Мирослав СЛАВОВ: "Меня очень круто встретили в Иране. Подобное впервые в моей карьере"

Український нападник Мирослав Славов цієї зими покинув латвійську "Ригу" і перейшов в іранський клуб "Шахр Ходру". В інтерв'ю Footboom 29-річний українець розповів про перші дні в новій країні та адаптацію до команди.

- Ти покинув "Ригу". Чим тобі запам'ятався період в цьому клубі?

- По-перше, звичайно ж, нашим тріумфом в чемпіонаті. Ми заслужили ці золоті медалі. Наша команда показувала хороший футбол, і я радий, що був частиною цього колективу. По-друге, незважаючи на те, що наша команда з досить маленької країни, нам вдалося гідно представити її в єврокубках, зупинившись за кілька кроків від бажаного місця в груповому етапі. Від нас ніхто не очікував виходу в плей-офф раунд, а ми там опинилися, і були дуже близькі до успіху. Нам вдалося в одному матчі навіть перемогти знаменитий "Копенгаген", але, на жаль, цього було мало для проходу далі.

- Як виник варіант з клубом з Ірану? Чому твій вибір припав саме на цей клуб?

- Все просто. Мій агент Микита Швець подзвонив і запропонував цей екзотичний варіант. Вперше, коли почув про Іран, то відмовився, бо буквально днями сталася страшна трагедія в цій країні, пов'язана з українським літаком. Побоювався, що може початися війна. Більше мене турбувало не те, що можу постраждати (в цьому плані, думаю, все було б спокійно в місті, де базується клуб). Мене більше хвилювало, що просто витрачу свій час даремно. Наприклад, не отримаю зарплатню, залишуся без ігрової практики і таке інше.

Скажімо так, робочі моменти, на які впливає економічна ситуація в країні. Однак трохи пізніше представник "Шахр Ходру" зв'язався зі мною і агентом, переконавши мене, що ситуація не настільки небезпечна і погана, як повідомляють в ЗМІ. Навів свої аргументи безпеки і гарантії, все ж умовивши мене приїхати подивитися все самому. Я мало чого боюся, тому вирушив туди буквально на наступний день. Прибувши в Мешхед, друге за величиною місто країни, побачив, що дійсно мої побоювання були помилкові. До того ж Мешхед є святим для них місцем, адже тут розташований особливий і неймовірно красивий храм. Загалом, представник клубу не збрехав мені про ситуацію в місті і країні.

- Як тебе прийняли в країні?

- Мене дуже, ось прямо дуже, круто зустріли в країні! Подібне вперше в моїй кар'єрі. Де б я не грав, в жодному клубі такого прийому не було, чесно кажу. Вболівальники, досить велика кількість, вже в аеропорту зустрічали мене з квітами. Не знаю навіть, звідки вони дізналися про мій приліт, але було дуже приємно. В клубі і місті усі дуже гостинні і привітні. Дуже душевно приймають.

- Крім прийому, тебе Іран здивував чимось?

- Я чимало вже знав про цю країну ще до приїзду туди. Мій найкращий друг з цієї країни. Ми з ним ще в дитинстві за однією партою в школі сиділи. Часто у нього бував в гостях. Досі пам'ятаю, як мене приймали в нього вдома та як смачно готувала іранські страви його мама (посміхається) .Ці спогади слугували додатковим фактором в моєму виборі. Мене дуже здивував неймовірно красивий храм - "Imam Reza". Ми були просто в захваті від побаченого. Ніколи не бачив чогось подібного. Люди цю красу своїми руками зробили - важко повірити. Поки ти там перебуваєш, у тебе не закривається рот від емоцій. Дуже красиве місце, я був в шоці, чесно. Кожен раз, коли розмовляю про це місце, то мурашки йдуть по шкірі. Думаю, кожен у своєму житті повинен там побувати.

- Сам колектив прийняв тебе добре?

- Усі добре прийняли. Вже з першого тренування відчув себе в приємній атмосфері. Мене усі підтримували і ми спілкувалися так, ніби знайомі вже не перший рік. Спілкуюся з усіма англійською мовою. Правда, далеко не всі її знають ідеально, але чудово розуміємо один одного. Для мене адаптація в колективі, можна сказати, пройшла дуже швидко. Дуже позитивна атмосфера, мені подобається.