20 лет назад "Реал" оформил один из самых сумасшедших трансферов - он играл за "Динамо"

Небагато є гравців, які пограли і за київське Динамо, і за мадридський Реал у своїй кар'єрі. Точніше мізерно мало. Майбутній тренер збірної Сербії U-18 Періца Огнєновіч, мабуть, єдиний, хто спадає на думку. Сербський вундеркінд мав повторити шлях Предрага Міятовіча – серба, який приніс Мадриду історичний 7-й Кубок чемпіонів наприкінці 90-х. "Вершкові" чекали на цей тріумф довжелезних 32 роки. "Атому" ще не виповнилось і 22, коли він з помпою приходив на Сантяго Бернабеу. Це було наступного року після перемоги в ЛЧ імені його земляка. Обставини – найсприятливіші. Гравця називали найталановитішим сербом за всі 90-і роки. Його рекомендував авторитетний екс-наставник Реала Мілян Міляніч. Црвена Звезда отримала за трансфер 8 мільйонів євро, а це вражаюча сума на ті часи. Особливо зважаючи на те, що в іспанських песетах тоді вона становила цілих 400 мільйонів! Барселона і Фіорентина пропонували йому більші гроші, але він мріяв лиш про 2 клуби – Црвену і Реал.

"Маленький, захопливий і вибуховий, як атом", – вихваляли 171-сантиметрового таланта на його презентації. На ділі вийшло одне з найбільших фіаско. Як і з іншим атакувальним сербом "Рембо" Петковічем, за якого віддали 6,5 млн євро. Огнєновіч став мільйонером, але так і не завоював довіри ні Тошака, ні Дель Боске. Іспанські ЗМІ досі з посмішками пригадують один курйозний трансферних рух. Мальорка просила віддати Періцу в оренду в перший же рік, але мадридське керівництво відмовилось, позбувшись натомість... Самюеля Ето'О. На Балеарах камерунець став справжньою зіркою, що потім ще яскравіше засяяла у складі Барселони.

Огнєновіч же отримав важку травму вже на 2-3 тренуванні і потім запам'ятався фактично лише однією класною грою. Проти Еспаньйола у грудні 1999-го (вольова перемога 2:1, з асистом на Рауля). Вісенте Дель Боске, для якого це був 5-й матч на чолі "вершкових" і 1-й переможний, навіть не пошкодував тоді компліментів: "Чамартін (попередня назва стадіону Сантьяго Бернабеу, – прим. "Футбол 24") потребує більше таких, як він". Відзначився лише 3-ма асистами в чемпіонаті Іспанії та забив свій єдиний гол за Реал у Кубку Іспанії. Формально вважається переможцем Ліги чемпіонів-1999. Виходив з Мадрида зовсім не так, як входив – тихенько через чорні двері.

Правого вінгера/форварда через пару сезонів і після лише 12-и зіграних матчів безкоштовно відпустили, достроково розірвавши контракт. Реал банально не зареєстрував його як свого гравця на жоден турнір, а за законами Прімери це дозволило сторонам попрощатись по-англійськи. Сюрреалізму цьому трансферу додало й те, що на Огнєновічу під час його перебування в Мадриді наживались колишні директори Црвени Звезди. У розмові зі сербським виданням B92 Періца стверджував, що Драган Джаїч і Владімір Цветковіч отримали мільйон доларів із зарплати гравця. Екс-динамівець, за умовами контракту, мав заробити 3 мільйони в Реалі, натомість йому перепало лише 2. Зараз у Сербії суд активно розслідує справу цих махінацій.

Після приблизно піврічних пошуків нової команди перебрався у німецький Кайзерслаутерн, який уже через рік віддав його в Китай на таких же умовах. У Бундеслізі він зіграв лише двічі, після чого отримав важку травму. Піднебесна підсунула іншу свиню – епідемію атипової пневомнію, яка забрала сотні життів у країнах Азії і скасувала проведення китайського чемпіонату. Звідти Періца перейшов у Динамо, де здобув чемпіонство, але відіграв ще менше, ніж у Реалі. Далі були Франція (Анжер), Малайзія, Греція і повернення в Сербію (Ягодіна) для завершення кар'єри у 34. Київ розглядав як "шанс повернутись у великий футбол, причому на найвищий рівень". Та гравець лінії атаки спромігся аж на 6 голів за 11 років після відходу з Реала – у всіх командах разом.

Огнєновіч так і залишився в історії як неймовірний талант, який у 18 отримував виклик до національної збірної колишньої Югославії і накручував по 2-3 опоненти, їздив на чемпіонати світу серед збірних і клубів, але так і не реалізував себе на серйозному рівні, незважаючи на всі шанси. Обмеження для гравців не з Європейського союзу. Жахлива серія травм, які виводили з ладу на половину сезону, а то й більше. Переоцінений талант, що виявився крихким, як кришталь, в який перетворились його ноги після зустрічей з дроворубами. Не менш прикро стартувала і тренерська кар'єра Періци – 5 матчів на чолі юнацької збірної Сербії, 0,40 очка в середньому за матч, перша швидка відставка і нове безробіття...