Олег ИЛЬИН: "Ребята в шутку называют бессмертным"

Цікаво, що це був його перший гол за Колос (і перший у цій лізі), адже й матч в обох випадках для 20-річного хавбека дебютний. Лише взимку він з’явився у Ковалівці, а до цього часу вихованець одеської ДЮСШ-11 Чорноморець гідно грав за молодіжні та основну команду Дніпра.

«Після забитого м’яча Костишин попрохав не піймати зірку»

— Олеже, ти на фото такий незворушний. Зізнайся, хвилювався, виходячи проти оболонців у старті?

— Якщо чесно, то хвилювався, і це позначилося на грі у перші 10—15 хвилин. Потім вже було легше.

— Коли господарям вдалося зрівняти рахунок, ти, молодий, не запанікував?

— Трохи було… Але це ще більше команду збадьорило і ми забили ще два голи. Як сам відзначився? Зуєвич віддав передачу, але там був такий момент: гравець лежав на полі і суперник хотів, аби ми вибили м’яч. Та партнери сказали мені, що не потрібно цього робити, ось я обіграв одного гравця і пробив.

— Руслан Костишин не надто любить хвалити підлеглих, якими словами привітав тебе з дебютом?

— Сказав: Молодець і щоб продовжував у тому ж дусі. А ще попросив не піймати зірку (посміхається).

— Олеже, судячи з усього, те вже обжився у Колосі. Без проблем?

— Жодних не було! Тут чудовий колектив, з усією командою спілкуюся, мене добре прийняли, все подобається. І тренери, і персонал — всі дружні.

— Всі гравці Колоса мешкають у Києві. А ти?

— Також, клуб орендує мені квартиру.

— Розкажеш, як і чому взимку наважився піти з Дніпра саме у Ковалівку?

— У мене контракт закінчився, до того ж у Дніпрі не найкращі часи. Мені ж хочеться прогресувати, а Колос — амбіційна команда, хоче вийти до вищої ліги. Тож це крок вперед.

— Ти нібито разом із Костишиним-молодшим приїздив у Колос на перегляд?

— Ні, Денис тут просто форму підтримував, коли була відпустка в Дніпрі. Де він зараз? Готується з Дніпром до чемпіонату.

«Прийшов до Дніпра слідом за земляками Баланюком і Вакулком»

— У цьому клубі пройшов цілий шмат твого життя. Що, насамперед, згадується з того періоду?

— Я в першу чергу вдячний Дніпру — це мій перший професійний клуб, я пишаюся, що був частиною команди з історією.

— Як ти туди потрапив? Як швидко став своїм?

— Спочатку із Одеси перейшов Баланюк, потім Вакулко. Ми із Олександром Поклонським поспілкувалися, він запросив на перегляд, я сподобався і взяли мене до команди Дніпра U-19.

Спочатку я проводив більше часу із Баланюком та Вакулко, потім Костишин перейшов, а згодом вже повністю адаптувався.

— Багато хто з дублерів Дніпра встиг засвітитися у чемпіонаті УПЛ. У тебе шанси були потрапити до основи?

— Не дуже, мене Дмитро Михайленко не брав, може я не підходив під його стиль гри.

— Виходить, тебе у дорослому футболі всьому навчав Поклонський?

— Так він. Ми досі спілкуємося, він каже, щоб я продовжував старатися і не розслаблявся.

— Що ти засвоїв добре, а чого ще вчитися і вчитися?

— Поклонський дав мені бійцівські якості, характер. А тут в Колосі команда вікова і буду психологічно підійматися.

— Що тобі найбільше запам’яталося з часів виступів за Дніпро?

— Мені останній рік сподобався, на Дніпро-арені виступали, стільки вболівальників, стільки людей приходило — це мотивувало.

— Ти провів у другій лізі 22 матчі. Загартували вони тебе?

— Так, це мені сильний поштовх дало. Гадаю, цей чемпіонат рівнем вищий за першість дублерів і U-19.

Так, у другій лізі два голи забив — Металургу та Інгульцю. У Запоріжжя ми 5:0 виграли, а з Інгульцем напружений матч видався, я забив, а в наступній атаці ще й передачу Костишину віддав і ми виграли 2:0.

Зараз я вже у першій лізі, ще сходинкою вище.

«Хлопці жартома називають безсмертним»

— І насамкінець за Одесу. У ДЮСШ-11 Чорноморець весело було?

— Так. Нас більше індивідуально готували, а не як команду.

— Зізнайся, образа душила, що не потрапив до Чорноморця?

— Та ні, у мене була можливість, але там керівництво не зійшлося думками. Мені більше в Дніпро хотілося. Там більше моїх друзів було.

— Куди твоїх однокласників життя розкидало?

— Зараз вже не так багато грає. Хто травмований, хтось у першій лізі грав, але не вийшло. Тож найвідоміші — Баланюк у польській Віслі і Вакулко у сербському Партизані.

— Ти одесит, а це значить… Продовж крилату фразу.

— Я веселий. Мені навіть хлопці кажуть: «Сміх продовжує життя, так що ти безсмертний» (сміється). Одеса — круте місто і я радий, що народився саме там.

Бліц

— Народився в Одесі.

— Займався футболом у ДЮСШ-11 Чорноморець, перший тренер —Баранов Олександр Миколайович. Потім був Сторожук Віталій Віталійович, а Анатолій Зінов’євич Мацанський підвів мене до команди U-19. Я й досі спілкуюсь з цими тренерами.

— Вболіваю за Барселону, дуже подобається гра Мессі. А ще Неймара.

— Мрія? Хотів би грати в топ-чемпіонаті у топ-клубі і рости там як футболіст.