Сергей РЕБРОВ: "После возвращения из сборной Ходдл здоровался со мной считанные разы"

Навесні 1999 року футбольні експерти вважали фаворитами поточного розиграшу Ліги чемпіонів — “Манчестер Юнайтед”, “Інтернаціонале” та київське “Динамо”. Наставники команд Алекс Фергюсон, Мирча Луческу та Валерій Лобановський мали у своєму розпорядженні дует зіркових форвардів: Коул — Йорк, Рональдо — Роберто Баджо, Шевченко — Ребров. Часи змінилися. На пониження пішли Коул з Йорком, дограє Баджо, бореться з травмами Рональдо, ніяк не здобуде нові титули Шевченко. Ребров, подейкують, уже не той. Можливо. Але те, що нападник зробив собі ім‘я не сьогодні, і не вчора — беззаперечно. Ім‘я, яке працює на нього.

— Сергію, що завадило зіграти в Єревані?

— Ушкодження. Ще у Кончі-Заспі на навчально-тренувальному зборі потягнув м‘яз. Ледве ходив.

— Нині уже відновився?

— Сповна. Тиждень тренуюсь у звичному режимі. Зіграв два поєдинки за резервістів “Тоттенхема”.

— Забив?

— Ні. Та й завдання такого не було. Діяв на позиції під нападниками, виконуючи функції розігруючого.

— Перспективи у основній команді поліпшились?

— Ні. Є бажання грати у мене, немає бажання надати таку можливість у тренера. Чекаю січня — періоду європейського трансферного “вікна”. Гадаю, прихід Роббі Кіна змусить керівництво “Тоттенхема” знизити “відступні” на мене.

— Є пропозиції?

— Вони були завжди. Але поки що — ніякої конкретики.

— Інформація про те, що Ребров планує викупити свій контракт, абсурдна?

— Таку нісенітницю ще треба вигадати. Їй повірять лише далекі від футболу люди. Я не настільки багатий, і взагалі, навіщо це робити? Підписана п‘ятирічна угода, на тренуваннях до мене немає претензій.

— З позиції сьогодення, жалкуєш про зміну Грема на Ходдла?

— Звичайно. Немає нічого гіршого для гравця, якщо він іде до тренера, якого потім звільняють. Після мого повернення з табору збірної Гленн Ходдл привітався зі мною, максимум, тричі. Вважаю, він не сприймає мене як людину. Це найгірше. Я вважаю, що прийшов, без перебільшення, з великої команди, чогось досяг у футболі і можу розраховувати на нормальне ставлення. Тим більше, тренерська концепція Ходдла, заснована на швидкості і комбінаційності, мені до вподоби. Звик так грати ще у динамівські часи.

— Їх уже не повернути?

— Усе можливо. Хоча позиція керівництва “Тоттенхема” досить принципова. Наприклад, “Спартак” був зацікавлений у тому, аби орендувати мене на євроліговий цикл. Справа з місця так і не зрушила.

— Відтоді, як перестав потрапляти в основний склад “Тоттенхема”, стосунки з партнерами змінились?

— Немає жодних проблем. Одноклубники не розуміють, чому Ходдл мене ігнорує і запитують про причини. Не знаю, що їм відповісти.

— Навіть без тебе “Тоттенхем” вдало стартував.

— Це правда. Але попереду довга турнірна дистанція, матчі на замерзлих полях, неминучі травми. Не назву “Тоттенхем” фаворитом прем`єр-ліги, коротка лава запасних навряд чи дозволить скласти конкуренцію “Арсеналу” чи “Ліверпулю”.

— Сергію, що трапилось в Єревані?

— Ми втратили два очки. Прикро, проте не катастрофічно.

— Тренер винен?

— Я не підтримую таку думку. Ніколи не розумів вислів: виграє команда, а програє тренер. Буряка нині не критикує лише ледачий. А, між іншим, у нього є своє бачення, з яким погодився виконком ФФУ. Людину обрали демократичним шляхом, тож дайте їй можливість спокійно працювати.

Буряку дорікають за невмотивовані заміни Гусина та Зубова. Погодься, до перерви ми володіли ініціативою, у другому таймі її перехопив суперник. Кадрові зміни у такій ситуації напрошуються автоматично. Вихід на поле нових гравців — не що інше, як творчий пошук, прагнення повернути втрачену перевагу.

Домінування на полі повернути не вдалося, але два очки у нас відібрав не суперник, а суддя. Сидячи на трибуні Республіканського стадіону в Єревані, я чітко бачив, як арбітр хотів призначити пенальті, вичікував для цього слушну нагоду. Вуорела був готовий до 11-метрового задовго до єдиноборства Єзерського з суперником. Дарма, що більш ніж сумнівні (щоб не сказати неіснуючі) пенальті на останніх хвилинах матчу не призначаються. Футбольна країна Фінляндія, нічого не скажеш. Що поробиш, на великих форумах комусь краще бачити Іспанію та Грецію, ніж Україну — така моя особиста думка.

— У тебе була нагода ще раз побачити роботу Мікко Вуорели на полі.

— Так, відвідав “Елланд Роуд” і спостерігав за матчем “Лідс” — “Металург” (Запоріжжя), який обслуговував фінський рефері. Запоріжці залишили прекрасне враження. Команда билася до кінця, що приємно здивувало. Існували проблеми в конструктивній грі і, якщо їх вдасться вирішити, повторний матч цілком може стати для підопічних Венейблса останнім у євросезоні 2002/03. Шанси у запоріжців є. Англійські команди такі непередбачувані!

— Недооцінили кривдники “Манчестера” виконавців Луткова?

— Виключено. Уже після стартових 10 хвилин поєдинку господарі зрозуміли, що попрацювати доведеться на сто відсотків.

— “Ювентус” у матчі проти твоєї колишньої команди цього уник?

— Зовні туринці перемогли без надзусиль. Виконавцям Михайличенка поки що бракує синхронної злагодженості, елементи якої простежувалися під час зустрічі проти “Ньюкасла”. Усьому свій час. Пам`ятаю матч на “Делле Альпі” чотирирічної давнини. Нічию було відстояти дуже важко, хоча, якби англієць Даркін угледів недозволений прийом проти мене і дав право на виконання 11-метрового, двобій міг закінчитись на нашу користь.

— З ким обговорюєш минулі битви?

— Регулярно телефоную Лужному, Шевченку.

— Як у Шеви справи?

— Спілкувався з Андрієм два тижні тому. 15-16 жовтня “міланіст” тільки почне бігати.