меркнут на фоне его словесной диареи.