Франц БЕККЕНБАУЭР: "Те встречи с "Динамо" я бы с радостью вычеркнул из памяти"

Георгій Косих, Михайло Сорока ("Урядовий кур'єр")

Як уже повідомлялося в нашій газеті, наступного тижня до столиці України прибуде голова Оргкомітету з проведення чемпіонату світу з футболу - 2006 Франц Беккенбауер. Перед відвіданням Києва видатний футболіст минулого століття - король (німецькою - кайзер) Франц - віповів на запитання кореспондентів «Урядового кур'єра».

- Шановний пане голово! В Україні з вдячністю сприйняли ваше щире вітання нашій національній збірній, яка першою з європейських команд перемогла у груповому турнірі і вийшла до фінальної частини чемпіонату світу 2006 року. Скажіть, чи стало це для вас несподіванкою?

- Те, що Україна кваліфікувала себе на фінал чемпіонату світу – 2006, не стало для мене сюрпризом. Після того як вона двічі спіткнулася на попередніх двох відбірних циклах в іграх плей-офф проти Хорватії і Німеччини, цього разу мала вже прийти удача. Та несподіванкою для мене стало те, як наскільки впевнено і завчасно забезпечила собі Україна перемогу в одній з найсильніших груп, де разом з нею грали чинний чемпіон Європи Греція, екс-чемпіон континенту Данія і третій призер попередньої першості світу Туреччина, і тим самим напряму вийшла до фінальної частини.

- Чи не могли б ви у цьому зв'язку згадати ваше перше знайомство з українським футболом, зокрема матчі за Суперкубок УЄФА 1975 року між київським “Динамо” і мюнхенською “Баварією”?

- Я дуже добре пам'ятаю ті зустрічі з вашим “Динамо”, хоча, відверто кажучи, через їх невтішний для “Баварії” підсумок я б радо викреслив ці спогади зі своєї пам”яті. Кияни були тоді першою командою колишнього Радянського Союзу, в якій колективізм не був найвищим пріоритетом. Валерій Лобановський створив команду видатних індивідуальностей, у спільних діях яких на полі поєднувалися стратегічні переваги з імпровізацією футболістів. Та команда з Коньковим, Буряком, Мунтяном, Онищенком і, звичайно ж, з Блохіним відповідала найвищому міжнародному класу і мала невгамовну жагу до перемоги. Це довелось нам тоді сповна відчути: спочатку дві поразки у фіналі за Суперкубок, а через кілька місяців – нокаут у чвертьфіналі Європейського кубку чемпіонів.

- Тоді, 1975 року, протистояли одна одній не тільки дві найкращі на той час команди Європи, а і яскраві футбольні особистості. Не буда перебільшенням сказати, що суперзірками серед них були ви в “Баварії” і Олег Блохін у “Динамо”. Чим запам'ятався вам ваш тодішній особистий поєдинок?

- Олег був тоді в зеніті своїх фонтастичних можливостей. Обидві наші поразки у фіналі Суперкубка зумовили його індивідуальні дії, наслідком яких стали три голи. Видатний форвард світового класу! Неймовірно швидкий і небезпечний для воріт суперника. Він уособлював типову для “Динамо” манеру гри, був символічною фігурою тієї великої команди. Невипадково і цілком заслужено він був названий у тому самому 1975 році найкращим футболістом Європи.

- Нині Олег Блохін очолює національну збірну України, а ви – Оргкомітет з проведення футбольного чемпіонату світу. Отже, ваші шляхи знову сходяться, щоправда, вже не на футбольному полі. Що ви можете сказати про еволюцію Олега Блохіна як тренера та про його підопічних, зокрема Андрія Шевченка?

- Олег Блохін попрацював десять років тренером у Греції. Можливо, завдяки цьому Україна здобула дуже важливі чотири очки у кваліфікаційних іграх проти чемпіона Європи. Олег Блохін на тренерській лаві й Андрій Шевченко, його наступник як український нападник світового класу і як лідер, на полі, - це ідеальна комбінація. Обидва уособлюють радість від наступального футболу, величезну волю до перемоги й великий міжнародний досвід.

- У яких містах і на яких стадіонах Німеччини пройдуть ігри фінальної частини чемпіонату світу? Яка їхня готовність? Чи могли б ви докладніше розповісти про новий стадіон у Мюнхені, де стартуватиме турнір?

- Повністю нові або радикально реконструйовані стадіони у 12 містах з їх чудовими настроєм і атмосферою стануть серцевиною чемпіонату світу – 2006. Цей турнір пройде, я можу сказати без перебільшення, на найкращих і найсучасніших стадіонах світу, де забезпечені за найвищими мірками комфорт і електронне оснащення. Підготовка арен іде точно за наміченим планом. Стадіони в Кайзерслаутерні та Штуттгарті будуть готові останніми у грудні 2005 року. На всіх об'єктах треба буде ще здійснити деякі завершальні роботи. Але все це незначні деталі. Що стосується нового мюнхенського стадіону, я можу лише сказати, що заздрю кожному, хто має змогу грати на ньому. Це арена зовсім нового покоління. Порівняти її немає з чим.

- Як можна придбати квитки на матчі чемпіонату, зокрема українським уболівальникам футболу?

- 12 грудня розпочинається третя фаза їх розпродажу, в ході якої буде запропоновано 250 тисяч квитків. Загалом і надалі повсюдно попит на квитки більший за їх наявність. Тому після третьої фази розпродажу 31 січня 2006 року квитки розподілятимуться за жеребкуванням. Українська федерація одержить, крім того, від ФІФА на кожну гру своєї національної команди вісім відсотків наявних квитків. Тому українські уболівальники мають звертатися до федерації. Вся інформація щодо цього – на сайті www.FIFAworldcup.com у розділі „Ticketing”.

- Розкажіть, будь-ласка про можливості та порядок акредитації журналістів на чемпіонат світу.

- До 31 грудня триває он лайн-реєстрація для представників ЗМІ на щойно згаданому мною сайті. При цьому FIFA реєструє іноземних журналістів напряму і акредитує їх у разі успіху під час підсумкового розиграшу.

- Чи є проблеми щодо підготовки проведення першості, які вас як голову Оргкомітету сьогодні тривожать? Якщо є, то які?

- Є та чи інша важка тема. Серед них забезпечення квитками – найважча. На жаль, не кожний, хто хоче мати квиток, може його дістати. Навіть якщо наші стадіони були б удвічі більші, все одно квитків не вистачило б. А взагалі мене ніщо не хвилює, бо я знаю, що можу в усьому покластися на чудовий штат наших співробітників. У різних відділах нашого Оргкомітету працюють абсолютно компетентні фахівці. А до нашої президії належать колеги з великим досвідом участі в організації чемпіонатів світу. Для себе я вважаю прекрасним подарунком і величезним викликом бути господарем чемпіонату світу – 2006.

- На жаль, в останні роки на стадіонах дедалі частіше трапляються інциденти, які загрожують здоров'ю і навіть життю уболівальників і гравців. Яких заходів вживає ваш Оргкомітет, аби вони не сталися протягом чемпіонату світу – 2006, і як ми можемо взагалі подолати цю небезпеку?

- Загалом я можу сказати, що наші заходи щодо цього під час наступного чемпіонату світу дадуть усім учасникам якомога більшу безпеку. На стадіонах і поза ними. Я знаю, що німецькі сили безпеки є дуже добрими і вони будуть дуже добре підготовленими. Ми вважаємо своїм обов”язком, аби наші гості, яких ми ласкаво просимо зі салоганом „Світ у гостях у друзів”, могли почуватися безпечно. До цього належить розроблена нами профілактична концепція безпеки, центром якої є турбота про уболівальників і відвідувачів. Як і наш міністр внутрішніх справ, я впевнений, що на стадіонах, де відбуватимуться ігри чемпіонату світу, не буде місця насильникам і що ми станемо учасниками радісного й мирного фінального турніру.

- Чи існують, на ваш погляд, у сучасному футболі проблеми, які потребують невідкладного розв’язання?

- Важливо, аби футбол був свідомий того, що він відіграє ключову роль у сучасному суспільстві, аби він усвідомлював свою велику соціальну відповідальність. Футбол, передусім для дітей, - частина їхньої мрії про прекрасне майбутнє. Для їхнього майбутнього і таким чином для всього подальшого життя вони вивчають найважливіші цінності нашого виду спорту: повагу до суперника, толерантність і справедливу гру. Незалежно від того, які технічні деталі слід поміняти у футбольному господарстві, сам футбол має залишатися таким, що заслуговує довіри. Тоді він матиме шанс стати “вхідним квитком до кращого світу”, як це так влучно сформулював нещодавно всесвітньо відомий актор і виконавець ролі Джеймса Бонда Роджер Мур у своїй іпостасі посла ЮНІСЕФ – Дитячого фонду об'єднаних націй, благодійним партнером якого виступає ФІФА.

- Іноді можна прочитати або почути про поступове зниження інтересу до футбольних першостей світу і Європи. Чи поділяєте ви таку думку?

- З такою думкою я абсолютно не можу погодитись. Квитків на матчі чемпіонату, як я вже казав, не вистачає. І повсюдний інтерес до ігор світових першостей, який зібрав під час фіналу чемпіонату 2002 року біля телевізійних екранів загалом 30 мільярдів глядачів, дедалі зростатиме. Однак що мене особливо радує, це величезне емоціональне піднесення мільйонів людей і не тільки в Німеччині у зв”язку з наступним апофеозом чемпіонату світу. Передусім під час уже здійснених мною відвідин країн, чиї команди кваліфікувалися до фінальної частини змагань, я переконався, яке величезне передчуття радості щодо ігор 2006 року панує на всіх континентах.