Грозный планирует усилить киевский "Арсенал" во время паузы на матчи сборных
Головний тренер ФК «Арсенал-Київ» В’ячеслав Грозний відповів на питання ЗМІ після перемоги в 11-му турі УПЛ в Полтаві над «Ворсклою» (2:0):
- Якщо бути об’єктивним, звичайно нам важко було. Незважаючи на те, що «Ворскла» зіграла дуже пристойно у четвер (проти «Спортингу» у Лізі Європи – прим.ред.). Бувають такі матчі, коли немає вдачі на превеликий жаль. Я розумів в якому психологічному стані знаходяться гравці, яким швидко потрібно було б виграти у чергового суперника. А ми як раз черговий суперник, аутсайдер, який знаходиться на дні турнірної таблиці. Мало забиває, багато пропускає, з багатьма молодими гравцями. Це правда. Я кажу як досвідчений тренер. Я реально розумів, що на нас тут чекає. Клас гравців «Ворскли» досить високий. Знаєте, зайняти третє місце в чемпіонаті України і грати в груповому етапі Ліги Європи – це велике досягнення. Це браво всьому колективу «Ворскли». Молодці! До вас приїздив «Спортинг», приїде лондонський «Арсенал». Хіба це не досягнення команди і клубу? Я рахую – це досягнення!
Життя заставило мене піти на гру в три нападники. Ми не дуже добре обороняємося, є проблеми у нас в обороні. В нас невисокі на зріст гравці, а «Ворскла» гарно грає на «другому поверсі». Я розумів, що якщо ми сядемо і будемо грати від оборони нічого хорошого не буде.
Ми повинні були протиставити наші контраргументи. Я поставив трьох швидких нападників, розуміючи, що крайні захисники «Ворскли» йдуть майже в кожну атаку. Можна було за рахунок швидкого перехоплення м’яча і його правильної доставки в ударні зони отримати шанси. Ви бачили Сергій Гринь був центральним, Лола грав лівого нападника, а Баланюк правого.
В першому таймі перевага «Ворскли» була очевидною за рахунок стандартів. Ми трохи нервували і порушували там де це не було потрібно.
В перерві переговорили з гравцями і я сказав, що так доставляти м’яч, як ми робили в першому таймі не вийде. Треба, щоб трикутник центральних півзахисників був на диспетчерському пункті і доставляв м’ячі до гравців групи атаки. Крім того, я загострив увагу на тому, що «Ворскла» перший тайм провела на максимумі і в другому таймі їй буде важче, тому що команда грала кілька днів тому з досить сильним суперником. Я сказав, що якщо не покладемо м’яч вниз нічого не вийде. І те, і інше стало передумовою нашої перемоги. Ви бачили скільки ми накривали гравців центральної зони «Ворскли», які не встигали працювати з м’ячем. Ми були швидшими, і завдяки цьому йшли наші атаки.
В другому таймі контроль м’яча у нас став кращим. Зовсім по іншому стали грати. Мені приємно, що так закінчився матч. «Ворсклі» ж бажаю удачі у всіх матчах в яких вона буде грати.
Стосовно нинішнього складу «Арсеналу», то нам не вистачає досвідчених гравців. В принципі перед цією грою приїхав і вже тренувався з нами Єрмаченко, але не прийшов з УЄФА його трансферний сертифікат, а так він міг би вийти в стартовому складі проти «Ворскли». Прилетів ще один центральний захисник і він вже завтра буде з нами тренуватись. Турбують ряд позицій. Потрібна конкуренція.
Звичайно сьогодні хлопці на емоціях відіграли. Це правда, що вони хотіли сподобатись мені як головному тренеру. Може хтось показав свій максимум. Це добре. Стосовно Баланюка… Я хотів, щоб повернувся той Баланюк, якого ми всі пам’ятаємо в Україні, як одного з самих талановитих гравців у країні. Він так працював цей тиждень, що я не мав права його не поставити. Це було б нечесно по відношенню до футболу і до нього. Він би перестав мені вірити. Йому важко. Знаєте, коли довгий час не довіряють опускаються руки. Коли ж тобі довірять, то хочеться зробити більше ніж можеш. Очі бачать, а ще не можеш…
В принципі я думаю, що за цей двотижневий період буде підсилення по ряду позицій, я впевнений. Зокрема центральний захисник. Нам потрібна конкуренція на позиціях крайних захисників. Я би взяв вільних агентів хорошої якості, щоб вони росли і прогресували.
Це правда, що я мав працювати за кордоном, але сербські і португальські агенти на випередження спрацювали з тими командами я якими у мене були попередні домовленості. Але я нічого не підписував і повернувся в Україну після дзвінка Івіци Піріча, який свого час грав у мене в «Арсеналі». Він попросив мене допомогти. Відмовити «Арсеналу», куди я в четвертий раз прийшов, я не міг.