Колишній півзахисник "Динамо" Віталій Самойлов в інтерв'ю "Футбол24" розповів, як його називали в Росії "хохлом".
Про те, як його в Росії називали "хохлом": "У Росії мене називали "хохлом", насміхалися", – пригадує Віталій. Вже тоді, на початку "нульових", він відчув, як змінилося ставлення росіян до України (а, може, воно було таким завжди?).
Дуже глибоко відклався у пам’яті один епізод, який досі часто згадую. Коли Шевченко забив збірній Росії на Лужниках, я сидів у компанії футболістів Балтики, а також коментатора, що працював у межах Калінінградської області. І от, коли Філімонов пропустив від Шеви, всі поглянули на мене з неприхованою злістю, а один навіть замахнувся рукою. Це було не жартома, а через те, що я – з України, а Україна забила Росії.
Після фінального свистка той, який замахувався, сказав фразу: "Когда же мы отгородимся от вас 6-метровым забором?!" Ось ці слова мені запам’яталися на все життя. Особливо часто згадую їх після 2014-го.
Коли переїхав у Сокіл, були люди, які працювали у керівництві Саратовської області. Один із них, не називатиму прізвища, дуже добре до мене ставився. Його родичі – з Києва, тож він мене підтримував: "Якщо виникнуть проблеми – звертайся, допоможемо".
У команді теж усе було чудово. Але коли Сокіл почав розвалюватися, тренери стали називати "хохлом". Спершу – зрідка. Потім – все частіше. Зачіпали, коли почалася Помаранчева революція. Насміхалися. Вже у той період я помітив, що люди в Росії змінилися. Їх там зомбують.
У мене ж дружина звідти. Пішли реєструвати мене на прописку. Жінка-майор, яка приймала документи, видала фразу: "Ваш Ющенко на колінах слізно вмовляв Путіна". "Ви це бачили особисто?" – не втримався я. Вона мені після цього забракувала документи. Лише через певний час вдалося вирішити проблему завдяки іншій людині. Вже тоді вони були негативно налаштовані проти України. А я завжди цікавився політикою, тому мене це зачіпало.
Про те, як збирав фінансову допомогу для українських військових: Це моя позиція. В України з’явилася проблема, багато людей об’єднувалися для допомоги. Я спілкувався і з командиром, і з простими хлопцями із 8-го полку, цікавився, чого вони найбільше потребують на даний момент. Діяв, зважаючи на власні фінансові можливості. Своїх грошей віддав не менше, ніж зібрав.
Спершу закупили пробну партію, щоб військові перевірили і оцінили якість. Після того, як їм сподобалося, ми почали робити масштабніші закупки. Звертався до гравців нашої збірної – вони також скинулися. Словом, ми робили все, щоб забезпечити голу нашу армію 2014-15 років. Хлопці постійно передавали нам величезну подяку і запрошували в гості.
Про те, як на нього впливає фраза "Футбол поза політикою": Мене починає лихоманити. Коли деякі футболісти кажуть, що "футбол вне политики", отже, мабуть, не дуже добре вчилися у школі і пріоритетами в їхньому житті є зовсім інші цілі. Якісь короткі моменти, а не перспектива власної держави.
Олег Бабій
