"Карпаты" хотят сохранить Карраскаля и Ди Франко, а также оставляют Бойчишина главным тренером

Віце-президент ФК «Карпати» Олег Смалійчук підсумував сезон, що минув і поділився планами на майбутнє.

– Завершився дуже важкий та неоднозначний сезон. Як його можна підсумувати і яку оцінку, за п’ятибальною шкалою, йому можна поставити?

– Моя суб’єктивна думка така – ми награли на «три з мінусом». Вищу оцінку можна було б поставити за умови вищого місця в таблиці. Наприклад, якби ми стали сьомими і виграли групу в нижній шістці. Весняною грою ми тільки частково перекрили невдалі виступи команди в осінній частині чемпіонату.

– У чому ви бачите позитив, що перенесете в наступний сезон?

– Насамперед, у тому, що наш Президент повірив у цей проект. Хоча на початку все пішло шкереберть, далеко не так, як планувалося, зі зливою критики та образ, але Петро Петрович вірив до кінця. Саме це дозволило нам переламати ситуацію і вийти на позитивну динаміку навесні. Ще один позитив в тому, що наші молоді гравці стали сильнішими і здобули серйозний досвід. Цей сезон став найважчим в їхній кар’єрі. А найголовніше те, що вони об'єдналися і стали командою. Тому зараз я гордий за цю команду і за цих гравців. Мабуть, помилки, що були допущені керівництвом, зокрема і мною, саме наші гравці частково виправили. Вони об'єдналися і доказали, що емблема клубу в них на грудях – це не порожні слова.

– Які саме помилки були допущені перед початком сезону?

– Визнавати помилки боляче, але треба це зробити і бути реалістами. Багато чого я переосмислив та зрозумів завдяки адекватній критиці у мою сторону. Помилки? Напевно, я десь переоцінив свої можливості і недооцінив рівень чемпіонату. З Іспанії мені здавалося, що він значно слабший, простіший і зрозуміліший. Це мої прорахунки. Ще одна помилка – я відмовився від офіційної посади на початку сезону. Недооцінюючи український футбол, я не бачив змісту погоджуватися на те, щоб цілодобово працювати закотивши рукави і захищати той проект, який я запропонував президенту.

– Оцініть кадрові рішення, прийняті вами у минулому чемпіонаті.

– Скажу коротко: віра в прийняті рішення не гарантує успіху. Але зневіра точно доведе до фіаско.

– Які завдання стоятимуть перед командою у новому сезоні?

– Рік тому я запропонував проект, який, зазвичай, створюється на 4-5 років. Перший рік – це притирання, знайомство, розуміння того, хто пливе з тобою в одному човні, формування команди однодумців. Як лідер проекту, я маю знати і розуміти – на кого можна розраховувати. Коли відбувається зміна вектору, приходить новий менеджмент, відбувається омолодження складу – всі ці речі потребують часу, мінімум рік. Футбол – це сукупність маленьких деталей. І ці деталі повинні відшліфуватися вже у другому сезоні. Тут вже має початися реальний прогрес, суттєве покращення результатів та рівня гри. Відповідно, кожен наступний сезон має ставати кращим за попередній. Команда повинна займати місця вищі, аніж раніше. Цього сезону ми посіли 8 місце. Отже, наступного маємо піднятися. Футбол – це не тільки тренувальний процес і сама гра. Хтось з'їв щось не те, хтось набрав зайвий кілограм, хтось не встиг і не добіг, хтось не зрозумів тактичних вказівок тренера... У підсумку, все це перетворюється на атаки у наші ворота. Таких дрібниць багато і кожну необхідно відшліфувати.

– Які будуть зміни у тренерському штабі та чи будуть вони взагалі?

– Не відкрию Америки, якщо скажу, що команді необхідна стабільність. Особливо ця стабільність потрібна «Карпатам». Наразі змін не передбачається. Олег Бойчишин залишається головним тренером. У мене до нього є повна довіра і підтримка. Він чітко розуміє вектор розвитку клубу, тому я сподіваюся, що він тренуватиме нашу команду ще багато років.

– Даріо Друді також залишиться у тренерському штабі?

– Згадайте, що ми запрошували його не як тренера, а як виконавчого директора. На початку Олегу Бойчишину було дуже складно, тому Даріо йому допомагав. Взагалі, можна сказати, що своєю роботою в тренерському штабі, Друді компенсував літні прорахунки на керівній посаді. Це заслуговує на безмежні слова подяки. Хто не працював в футболі, той не зрозуміє, як сильно тиснули на нього результати команди. Те, що він пережив, те, через що зміг пройти – витримає далеко не кожен у 30 років. Зараз він у відпустці. Ми поки не говорили про майбутнє. Хочу, щоб він відпочив. Зважаючи на те, що він віддавався роботі, мабуть, більше за інших, зараз відпочинок, насамперед, емоційний, йому украй необхідний.

– Які будуть зміни в складі?

– Усі ми прекрасно розуміємо, що необхідно зберегти склад, про це говорять і самі гравці у підсумкових інтерв’ю. Як керівник проекту, я зроблю все для того, щоб не тільки зберегти склад, але й підсилити його. У нас в оренді є 4 гравці. Якщо Кортес і Санчес гратимуть у нас до зими, наразі питання щодо них не стоїть. А от оренда Ді Франко і Карраскаля завершується. І зараз я працюю над тим, щоб вони у нас залишилися. Паралельно ведемо роботу над підсиленням. Гадаю, що має бути три-чотири досвідчених виконавці, які значно підвищать конкуренцію і додадуть впевненості, насамперед, в захисних діях команди.

– Вже можете назвати конкретні імена чи позиції потенційних новачків?

– Можу вас запевнити – селекційний відділ працює без вихідних. Ми щоденно продивляємося десятки гравців під нашу модель. Але також зауважу, що в нас не зовсім характерна модель для українського футболу. І якщо додати те, що бюджет на трансферну кампанію в нас не резиновий, на противагу фінансовому ресурсу ми мусимо використовувати весь наявний людський ресурс та інтелект. Я надіюся, що в українському футболі війна бюджетів вже поступово переходить у війну ідей.

– Про яку ігрову модель для «Карпат» ви говорите?

– Насамперед, скажу, що ту модель, яку ми започаткували, міняти не збираємося. Будемо працювати над тим, щоб її покращити. Всі дивилися фінал Ліги чемпіонів. Я вважаю, що «Реал» виграв заслужено, оскільки показав гру близьку до ідеальної. Я б хотів, щоб «Карпати» використовували ті самі елементи: високо піднята дефенсивна лінія, що апріорі означає агресію в захисті; обороняючи ворота, захисники повинні бігти вперед і не боятися високого пресингу... Для мене важливо, щоб була компактність в захисті, ігрова дисципліна і кількісна перевага у зонах. Я б хотів, щоб наші атаки починали захисники, щоб був постійний рух гравців по полю з позиційними перелаштуваннями. Важливо, щоб гравці розуміли, коли треба провести швидку атаку, а коли заспокоїти гру, розхитати суперника з флангу на фланг, не поспішаючи з останнім пасом, шукаючи вільні зони; колись треба і натиснути, а колись необхідний спокій та очікування моменту. Оце модель атакувального футболу, і саме в такому напрямку будуть рухатися «Карпати». Тільки така модель, на моє глибоке переконання, дасть результат. Ми маємо атакувати завжди – і з м’ячем, і без нього. Я хочу, щоб суперники нас боялися і поважали.

– Чого не вистачає команді для такої моделі?

– У нас багато молодих хлопців, а це означає, що вони нестабільні. Це нормально, що їм бракує холоднокровності. Ми свідомо пішли на омолодження складу, десь пожертвували миттєвим результатом. На самоті, буває, стаю песимістом. Але коли дивлюся, як мої діти грають в футбол, увесь негатив зникає. І вже помітно, що зробивши крок назад, ми отримали серйозний прогрес наших молодих талантів.

– Де «Карпати» гратимуть у новому сезоні?

– Я вже говорив, що футбол – це шоу, це насолода для уболівальника. Я розумію, що нашим прихильникам затишніше, комфортніше та зручніше на «Арені Львів». Я розділяю їхні думки і також вражаю, що «Карпати» мають грати саме на новому стадіоні. Але... Для задоволення глядачів ми маємо грати в атакувальний футбол. А зробити це можна лише на якісному газоні. Наразі ж, вважаю, газон на «Арені Львів» не відповідає таким критеріям. А це дуже серйозний фактор несумісності відносно нашої ігрової моделі. Тому будь-які переговори матимуть місце тільки після того, коли ми переконаємося, що газон або замінять або він буде відповідати нашим ігровим амбіціям, тобто сучасному та комбінаційному футболу.

– Які негативні моменти, крім результатів, були в минулому чемпіонаті?

– Мені особисто було дуже неприємно бачити мало уболівальників під час останнього, надзвичайно важливого та відповідального, матчу проти «Сталі». Якщо поглянути статистику, тієї ж Іспанії, клуби з дна таблиці, збільшують кількість уболівальників під час останніх матчів. Заслужили ми цю підтримку чи ні – треба вирішувати в кінці сезону. А я б мріяв, щоб кожен уболівальник був з нами не лише в час перемог, але й в скрутну хвилину. У нас же грає стільки місцевих вихованців... Ми мусимо змінити культуру вболівання і переконати людей не вболівати проти якогось гранда, а вболівати за свою рідну команду. Я переконаний, що любов і підтримка не повинні змінюватися в скрутні часи.

– Якими є ваші карпатівські мрії?

– Я мрію збудувати тут манеж, щоб наші молоді вихованці змогли продовжувати якісну підготовку в холодні місяці, щоб вони виховувалися в нормальних умовах. Також мрію про підтримку нашої місцевої влади, щоб наш мер Андрій Садовий, який живе і працює в цьому місті, продемонстрував своє зелено-біле серце, відвідуючи матчі «Карпат».

– У «Карпат» багато власних вихованців, але на всіх місця у першій команді нема. Чи просувається співпраця з іншими клубами, щодо оренди карпатівців?

– Така співпраця вже є і буде лише розширюватися. Справді, у нас одна з кращих академій України. І не рідко буває, що молоді хлопці вже й дубль переросли, але їм ще треба час, аби заграти в основі. Оренди – це хороший вихід з цієї ситуації. Взяти до прикладу хоча б Назара Вербного. Тому ми будемо намагатися влаштувати кожного гравця для його ж розвитку і прогресу або в Україні, або за кордоном, наприклад, у країнах Балтики, як це вийшло із Ткачуком, Дебелком та Марковичем. Звісно, будемо і стежити за хлопцями, щоб повернути їх в першу команду, як тільки це буде необхідно.

– Чи вже відомо, хто транслюватиме матчі «Карпат» у новому сезоні?

– Наразі, я веду переговори з різними компаніями. Можу запевнити, що керуватимуся виключно клубними інтересами і обиратиму найбільш привабливіший, з фінансової точки зору, варіант.

– Перед стартом нового сезону, щоб ви сказали уболівальникам «Карпат»?

– Вірити в нашого Президента, вірити в команду, досить молоду команду, і вірити, що кожен наступний сезон буде кращим за попередній.