Артур ЗАПАДНЯ: "Ни разу не видел Кварцяного на тренировках, он не вмешивается в тренировочный процесс"

Півзахисник “Волині” Артур Западня відповів на питання "України футбольної" одразу після матчу 22-го туру з ФК "Оболонь Бровар

Півзахисник “Волині” Артур Западня поділився своїми враження від перемоги над “Оболонь Бровар”, а також розповів про завдання команди на заключну частину сезону.

- Артуре, у матчі проти “Оболонь Бровар” вам вдалося взяти реванш за аналогічну поразку у першому колі. Наскільки важливою є ця перемога для вашого колективу?

У Київ їхали лише за трьома заліковими пунктами, ставили собі за мету перемогти за будь-яку ціну. Для нас ця звитяга є надзвичайно важливою у психологічному плані, адже після 22-го туру у команди залишаються шанси на підвищення у класі. Знали, що у складі “Оболонь Бровар” грають кваліфіковані виконавці, яким протидіяти надзвичайно складно. Тим паче, суперник знаходився вище за нас у турнірній таблиці. Вважаю, що у цьому матчі нам пощастило більше ніж киянам, але прихильність фортуни також потрібно заслужити своїм налаштуванням та організованою грою.

- Згідно з даними Wyscout відсоток ваших вдалих дій у цьому матчі наближається до 70%. Можна сказати, що ви вже адаптувалися до вимог тренерського штабу “Волині”?

- Повністю розумію вимоги тренерського штабу. Андрій Богданович прагне, щоб ми більше володіли м'ячем, контролювали гру. Партнери вміло відкриваються, постійно рухаються по полю, вбігають у вільні зони. Саме через це вдається віддавати зручні та своєчасні розрізні передачі.

- У ФК “Львів” ви більшість часу грали на позиції лівого півзахисника, а у “Волині” частіше граєте у захисті...

- Перший матч за свій новий колектив вийшов у півзахисті, грав ближче до нападу, а зараз два матчі поспіль граю у захисті. Для мене немає різниці на якій позиції грати, головне, щоб я своїми діями приносив користь команді. Взагалі, сучасний футбол потребує універсалів, тому необхідно бути варіантивним. Якщо відверто, мені комфорніше грати у захисті, але остаточне рішення за головним тренером.

- Із ким вам найбільш комфортно грається у “Волині”?

- На своєму фланзі у нас чудова взаємодія з Ростиславом Волошиновичем, з цим партнером почуваю себе комфортно на полі. Розуміємо один одного з напівпогляду, адже досить тривалий час граємо разом.

- Які у вас враження від турнірної інтриги? Як би ви оцінили шанси “Волині” на підвищення у класі?

- Не хочеться забігати наперед, наприкінці чемпіонату подивимося у турнірну таблицю. Дякувати Богу, нам вдалося перемогти у цьому матчі і тим самим залишитися серед команд, які бороться за підвищення у класі. Виходитимемо на кожну гру з максимальною самовіддачею та бажанням перемогти, адже іншого шляху у нас немає.

- Наприкінці 2018 року з “Волині” було знято шість турнірних очок. Наскільки таке рішення тисне на гравців?

- Не можемо вплинути на цю ситуацію, тому маємо те що маємо. Необхідно рухатися далі, продовжувати грати у свій футбол і налаштовуватися на перемогу у кожному матчі. Звісно, якби не зняли цих шість залікових пунктів, то комфортніше себе б почували. Хоча, однозначно не можу відповісти на це питання, можливо було б навіть гірше.

- Минулий сезон для “Волині” був провальний і в кадрових питаннях і за результатами у турнірній таблиці. Яка зараз фінансова ситуація у клубі? Чіткі завдання керівництва співпадають з амбіціями команди?

- У минулому сезоні мене не було в команді, тому не можу сказати, чому “Волинь” так слабко виступила. У Луцьку створені всі умови для того, щоб досягати найвищих результатів, професіонально зростати. У фінансовому плані все стабільно, тут є хороша інфраструктура. У нас у тренерському штабі працюють надзвичайно кваліфіковані спеціалісти, керівники клубу виконують свої обіцянки. Також необхідно відзначити масажистів, лікарів і взагалі всіх працівників клубу. Важливо, що футболісти думають лише про футбол і не відволікаються на інші питання.

- Сьогоднішній матч відвідав Віталій Кварцяний. Наскільки Віталій Володимирович впливає на процеси у команді?

- Жодного разу не бачив Кварцяного на тренуваннях, він не втручається у тренувальний процес. Можливо, Віталій Володимирович зараз працює більше як функціонер, але точно не можу відповісти на це питання, адже не володію інформацією.

- Які чинники змусили вас та Волошиновича приєднатися до команди Першої ліги, адже перед цим ви виступали у Прем'єр-Лізі?

- ФК “Львів” вирішив не продовжувати з нами контракти, тому вимушені були шукати собі нову команду. Зі мною зв'язалося керівництво “Волині” і я відразу погодився на їхню пропозицію, адже хотів отримувати ігрову практику. У “Волині” 15 років тому починав грати у дитячо-юнацькій футбольній лізі, тому це місто було для мене знайомим. Зараз повністю задоволений тим, що маю можливість виступати за луцьку команду. Вважаю, що і Ростислав не розчарований у своєму переїзді до Луцька.

- Як би ви оцінили рівень Першої ліги у цьому сезоні?

- Важливо, що усі команди борються за результат, у Першій лізі багато амбітних колективів. Зараз у весняній частині сезону присутня неймовірна інтрига у боротьбі за підвищення у класі, вболівальники мають змогу спостерігати за цікавими та напруженими протистояннями.

У Першій лізі немає слабких суперників, необхідно налаштовуватися на кожну гру. Дійсно, можна говорити про нашу розгромну перемогу над ПФК “Суми” з рахунком 7:0, але на те були свої причини, адже суперник у 2019 році повністю оновив свій склад. Навесні нам було дуже складно і водночас цікаво грати проти “Дніпра-1”, “Авангарда”, “Оболоні Бровар”. Вважаю, що у такій конкуренції гравці мають змогу швидше зростати у професіональному плані.

Прес-служба ПФЛ