Фран СОЛЬ: "Мне импонирует стратегия Михайличенко"

Нападник «Динамо» Фран Соль вважає: щоб адаптуватися в новій країні, потрібно перш за все вивчити культуру та мову, пізнати особливості менталітету. Це йому добре вдається в Україні. Про життя за межами поля й київські будні була наша розмова.

(Публікується мовою оригіналу)

- Я й уся моя родина комфортно себе почуваємо в Україні. Ми живемо в хорошому районі. У Києві доброзичливі люди, усе чудово.

- Нещодавно ви з командою були у військовому шпиталі. Які залишилися враження від зустрічі зі звільненими з полону моряками?

- Вони дуже сміливі й хоробрі. Бійці розповідали нам різні історії, анекдоти. Показали життя, про яке нам мало відомо. Це герої України, що захищають свою країну. Вони прекрасно ілюструють, що таке командна робота, відвага. Нам усім дуже сподобалася ця зустріч.

- Хотіли б більше таких заходів?

- Так, чому б і ні? Завдяки таким зустрічам ми знайомимося з людьми, пізнаємо справжнє життя, а не тільки футбол, більше соціалізуємося в суспільстві, пізнаємо культуру України. Для іноземців це дуже цікаво.

- Які місця вам полюбилися в столиці?

- Михайлівська площа, набережна Дніпра, Хрещатик, Парк Вічної Слави. Коли погода сприятлива, дуже багато гуляємо з родиною й собакою цими місцями. Київ – гарне місто. Тут є що подивитися.

- Як зазвичай проходить ваш день?

- Уранці гуляю із собакою й сином, показую їм природу, птахів, тварин. Потім обідаю, тренуюся, повертаюся додому, гуляємо з родиною й собакою, вечеряємо всі разом, а потім лягаємо спати (сміється).

- Чи проводите час разом із командою?

- Звичайно. Іноді разом вечеряємо, спілкуємося, жартуємо. Це прекрасне проведення часу, що необхідне всій команді.

- Хто найкращий друг у «Динамо»?

- Карлос де Пена, ми говоримо одною мовою. Також дружу з Міккелем Дуелундом, Беньяміном Вербичем, Томашем Кендзьорою, Віктором Циганковим, Миколою Шапаренком. Але можу сказати, що в мене з усіма хороші відносини.

- Як справи йдуть із вивченням мови?

- Добре. Я вже всіх розумію й навіть трохи розмовляю (посміхається). Мені подобається вивчати українську та російську мови. Я щасливий в Україні й відкритий усім знанням, які пов’язані з цією країною.

- Українська мова вважається одною з наймилозвучніших у світі. Згодні з такою точкою зору?

- Коли я її не чув, то не міг бути впевненим у цьому на сто відсотків. Українська мова має неповторні звуки, визначення, слова. Для мене, як для іспанця, потрібен час, щоб повністю відчути красу вашої мови.

- Нещодавно ви опублікували в Instagram відео, де ваш син дивився мультфільм російською мовою. Він теж вивчає її?

- Так! Він дивиться фільми й мультфільми російською та українською мовами. Думаю, син швидше вивчить ці мови, ніж я (сміється).

- Чула, що ви надаєте велике значення правильному харчуванню.

- Саме так. Я їм правильну їжу. Вважаю, що це невід’ємна частина режиму спортсмена й підготовки до матчів. Моя дружина знає всі деталі правильного харчування, тому що вона лікар-дієтолог. Дає мені корисні поради, цьому я дуже радий. Харчуючись правильно, почуваюся чудово й мій настрій не змінюється часто впродовж дня. Люблю їжу, приготовану на грилі: м’ясо, овочі, рибу.

- Подобається українська кухня?

- Так. Особливо борщ. Його можна віднести до правильного харчування, чого не скажеш про інші страви. Дуже смачні котлети по-київськи. У столиці є хороші ресторани, де готують за принципом здорового харчування.

- Чи готуєте самі?

- Авжеж! Моя дружина не завжди має час на приготування їжі, бо в нас маленька дитина. Іноді можемо сходити в ресторан, але частіше за все готуємо вдома. Це не так складно.

- Які заклади любителі іспанської кухні можуть відвідати в Києві?

- Не знайшов жодного (сміється). Тому готуємо з дружиною вдома.

- Один іспанський екс-гравець «Чорноморця» в інтерв’ю сказав, що йому було важко спілкуватися з українцями через особливості менталітету. Це справді так?

- Я не знаю всіх людей, які живуть в Україні. Але з тими, кого знаю, мені легко спілкуватися. Усе залежить від тебе. Якщо в когось проблеми з усіма українцями, то, думаю, проблема в самій людині. Українці – чудові люди.

- Який менталітет українців?

- Вони дуже наполегливі, цілеспрямовані, стійкі морально. Навіть дивлячись на збірну України, можу сказати, що футболісти ставлять перед собою мету й наполегливо йдуть до неї. Це толерантна нація, хоча скрізь є різні люди (сміється).

- Як змінився тренувальний процес у «Динамо» з приходом Михайличенка?

- На тренуваннях ми практикуємо гру в два дотики, оскільки м’яч швидший за футболістів. Мені імпонує така стратегія. Наші тренування стали більш інтенсивними. Дисципліна посилилася в «Динамо», і мені подобається це. Інакше ми не досягнемо бажаних результатів.

- Які вимоги нового тренера до гравців?

- Такі, які повинні бути до футболістів: нападники повинні забивати, захисники обороняти (сміється). Коли він тільки прийшов у команду, зрозумів, що потрібно виконати великий обсяг роботи. Тренер намагається поліпшити нашу гру, дати кожному щось нове. Він підтримує нас, каже, що все вийде. Так, ми не пройшли в Лігу чемпіонів. Але в нас є чемпіонат України й Ліга Європи. Михайличенко налаштовує нас на те, щоб ми були сконцентровані на цих турнірах.

Ельзара ДЖАПАРОВА, журнал «Динамо Київ» (№4 за вересень-жовтень 2019 року)