Александр СЕВИДОВ: "Некорректно сейчас обсуждать работу Хацкевича"

Інтерв’ю "Футбол 24" із колишнім наставником донецького Металурга, Металіста, Говерли, Карпат, Маріуполя та ряду інших клубів, який вже понад рік перебуває без роботи – його підозрюють у договірних матчах.

“У Маріуполі були моменти, які не хочеться згадувати”

– Які враження у вас залишилися після роботи в Маріуполі – поки що останньому своєму клубі?

– Тільки позитивні. Всі завдання, які були поставлені перед нами, ми виконали, тому ніяких питань не поставало. Робота була доволі цікава, і зараз, треба зазначити, що були моменти, які не хочеться згадувати. Проте є моменти, які хочеться згадати, а таких було найбільше. Робота у Маріуполі була для мене важливим досвідом.

– Ви розірвали контракт через те, що не знайшли спільної мови щодо розвитку клубу. Тобто, коли підписували контракт, це питання не обговорювали?

– Ви ж не знаєте багато чого з цього приводу. Коли підписували контракт, віце-президентом у клубі був Розумний. Тому, коли у клуб прийшов Санін, контракт вже був підписаний, залишився тільки додаток, який неохоче підписали. Не можна сказати, що стосунки у нас не склалися, але з’явилися різні точки зору. У мене нема ніяких претензій, просто кожен обрав свій шлях. Тому залишилися добрі враження про Маріуполь і про роботу. Я радий, що команда грала в єврокубках, вболіваю за хлопців.

– Кажучи, що неохоче підписували додаток, що конкретно маєте на увазі?

– Вже тоді були розбіжності. Може й не підписали б, але, з приходом Саніна, контракт уже був підписаний, а точніше продовжений.

– Після розриву угоди вам якусь компенсацію виплатили?

– У мене немає претензій.

“Запрошували на "плюси", але погодився на пропозицію Денисова”

– Що ви почерпнули для себе із роботи експертом на телеканалі "Футбол"?

– Знаєте, це нова сторінка не тільки в моїй біографії, але й у житті. Все ж таки спробувати телебачення зсередини – це цікаво. Багато моїх друзів про це мріють, і ніколи в них ці мрії не збуваються, а мені пощастило. Я радий, що Олександр Денисов запросив мене до співпраці. Із задоволенням надбав новий досвід. Я й зараз можу сказати, що критикувати, давати поради, підказувати – це завжди легко. Від цього залежить результат.

Там існує своя специфіка роботи. Треба старатися бути об’єктивним, не дивлячись на всі свої вподобання. Не завжди це вдається. Я корінний донеччанин, вихованець донецького Шахтаря, але ніколи не вітав протистояння Шахтар – Динамо. Дуже великий досвід, дуже багато нових знайомств. Ще раз можу впевнено сказати, що робота на телебаченні – це дуже цікаво.

– Ви згадали про суперечки між Шахтарем і Динамо. Скажіть, а бувало таке, що вам рекомендували хвалити Шахтар чи критикувати Динамо?

– Ніколи мені такого не казали. В принципі, я ніколи не критикував своїх колег. Бувало, що перепадало футболістам, але перед ефіром чи в кулуарах. Якщо мені б сказали, що треба критикувати чи хвалити когось, я б цього не зробив.

– Чи запрошували вас ще кудись?

– Так, була розмова з “плюсами”. Але я обрав пропозицію Олександра Денисова.

– Чому?

– Фінанси абсолютно не обговорювалися. Це не ті фінанси, про які може йти мова. Там є такі люди, які працюють постійно на телебаченні, а я просто приїжджав, у мене був вільний графік відвідування. Чому вибрав? Мені здавалося, що таке рішення правильне.

– У студії ви неодноразово сперечалися з Віктором Леоненком. Чи можете згадати якусь цікаву історію про нього?

– Якусь одну згадати не можу, тому що це одна суцільна історія. Віктор Леоненко – своєрідна людина. У нього власні погляди на гру, свої принципи в житті і в футболі. Мені з ним було комфортно, тому що він знає, про що говорить. Ті речі неможливо переказати, не відчувши. Іноді ми жартували.

Я з великою повагою ставлюся до Леоненка, і це все було помітно після кожного ефіру. Я так вихований, завжди потрібно вислухати думку людини, тому вислуховував і Леоненка, і Денисова. Кожна думка гідна поваги. У студії в мене ніяких таких комплексів не виникало.

“Некоректно зараз обговорювати роботу Хацкевича”

– У єврокубках наші команди за 6 матчів не здобули жодної перемоги, хоча були до неї дуже близькими...

– Ви знаєте, я б не проводив одну межу під всіма цими іграми з однієї простої причини – рівень всіх цих команд абсолютно різний. Шахтар, на мою думку, перебуває окремо в нашому футболі і йому практично немає рівних в Україні. Те, що Шахтар втратив два очки в матчі з Ліоном, це був збіг обставин. Можливо, якесь самозаспокоєння – результат трохи охолодив, притупив обережність наших хлопців.

Щодо Динамо, гадаю, що всі гравці повторили одні й ті ж помилки. Тому не засуджую Хацкевича, адже в нього немає змоги зараз запросити інших футболістів. Обговорювати роботу тренера – некоректно. На мою думку, у другому таймі з Яблонцем Динамо зіграло так, що закономірно не здобуло перемогу.

А Ворскла… У хлопців, які вийшли грати проти Спортінга, просто не було ніякого досвіду виступів у єврокубках. І все ж гра полтавців стала для мене приємною несподіванкою. Не знаю, чи погодитеся зі мною, але скажу, що сила португальського футболу помітно перебільшена. Ми бачили гру Зорі, яка боролася на рівних з Брагою, бачили Спортінг, бачили, що Бенфіка не дуже виблискує, і Порту не феєрить у Європі. А в нас як почнуть говорити про португальців, італійців, англійців!..

Натомість футболісти із не найсильнішого українського клубу практично увесь матч грали на рівних. Зараз вже можна говорити, що завгодно: недооцінка, не грали основні футболісти суперника – це вже відмовки. Було б у Ворскли трохи більше досвіду, усе могло закінчитися по-іншому.

– Чи можна у майбутньому цього уникнути?

– У мене є своя думка щодо слабкості Динамо. Я думаю, що така слабка команда – це біда всього українського футболу. Тому що у донецького Шахтаря немає особливих конкурентів, немає такої напруги, таких матчів у внутрішньому чемпіонаті. Цього не вистачає, коли вони виходять на європейську арену. У клубів – напівпрохідні матчі.

– Які шанси українських клубів на єврокубкову весну?

– Думаю, у Шахтаря непогані шанси. Не можу поки сказати про перше чи друге місце. Як мінімум у Лігу Європи команда все ж проб’ється. Динамо буде вже складніше. Зараз така ситуація, що кожен забитий м’яч дається з величезними труднощами, а пропускаються вони якось дуже легко. Ну а гру Ворскли ще важко спрогнозувати.

“Шахтар – вже чемпіон”

– Які моменти можете виділити у чемпіонаті України?

– Кажуть, що рівень чемпіонату почав зростати, але я думаю, що всі команди наблизилися до середнього класу. Ще раз можу повторити, що Шахтар зараз стоїть осторонь, у них найоптимальніший курс. Якщо не відбудеться ніяких метаморфоз (адже такі прецеденти траплялися), то ніщо не повинне завадити Шахтареві стати чемпіоном. Я поки не бачу конкурентів для "гірників".

Наші тренери не гірші від того середнього рівня, прийнятого у Європі. Наші футболісти тактично навчені, як і тренери. Ми зараз і гімни співаємо, і руку на серце кладемо, кажемо, що ми – суперпатріоти країни, але чомусь наших тренерів і футболістів не вважаємо спеціалістами. Думаю, наша школа не поступається європейській.

– На чому ґрунтується висновок, що Шахтар – вже чемпіон?

– Справа не у відриві (розмова відбулася перед матчами Шахтаря і Динамо в 11 турі УПЛ, – "Футбол 24"). Шахтар зараз виглядає на голову сильнішим – у грі, у підходах і ставленні до футболу, до стадіону, де він грає, до своїх вболівальників, у ставленні президента до свого клубу. У всіх аспектах він стоїть на голову вище від своїх опонентів.

“Американська віза в мене не анульована”

– Чим ви зараз займаєтесь? У вас – творча відпустка?

– Абсолютно нічим. Знаєте, не може бути відпустки в творчій діяльності. Просто фізична праця, тренування. Я зараз не працюю. Перебуваю у Дніпрі зі своєю сім’єю – моя донька пішла в перший клас. Важко без роботи, це не зовсім нормально.

У якому клубі я б не працював, всюди виконував поставлені завдання. Справа не в тому, що я ображений чи ще щось, ми дорослі люди. Просто тренеру без роботи, на мою думку, дуже важко. Вже рік я ніде не працюю, це непростий життєвий період. Якщо людина нічим не зайнята, не працює – це якийсь напівдепресивний стан. Якось існую, сім’я рятує.

– Футбольні матчі відвідуєте?

– Так, не тільки у Дніпрі чи в Запоріжжі. Але стараюся, щоб не впізнали, бо почнуться балачки, мовляв, "чому приїхав?" тощо. Це у Києві мене можуть не помітити, а в маленьких містах – запросто.

– На те, що ви вже рік без роботи, вплинула ситуація із договірними матчами?

– Я ще раз можу повторити, що зараз не готовий обговорювати цю тему. Я вам так скажу: американська віза в мене не анульована, паспорти всі є. Тому не буду більше коментувати. Чи вплинула ця ситуація? Може й вплинула.

– Була інформація, що ви консультували тренерський штаб футбольного клубу Суми. Це правда?

– Ні, я ніколи не працював консультантом, і ніколи не працював у Сумах. Просто є такі людські відносини. Так, там хлопці, які раніше працювали в моєму штабі. Зараз вони працюють у Сумах. Звісно, я приїжджав і дивився гру, звісно, я за них переживаю. Ще раз можу сказати, що консультант, як і спортивний директор – це найбільш "шоколадні" посади у футболі. Ні за що не треба відповідати, але завжди можна щось порадити.

– Ви щось отримували?

– Ніяких грошей я не отримував, ще раз підкреслю. Як можна отримувати гроші, якщо людина не працює? Наприклад, тренеру, який поїхав на стажування, заплатять гроші? Думаю, ні.

– Упродовж року вам надходили запрошення від клубів?

– Так, була пропозиція з Росії, але мої помічники відмовились туди їхати. Їхати туди сам я не захотів. Також була пропозиція з Казахстану, проте не склалось.

"Замінити Пятова чи Ракицького практично неможливо"

– Збірна України готується до третього матчу в Лізі Націй. Якого результату очікуєте?

– Думаю, варто очікувати тільки на перемогу. Ми інколи применшуємо спроможність наших гравців, але насправді у нас дуже досвідчена збірна. Маємо Ярмоленка і Коноплянку, які виступають у відомих європейських клубах. У нас грає половина донецького Шахтаря, яка має вже по 50 матчів за збірну і по 100 – у єврокубках. Це покоління в самому розквіті сил і якраз повинне вистрелити.

Не завжди бачимо такий футбол, який всім би подобався, який приносить результати нашій команді. І все ж наш футбол змінився, став більш європейським. Вважаю, що у нас дуже хороші шанси потрапити на чемпіонат Європи і в Лізі націй виступити успішно.

– Але зараз наші легіонери не відзначаються стабільною грою. У чому причина?

– Наші футболісти не мають великого попиту в Європі. Там жорсткий ліміт на гравців із неєвропейськими паспортами. Український чемпіонат сьогодні не настільки привабливий для хороших європейських клубів. Тож наші футболісти не мають такої яскравої європейської практики.

При всьому цьому вони залишаються найкращими у збірній. Звісно, з’являються нові імена, хоча хороших важко знайти. Таких футболістів, як Пятов, Ракицький замінити зараз практично неможливо. Тому говорити про те, що вони якось здали чи розлінились, не можна. У кожного своя доля і своя історія. Все це непросто, але я бачу, що зараз в Андрія Шевченка вже склався кістяк збірної.

Костянтин Кваша, спеціально для "Футбол 24"