Дмитрий КЛЕЦ: "Партнеры в "Карпатах" иногда могут травить меня, называя "Иньестой из Львова"

Екватор весни – особливий період для карпатівського колективу. 15 квітня свої дні народження відзначають відразу двоє «левів»: Дмитро Кльоц та Сергій Мякушко. З нагоди свята з першим з них поспілкувався журналіст Інформаційного центру ФК «Карпати». Дмитро поділився враженнями від вчорашнього матчу з «Десною», розповів про свої дитячі подарунки та розказав, де святкуватиме день народження.

– Дмитре, день народження це сумне чи радісне свято для тебе?

– Мабуть, передусім радісне. Звичайно, не радію, що стаю на рік старшим. Але разом з тим завжди приємно отримувати вітання.

– Сьогодні вже багато отримав?

– Так, був приємно здивований кількістю вітань. Писали навіть не знайомі мені люди. Дуже вдячний всім за щирі побажання і слова підтримки.

– Привітав тебе навіть екс-тренер «Карпат» Жозе Мораіш.

– Дуже приємно, що він не забуває про своїх колишніх підопічних.

– Аді Мегреміч також привітав тебе публічно, назвавши «Іньєстою зі Львова». Чому саме Іньєста?

– В команді хлопці знають, що мені дуже подобаються Хаві та Іньєста. Тому вони інколи можуть підтравити мене таким чином (посміхається).

– Як саме плануєш із Сергієм Мякушком частувати партнерів?

– Зберемося на базі, пригостимо цукерками і все, без гучних святкувань (сміється).

– Який подарунок на день народження з дитинства найбільше запам’ятався?

– Щось конкретне важко виокремити. Часто дарували одяг та іграшки. Найбільше радів футбольному м’ячу, адже цілий день ганяв у футбол в дворі. Додому забігав тільки для того, щоб випити склянку води. Насправді ціную щирі вітання і хороші слова. Зараз я отримав нагоду трохи побути з рідними – якраз перебуваю у Рівному і сьогоднішній вечір проведу із сім’єю.

– В «Карпатах» було і є чимало уродженців Рівненщини. Нещодавно твій земляк Роман Слива дебютував за головну команду. Допомагаєш йому порадами?

– Намагаюся Роману підказувати при першій нагоді. Він знає, що завжди може звернутися до мене за порадою. Зрештою, в команді усі хлопці тісно товаришують і можуть допомогти одне одному.

– Вчорашній матч в Чернігові був для тебе лише другим у 2019-му році. Чи повністю відновився після травми і як почував себе в поєдинку з «Десною»?

– В загальній групі я тренувався лише протягом чотирьох останніх днів. Важко сказати, наскільки відсотків я готовий до повноцінної роботи. Вчора відчував у собі силу вийти на поле і допомогти команді. Безперечно, присутній певний дискомфорт у плечовій зоні. Я намагався не уникати ігрових зіткнень, проте в підсвідомості пам’ятав про прикру травму.

– «Карпати» всього у кілька пасів доставили м’яч Мар’яну Шведу, який практично без підготовки пробив по воротах суперника. Автором гольової передачі став саме ти. Розумів, що це чудова позиція для Мар’яна?

– Так склалася ситуація – я побачив вільну зону, відкрився. В принципі, мені було зручно пробивати самому, однак я помітив, що Мар’ян перебуває у кращій позиції. Тому зіграв у один дотик і побіг в штрафний майданчик. Тим самим, відтягнув на себе гравця, щоб партнеру було зручніше бити по воротах. Швед – молодець, у нього вийшов чудовий удар. Розумів, якщо віддам йому м’яч, то він матиме непогану нагоду для удару. На щастя, так і сталося.

– Ти став учасником ще одного важливого епізоду, коли Сергій Старенький падав у штрафному майданчику «Карпат». Не було боязні, що кут огляду для арбітра буде закритий і вона призначить пенальті?

– Це був ігровий момент. Добре, що Катерина Монзуль правильно розцінила цю ситуацію і пенальті не призначила. У всякому разі я не торкався суперника і не збивав його. Шкода тільки, що в підсумку все завершилося нашою поразкою. Сподіваюся, що в наступних матчах ми надолужимо втрачене.