Олег ЯЩУК: "Сборная Бельгии меня не интересует"

Перед матчем збірних України та Македонії гравця бельгійського “Андерлехта” Олега Ящука вперше викликали до табору національної збірної нашої країни.

На превеликий жаль, довгоочікуваний дебют вихованця тернопільського футболу у складі команди Олега Блохіна наразі не відбувся. Дехто навіть мотивував відсутність Ящука у лавах “жовто-блакитних” його бажанням виступати за збірну Бельгії. В екслюзивному інтерв’ю “Високому Замку” Ящук спростував чутки про те, що незабаром вийде на поле у формі “червоних дияволів”:

- Я прагну виступати за збірну України, - розповідає Олег. - Натомість збірна Бельгії мене зовсім не цікавить. Як тільки у мене з’явиться можливість, одразу стану під знамена нашої збірної.

- Навіщо, у такому разі, ти отримав бельгійське громадянство?

- Бельгійський паспорт я отримав три роки тому, коли через травму ще навіть не знав, чи продовжу кар’єру футболіста. Я й гадки не мав, що моя персона може зацікавити тренерів української збірної. Більше того, тоді я навіть не був упевнений в тому, що тренери “Андерлехта” розраховують на мене. Відтак, отримавши декілька пропозицій від команд англійської Прем’єр-ліги, я зрозумів, що бельгійський паспорт мені не завадить. Як відомо, легіонери, які виступають на Туманному Альбіоні, або входять до “основи” своїх збірних, або є громадянами Євросоюзу. Мене у збірну України тоді ніхто не запрошував. Тож я вирішив здобути право виступати в Англії юридичним шляхом.

- Коли ти востаннє спілкувався з тренерами національної команди України?

- Я постійно підтримую контакт з помічником Олега Блохіна Андрієм Балем. Востаннє ми спілкувалися за кілька днів до тренувального збору збірної України у Кончі-Заспі, який передував матчу нашої збірної з Македонією. Саме тоді я повідомив Балю, що не зможу приїхати в столицю України.

- Через травму ти впродовж трьох років не міг виступати на високому рівні. Чи зараз маєш проблеми зі здоров’ям?

- У матчі чемпіонату Бельгії з клубом “Гесден-Зольдер” (“Андерлехт” переміг – 6:0, а один із голів (на 47 хвилині) забив Ящук. – Авт.) я пошкодив м’язи живота. Відтак пропустив півфінальний поєдинок Кубка Бельгії, у якому “Андерлехт” розійшовся миром (0:0) з “Бевереном”. На превеликий жаль, такий результат не дозволив моїй команді пробитися до фіналу кубкових змагань. Днями я консультувався з лікарями. У суботу вийшов на поле в матчі проти “Мускрона”, проте відчував ще деякий дискомфорт. “Андерлехт” усю гру атакував, але м’яч вперто не йшов у ворота суперників – 0:0.

- Попри травми, цей сезон можна вважати найбільш вдалим у твоїй кар’єрі?..

- Я задоволений тим, як складається для мене цей чемпіонат. Після 14 ігор я вже маю на своєму рахунку 7 голів.

- “Андерлехт” уже сміливо можна привітати із завоюванням титулу чемпіонів Бельгії?..

- За шість турів до завершення чемпіонату ми випереджаємо головного конкурента “Брюгге” на 11 очок. Тож у Брюсселі вже майже всі впевнені в тому, що ми здобудемо “золото”.

- Чи не хотів би ти випробувати власні сили у сильнішому чемпіонаті, приміром, у німецькій бундеслізі?

- Звичайно, я мрію пограти в одному з елітних чемпіонатів. Хоча німецький футбол мене чомусь зовсім не приваблює. Мені більше до вподоби іспанська Примеро.

- Олегу, з твого дозволу поговоримо про твою сім’ю. Скажи декілька слів про своїх донечок та дружину?

- Моя дружина бельгійка – її звати Мірель. Вона працює вчителькою молодших класів. Ми виховуємо двох донечок. Старшій Аделін – вже три з половиною роки, а молодшій Лорін – лише сім місяців. До речі, Аделін добре розуміє українську мову. Можливо, посприяли в цьому й мої батьки, які вже впродовж двох років живуть у Брюсселі.

- Коли ти востаннє бував на рідній Тернопільщині?

- Торік я відвідував родичів, які живуть у рідних Ланівцях. На жаль, не часто випадає нагода побувати в Україні. Після завершення футбольної кар’єри напевно житиму в Бельгії, хоча, можливо, ще й повернуся в Україну.

- Чи підтримуєш стосунки з кимось із футболістів тернопільської “Ниви”?

- Коли я тільки переїхав у Бельгію, то частенько телефонував своїм колишнім одноклубникам. Однак пізніше футболісти, з якими виходив на поле у формі “Ниви”, перейшли до інших клубів і я втратив з ними контакт. На жаль, тепер ні з ким з тернополян не спілкуюсь. Мені прикро, що “Нива” зараз на задвірках українського футболу. З українських футболістів приятелюю лише з гравцем “Брюгге” Сергієм Серебренниковим.

- Першого квітня в Україні святкують День сміху...

- У Бельгії також відзначають цей день, щоправда, не так яскраво, як в Україні. Пожартувати над своїми партнерами по команді не вдалося, оскільки більшість футболістів з “Андерлехта” перебували у розташуванні своїх збірних.

З досьє «ВЗ»

Олег Ящук. Нападник. Народився 26 жовтня 1977 року. Зріст 181 см, вага 71 кг. Грав за юнацьку і молодіжну збірні України. Клуби: ФК “ЛАЗ”, «Нива» (Тернопіль), «Андерлехт» (Брюссель) - з 1996 року. Чемпіон Бельгії 2000, 2001 рр., володар Суперкубка Бельгії 2000 р.