Юношеская сборная Украины: ничья с трехцветными

Наступного дня після першої гри нашу команду запросили до мерії міста Авіньйона. Також на зустрічі з мером та керівниками міста була присутня французька делегація. Керівник нашої делегації Анатолій Бузник та головний тренер команди Юрій Калитвинцев у своїх виступах подякували гостинним господарям за теплу зустріч і можливість провести два спаринги з сильним суперником. Також вони запросили французів відвідати Україну.

Потім молоді українці мали можливість кілька годин познайомитися зі старовинним містом, відвідати вікові споруди замку – колишньої резиденції папських інституцій в Авіньйоні, піднятися на середньовічний недобудований міст через Рону, яка тече поруч з мурами древнього міста.

Ввечері команда провела легке відновлювальне тренування на стадіоні міста Carpentras, де через добу має відбутися друга зустріч збірних юнацьких України та Франції.

До речі, назва стадіону символічна: “Stade de France”...

30 жовтня 2003 року. м. Carpentras, Франція.
Муніципальний стадіон “Stade de France”

зб. Франції – U-18 - сб. України – U-18 - 2:2 (0:1)

зб. України: 1. Шуст Богдан, 3. Коваленко Костянтин, 4. Чигринський Дмитро (46' - 6. Луценко Ігор), 7. Мілько Вадим, 18. Герасим'юк Олег, 8. Кулаков Дмитро (57' - 2. Зарицкий Олександр), 9. Антонов Олексій, 16. Степанов Роман (46' - 10. Мірошниченко Олександр) 11. Маковійчук Олександр ,17. Кочеров Олександр, 14. Кравченко Костянтин (46' - 15. Куценко Валерій ).
Запасні: 12. Копил Євген, 5. Антонюк Дмитро.

Голи: 14' - Кравченко Костянтин, 75' - Антонов Олексій.

Друга зустріч між українськими та французькими однолітками вийшла ще більш напруженою та цікавою, ніж перша. Численні глядачі, що зібралися цього дощового вечора на невеличкому місцевому стадіоні, отримали справжню насолоду від тієї гри і боротьби, що точилася на важкому і слизькому полі.

Наша збірна дещо змінила склад і розміщення гравців на полі. Так, місце в воротах зайняв львів'янин Богдан Шуст, що дебютував в міжнародних матчах за збірну, також у центрі захисту вийшов Костянтин Коваленко. Наші тренери перед грою наголошували, що потрібно позбавити господарів їх головної зброї – швидких атак по флангах. І ця тактика певною мірою спрацювала.

Гра розпочалася атаками французів. Але наші гравці почали грати щільно у єдиноборствах і при першій же можливості йти в атаку. На 14 хв. Вадим Мілько довгою діагональною передачею відправив у атаку Костянтина Кравченка лівим краєм. Костянтин пройшов майже до кута карного майданчика і несподівано сильно пробив у ближній кут воріт суперника. Захисники і воротар чекали на прострільну передачу, тому всіх їх це нестандартне рішення нашого нападаючого застукало зненацька. М'яч, як куля, влетів у сітку – 1:0. На стадіоні запанувала тиша.

До кінця першого тайму рахунок не змінився, але гра була дуже цікава, як за напругою, так і за змістом. Велике навантаження випало на долю наших захисників та воротаря. Особливо чудово діяв Богдан Шуст. Він ліквідував вихід сам на сам і відбив декілька важких м'ячів. Також він вчасно виходив навіть за межі карного майданчика і підстраховував захист.

Одразу після перерви господарі кинулися в атаку на наші ворота. Але у захисті наші гравці діяли надійно. Потроху гра перемістилася у центр поля. Але на 53 хвилині прикра помилка Вадима Мілька, що грав на позиції останнього захисника після заміни у перерві Дмитра Чигринського, дозволила французам зрівняти рахунок: Вадим не встояв на вологому газоні і зробив неточну передачу якраз на суперника, який одразу пробив з 18 метрів. Мокрий м'яч після рикошету влетів під поперечину наших воріт.

Наступні 10 хвилин українці намагалися знову взяти гру під свій контроль, але відчувалося, що пропущений гол трохи збентежив команду. Господарі багато атакували і завдали 4-5 ударів з центральної зони. Наприкінці 65-ї хвилини збірна Франції повела в рахунку: Костянтин Коваленко, який, до речі, провів гру дуже пристойно, намагався перехопити м'яч, але впав. Нападаючий вийшов майже сам на сам з Шустом і сильно пробив. Богдан м'яч відбив, але на добивання встигнути не зміг – 1:2.

І ось тут, після другого голу, наша збірна повністю перехопила ініціативу. Як зазначив після гри головний тренер нашої команди Юрій Калитвинцев, в цей момент команда заграла у справжній швидкісний футбол. У наших гравців було принаймні чотири можливості, щоб забити гол, але вдалою виявилась тільки одна: після прострілу з правого флангу Олега Герасим'юка Олексій Антонов головою спрямував кулю у майже порожні ворота.

Під кінець гри, коли сили вже почали залишати як наших футболістів, так і господарів, футболісти обох команд почали часто порушувати правила, тож суддя “нагородив” гравців сімома жовтими картками, а французького захисника за брудну гру навіть вилучив з поля.

Як глядачі, так і численні спеціалісти, після говорили про те, що команди продемонстрували чудовий футбол і міцний колективний дух.

Такі спаринги є винятковою школою для команди Юрія Калитвинцева у світлі підготовки до відбірних змагань на першість Європи.