"Сказал Лунину, чтобы забронировал мне место в "Реале". Александр Сваток - о феноменальных голах пяткой и кризис "Зари"

Інтерв'ю "Футбол 24" із Олександром Сватком, захисником Зорі, який розпочинав кар'єру у Дніпрі епохи Хуанде Рамоса.

"Молодь з Рамосом не спілкувалась"

– Виступи за дубль Дніпра. Коли ти зрозумів,що потрібен новий виклик?

– Був момент, коли поїхав з головною командою на літні збори. Там працював з Мироном Маркевичем, після чого перейшов на правах оренди у Волинь. Напевно вже тоді зрозумів, що переріс молодіжну команду.

– Не сумуєш за старою позицією?

– Не сумую. Я вже зовсім не бачу себе у півзахисті.

– Після 5 дебютних хвилин за головну команду Дніпра ти отримав червону картку та привіз пенальті у свої ворота. Що відчував тоді?

– Звичайно, не про такий дебют я мріяв. Напевно, хотів проявити себе краще за всіх. Суперник тоді грамотно впав, суддя призначив 11-метровий. Добре, що ми тоді перемогли і хлопці підтримали в потрібну хвилину.

– Чи був якийсь острах, що ще нескоро потрапиш до основи?

– Такого не було. Все одно після гри відчував більше позитивних емоцій, що дебютував у Лізі Європи. Ніхто не висував претензій, що я привіз 11-метровий. Всі тільки вітали мене, було приємно, хотілося далі працювати, прогресувати.

– Як часто спілкувалися з Рамосом?

– Молодь з ним майже не спілкувалась. Віч-на-віч жодного разу не розмовляли. Навіть не пам’ятаю, щоб Рамос приходив на ігри чи тренування.

– Як ти витримував конкуренцію з Дугласом і Мазухом?

– Ну, скажімо так, конкуренцію я нав'язував, як міг. Вони були основними гравцями і проводили всі матчі. Тільки якщо хтось не міг грати, то ставили мене. Я багато чого навчився у них.

– Наприклад?

– Майже все: позиційна робота, єдиноборства, початок атаки – все повністю дивився і намагався щось взяти для себе.

– Чим запам’яталась оренда у Волині?

– Я поїхав за досвідом. Інші вимоги, бачення футболу, стиль гри. З Кварцяним нічого незрозумілого не було. Просто у нього своє бачення, у когось – інше. Я не можу сказати, що були якісь незрозумілі ситуації. Я позитивно ставлюся до цього тренера і дуже йому вдячний.

– Увесь шлях до фіналу Ліги Європи ти просидів на лаві запасних. Як себе почував у той момент?

– Збори пройшов з дублем і потім почали брати до основної команди. Тоді,здається, не було центрального захисника. Дивлячись, як наші гравці готуються та грають з командами високого рівня, багато для себе почерпнув корисного, та й взагалі було дуже цікаво.

– Розкажи свою історію про фінал у Варшаві.

– Тоді я навіть не потрапив до 18-ки і був вимушений дивитися матч із трибун. Була цікава та інтенсивна гра. Севілья – дуже сильна команда. Ми також досить гарно грали, але так склалося. Позитивні емоції після цього матчу.

– Опиши останній сезон в Дніпрі.

– Настали важкі часи. Лідери розбіглися, проблеми з фінансуванням, але ми витримали. Грали далі, не зважаючи ні на що. Для мене цей рік став своєрідним трампліном у кар’єрі. Став отримувати більше ігрового часу, здобував досвід.

– Що зараз відчуваєш, коли запитують про Дніпро?

– Водночас і приємні спогади, і прикрість, що так все закінчилося. Дуже шкода, що такий клуб загубився у футболі.

"Коли Вернидуб подав у відставку, не розуміли, що відбувається"

– Перший гол у Лізі Європи вийшов шедевральним і дуже важливим. Емоції?

– Я взагалі-то спочатку не повірив, що так вийшло. Емоції просто зашкалювали. Вдалося вирвати дуже важливу перемогу і поборотися за вихід у плей-офф Ліги Європи. До останнього туру боролися, але, на жаль, не пощастило.

– Через місяць був схожий м’яч у ворота Чорноморця.

– Тоді хлопці почали називати мене бразильцем. Не знаю, як мені це вдається. Скажу відверто: удар не треную, але іноді таки намагаюсь пробити п’ятою.

– Виступ у чинному розіграші Ліги Європи можна занести в актив?

– У будь-якому випадку це був дуже корисний досвід, бо грали з досить сильними клубами і добре себе проявили. Трохи не вистачило, але це футбол… Ліга Європи дає дуже багато в цьому плані. Я думаю, що після таких ігор стаєш тільки сильнішим.

– Домашній матч з Лейпцигом – найважчий у кар’єрі?

– Було дуже складно захищатися упродовж 90 хвилин, але я б не сказав, що це – найважчий матч. Із Шахтарем теж важко грати, вони діють на такому ж рівні. Я б не сказав, що Лейпциг сильніший від Шахтаря.

– Наскільки прикрою стала поразка у матчі-відповіді?

– Це дуже боляче. Емоцій зовсім не було. Ще й Вернидуб тоді подав у відставку. Команда не розуміла, що відбувається.

– Нині Зоря перебуває на незвичному для себе місці.

– Буде важко відіграти 11 очок відставання від Олександрії, але, як то кажуть, все в наших руках. Треба виходити на поле, брати свої очки й наздоганяти суперників.

"Ціную перший пас Ракицького"

– Чи відчуваєш, що готовий до команди вищого рівня, можливо навіть з іншого чемпіонату?

– Звичайно, хотілося б перевірити себе в більш сильному чемпіонаті. Це нормально, кожен футболіст прагне рости і прогресувати.Я не хочу сказати, що переріс рівень УПЛ, але якщо буде можливіть спробувати себе в іншому чемпіонаті, то хотілося б. Хотів би якось пограти в Англії. Там більш силовий футбол.

– З ким із українських легіонерів ти спілкувався?

– Коли Лунін переходив до Реала, жартома йому сказав, щоб забронював мені місце. Також підтримую дружні стосунки з Лучкевичем.

– На кого намагаєшся рівнятись?

– Багато за ким слідкую, але все ж таки серед усіх мені найбільше імпонують Варан та Рамос. Якщо казати про українських захисників, то ціную перший пас Ракицького.

– Що найбільше запам'яталося під час виступу в національній команді?

– Відразу, коли приїжджаєш туди, зовсім інше середовище. Атмосфера класна, дружня. Мені завжди там дуже подобалося.

– Розкажи про свій перший виклик в Головну команду.

– Це було дуже несподівано. Я пам'ятаю, що хтось сказав перед тренуванням. Спочатку навіть не повірив, був приємно шокований. Звичайно, хотілось дебютувати, але розчарування не виникло. Це збірна, було приємно там перебувати – граєш ти, чи ні.

– З ким спілкувався найбільше?

– З тими, з ким раніше грав: Коноплянка, Ротань, Шабанов. Хлопці підтримали, дякую їм за це.

– Як зреагував на новину, що збірна зіграє з Туреччиною у Дніпрі?

– У Дніпрі збірна давно не грала, для міста це буде велике свято. Звичайно, мені б дуже хотілось зіграти на рідному стадіоні у формі національної команди. Впевнений, збірну очікує неймовірна підтримка.

Костянтин Кваша, спеціально для "Футбол 24"