9 сентября 2004 14:43

Г. Суркис, Блохин, Белик, Ротань и Воронин о матче с Казахстаном


Григорій Суркіс (президент Федерації футболу України):

Тим що сьогодні Казахстан грав свою першу в історії гру на офіційному рівні потрапивши до сім’ї УЄФА самовіддача збірної Казахстану була відповідною. На стадіоні був президент країни та її гість – президент чеської республіки і все це узяте разом з підтримкою глядачів давало певну ауру на футбольному полі, створювало не стільки проблеми для нашої збірної, як шумовий ефект. Я не можу сказати, що збірна Казахстану постала колективом, який не можна перемогти. За винятком забитого м’яча і ще одного моменту, який мав стати скоріше за все голом, Казахстан нічого не створив. Я вдячний нашим хлопцям за те, що вже другу гру вони провели з належним бажанням і виявили характер. Це головне, бо до останньої хвилини гри результат був нічийним. Завдання мінімум для нашої збірної було не втратити очки там, де ми зобов’язані їх брати. Завдання максимум – здобувати їх на полях суперників. У тому числі й там де грають збірні, які згідно з рейтингом стоять вище за нас і мають більший досвід зустрічей на міжнародному рівні – це я про попередню гру з Данією. Ще раз повторюсь, що сьогодні команда на мій погляд продемонструвала найголовніше – характер. Билися до останньої хвилини. Треба ж було такому трапитись, що наш лідер (Шевченко. Авт.) у останньому тренуванні отримав травму. Думаю, сама присутність Шевченка на полі могла б дати нам ще більшу перевагу. Ми й без нього володіли територіальною та ігровою перевагою, але його присутність на полі могла б дати нам, на мій погляд, реалізацію кількох додаткових моментів голевих і спокійно їхати до Києва. Але футбол тим і прекрасний, що непередбачуваний. Гол Ротанем, я думаю, усе ж став логічним завершенням цієї гри. Я сподіваюся, що за місяць одужають усі ті хлопці, які можуть підсилити гру нашої команди, підійде у всеозброєнні до третьої гри цього відбірного циклу у Києві з Грецією 9 жовтня Шевченко. Ми будемо чекати не тільки підсилення гри, але й не матимемо такої виснажливої упродовж усіх 90 хвилини гри, від якої може луснути будь-яке, навіть найздоровіше серце.

- Особисто для вас, як президента ФФУ матч зі збірною Данії чи збірною Казахстану був цікавішим?

- Я гадаю що ми не повинні порівнювати ці два матчі. Сьогодні ми були зобов’язані вигравати. Виграли ми його маючи перевагу, але разом з тим на “жилах”. На останніх хвилинах гол Ротаня вирішив долю поєдинку. Я звернув увагу на одну обставину – перед тим як пробивав штрафний Тимощук Блохін покликав до себе Вороніна. У футболі немає дрібниць – два футболісти Воробей та Воронін після цього стали у стінку – рикошет і м’яч опинився у тій точці, звідки було і забито гол.

Сьогодні у футболі немає нічого такого, що не могло б обернутися успіхом. А якщо говорити з точки зору престижності цих двох матчів, то, безумовно, матч у Данії мав для нас грандіозне значення передусім для того, щоб і гравці і функціонери і журналісти і вболівальники – всі повірили у свою команду. Я вважаю що ми зобов’язані підтримувати цю команду, бо і в цьому матчі і у грі в Копенгагені футболісти приймали присягу на вірність своїй країні і вони ладні за неї битися до останнього подиху. Вам варто було б зараз подивитися на хлопців у роздягальні – вони віддали боротьбі усі сили. Ми не можемо говорити про те, що лише сукупність майстерності та класу вирішують долю матчу – її іноді вирішує найголовніше – характер, настирливість, упевненість у своїх силах, бажання ПЕРЕМОГТИ. Це сьогодні було присутнім. Усі ці фактори і є визначальними у формуванні нашої команди, яка сьогодні переживає зміну поколінь. Переживає наша збірна становлення з новим головним тренером. Удачі нам усім!

Олег Блохін (головний тренер збірної України):

- Будь-яка перемога приємна. Рахунок залишається а гра забувається – результат є. Ми йдемо по плану по набору очок. Зараз ця сесія закінчилася, але нас чекає нове дуже серйозне випробування у жовтні з Грецією та Грузією. Як я вже говорив, - у нашій групі не буде прохідних матчів. Казахстан – що вмів – робив, бився до кінця і багато команд, які вважають, що легко здобудуть тут перемоги – помиляються.

Крісло головного тренера – це “вогняне місце”. Стримати емоції дуже складно і велике навантаження на серце.

Свого часу, якби знав що робота тренера така важка – я б мабуть ніколи не пішов цією стежкою. Однак, якщо вже взявся працювати тренером – відступати не буду ні в якому разі. Буває на тренерській лаві різне – і сивіють, і помирають люди. Це пекельна праця, нервове напруження якому виходу практично немає. Якщо у футболістів виплеснути емоції можна на полі, то у тренера це все всередині і якісь емоції таки грають. По-друге, я думаю що тренер більше за всіх хоче перемогти.

Олексій Бєлік (нападаючий збірної України):

- Дуже важко було грати – непоступливий суперник був. Я радий що ми виграли.

- Як було забито твій перший в кар’єрі м’яч за національну збірну?

- Олег Гусєв дав мені пас у розріз. Я підпрацював його собі п’яткою і на протикові уже вдарив з носка – м’яч влетів у ворота.

- В клубі ти дуже рідко виходиш у основному складі а тут було велике бажання грати і ти якісь завдання перед собою ставив?

- Завдання перед собою я ставив хоча би частково замінити Шевченка. Це було дуже важко зробити і вдалося зробити мені це звісно ж не повною мірою. А стосовно завдання забити – я радий, що в мене вийшло.

- Після голу не було якогось розслаблення?

Я би не сказав, що була розслабленість. Але треба було діяти трішки по іншому, пробувати забити ще один м’яч і тоді б усе закінчилося набагато раніше. Ми не чекали від збірної Казахстану такої гри. У нас було більше моментіі і ми володіли ініціативою. Ми вперто йшли на ворота суперника і тому заслужено перемогли.

Руслан Ротань (півзахисник збірної України):

- Було багато боротьби.

- Хто найбільше сподобався у казахів?

- 14-й номер Балтієв дуже гарний футболіст.

- Згадай штрафний, який ти бив і не поцілив у ворота.

- Усе правильно зробив, але трішки не пощастило.

- А як поділили право удару з Тимощуком?

- До мене підійшли хлопці – Бєлік, Закарлюка і кажуть бий, Руслан – от я і пробив.

- І все ж збірна Казахстану здивувала?

- Так. Я не думав, що гра буде настільки важкою, хоча і готувався до труднощів.

Андрій Воронін (півзахисник збірної України):

- Андрію, насамкінець усе ж складається враження що сьогодні трішки недооцінили Казахстан.

- Гра складалася на нашу користь. Ми були явними фаворитами у цій грі, але через індивідуальні помилки, яких не можна припускатися, ми не могли реалізувати свої моменти. Зараз усі команди гарно грають і дуже важливо не припускатися таких помилок. У другому таймі, я гадаю, ми зібралися і в нас було більше моментів, ми більше контролювали м’яч і Слава Богу, що удача була нам супутником.

- Як умови для гри – поле, погода та різниця у часі?

- Я думав, що буде набагато важче. Поле звичайно було далеко не в ідеальному стані і я чекав важчого після майже п’ятигодинного перельоту і різниці в часі, але ми прилетіли, виспалися, гарно харчувалися, гарно підготувалися і всі хлопці відпрацювали по максимуму.

- В першу чергу перемогу здобули за рахунок класу чи за рахунок характеру?

- В першу чергу, думаю, за рахунок класу, але й без характеру не можна виграти жодної гри. Зараз кожен суперник дуже важкий і треба налаштовуватися на нього серйозно, виходити і показувати на полі характер. Ми були на голову сильніші за Казахстан. Я думаю, що самі гравці казахської збірної про це знали. У нас більше гравців, які вже пограли у Європі на високому рівні.

- Григорій Михайлович відзначив епізод, коли вас до себе підкликав Блохін і цей епізод став ледь не ключовим у всьому матчі. Що там було сказано тренером?

- Були останні секунди. Поставили штрафний. Ми з хлопцями довго думали хто буде бити і як. Потім Олег Володимирович мене покликав і сказав як, на його думку треба зіграти у цьому вирішальному епізоді. Ми це спробували зробити і добре що м’яч відскочив до Руслана і він його забив.