Как поляки потеряли крестообразную связку Валерия Федорчука

У Сандеції дуже чекали на фіналіста Ліги Європи-2015 Валерія Федорчука. Але польські лікарі не побачили на медогляді у колишнього футболіста Динамо, Дніпра, Карпат, Вереса передньої хрестоподібної зв’язки. Анонсований трансфер зірвався. Федорчук розповів FootballHub, як все було.

Польські журналісти писали, що в Сандеції ще не було гравця з таким великим європейським досвідом, як Валерій Федорчук. Що пішло не так?

Справді, мене дуже тепло зустріли в Сандеції. Я вже приїхав підписувати контракт. Угода вже була у мене на руках. Зрозуміло, що є ще процедура медконтролю. Ми поїхали в клініку з якою співпрацює клуб. Елементарні тести я пройшов. Був упевнений, що все буде нормально.

Не очікував, що місцеві лікарі скажуть, що в мене немає передньої хрестоподібної зв’язки. До цього я півроку досить добре виступав у Вересі. І коли лікар після МРТ сказав, що в мене немає хрестоподібної зв’язки, я був шокований. Я стою і дивлюся на нього. Питаю: “Як таке взагалі може бути? Це нереально. Спробуйте зробити ще раз. Поставтеся до цього професійно”.

Моє коліно раніше оперували і клуб про це знак. Думаю, що вийшла помилка. Я попросив, щоб мені дали тиждень. Кажу: “Я пройду перевірку в Україні, а потім поїду в Німеччину до лікаря, який оперував мене. Я вам доведу, що зі мною все добре. Будь ласка, не робіть ніяких офіційних заяв”. Ми потисли руки.

Я повернувся в Україну. Прокидаюсь наступного ранку, а весь інтернет гуде, що я не пройшов медогляд в Сандеції. Виходить, клуб підписав мені вирок. Не розумію, навіщо було так робити.

Люди зараз телефонують і відразу питають чи все у мене гаразд зі здоров’ям. Я почуваю себе добре. Ніяких проблем немає.

Я пішов у лікарню на МРТ. Мені дали висновок, що хрестоподібна зв’язка на місці. Але я все одно вирішив полетіти до Німеччини. Лікар перевірив два коліна. Сказав, що все на одному рівні, немає чого боятися і можна спокійно грати у футбол. Він дав мені свої висновки.

Після цього мені стало легше психологічно. Коли я почув діагноз від поляків, то чотири дні не міг від цього відійти. Навіть почав думати: “А може і справді там немає зв’язки? Але куди вона могла подітися?”

Я не ображаюся. Просто не можу повірити, що таке трапилося. Ситуація з Сандецією звузила коло пошуку хороших команд. Зараз, мабуть, всі бояться брати Федорчука. Десять разів думають, а ти їм доведи, що в тебе все нормально.

Я впевнений, що в майбутньому я ще скажу дякую цьому клубу за те, що все так склалося. Я в хорошому фізичному стані. Мені 29 років і в мене є амбіції. Своєю грою у Вересі я довів, що зі мною все в порядку. Свою команду я ще знайду. Але хочеться зробити це якомога швидше.

Зараз треба відпустити цю ситуацію і не тримати ніяких образ на польських лікарів. Допустили вони таку помилку, але що вже зробиш. Але і клуб непрофесійно поставився до цієї ситуації. Я питав, чому вони написали, що я не пройшов медогляд. Відповіли, що вболівальники почали пресингувати клуб з питаннями чому я не тренуюся. Тому вони вирішили дати інформацію на офіційному сайті. Сказав їм, що так не потрібно було робити. Сандеція могла потягнути ще 2-3 дні і ми б вирішили цю ситуацію правильно.

Я розмовляв зі скаутом і головним тренером Казімежем Москалем. Наставник Сандеції дуже чекав на мій прихід. Він сам шокований цією ситуацією.

Писали ще про Арку. Скажу навіть більше. Я їздив туди, здавав тести і грав матч на тренуванні. Там ніхто не сказав, що в мене є якісь проблеми. В мене був контракт на руках. Але через кілька днів вони підписали Андрія Богданова. Такий їх вибір. В мене немає ніяких образ.

Ситуацію з Аркою додали до Сандеції і роздули її. Але якщо зробити висновок з цієї історії, то для чогось це було потрібно мені, щоб стати сильнішим у майбутньому. Я впевнений, що клуб знайдеться. Хотілося розповісти правду людям, які вболівають і хвилюються за мене.

Ми думаємо, що в Європі нас чекають і будуть там добре ставитися, так як в Україні до легіонерів. Тому для мене це стало уроком. Більше навіть психологічним.

Чи маєте зараз якісь пропозиції? Кому віддасте перевагу — українським чи іноземним клубам?

Не все так безнадійно після цієї історії з Польщею. Думаю, що буде важко, але є адекватні люди. Вони телефонують і пропонують варіанти. Робота в цьому напрямку йде. Я не сиджу вдома склавши руки. Підтримую форму, тому з фізичним станом проблем немає. Зрозуміло, що хочеться вже почати працювати з командою. Самому тренуватися не так цікаво. Зараз немає проблем з тим, щоб підтримувати форму.

Все одно ця ситуація звузила коло пошуку команд. Я відразу кажу, якщо є якісь сумніви чи ще щось, то можна все прописати в контракті. Я першим буду за таке. Якщо у клубу є якісь побоювання щодо мого коліна, то ми можемо вписати в контракт все що завгодно. Якщо щось трапиться, то ми в будь-який момент можемо розірвати угоду. Мені в такому випадку буде легше психологічно, якщо пропишуть такий пункт.

Зараз я розглядаю всі варіанти. У футболі не можна втрачати час. Не хочеться залишатися без команди на півроку, якщо щось не складеться. Потрібно шукати варіанти, щоб пограти як мінімум до літа. Адже в Європі саме літнє трансферне вікно є основним. В Україні хороші трансфери бувають і взимку.

Поки в Казахстан не дуже хочеться їхати. Не хочу нікого образити, але є свої амбіції і хочеться знайти хороший клуб, який боротиметься за високі місця.

Чим вас зацікавила пропозиція Сандеції і які були умови контракту?

Польща у футбольному плані розвивається. Я дивився матчі польських команд. Гра проходила у вівторок о 20:30 вечора, але стадіон на 80% був заповнений. Це те чого зараз не вистачає в Україні. Я не звертав уваги на те, що Сандеція йде на 14 місці. Я очікував, що буду прогресувати.

Там всі команди рівні. Немає такого, що хтось виділяється. Лідер може програти аутсайдеру. Боротьба йде в кожному турі. Цим мене польський чемпіонат і вразив. Я вирішив, що потрібно піти і спробувати себе в Польщі. Можна було сидіти і чекати пропозицій, але я хотів закрити питання з командою до нового року. Не вийшло.

Як ваша сім‘я переживає цю ситуацію?

Хвилюються більше за мене. Добре підтримують. Я намагаюсь не показувати, що я дуже стурбований цією ситуацією. Все одно кожен футболіст, який опиняється без клубу, хоче грати, бути в команді, відчувати цю атмосферу. Намагаємось поставитись мудро до цієї ситуації. Можна образитися на поляків і нічим не займатися. Але який у цьому сенс? Потрібно спокійно виконувати свою роботу. А там вже, як життя покаже.

Ви всю свою кар‘єру провели в Україні. Перехід в закордонний клуб — це новий виклик?

Завжди хотілося спробувати свої сили в іншому чемпіонаті. Нарешті настав такий момент, щоб це зробити. Я поїхав туди і побачив, що не все так добре, як розповідають. Потрібно розвивати футбол в Україні. Тоді ніхто не захоче їхати звідси. Рівень футболу в нас впав, але в нас дуже багато талановитих футболістів. Вони мають грати у своїй країні. Скажу чесно, нас там не чекають.

Як підтримуєте форму поки тривають пошуки клубу?

Основна робота проходить у тренажерному залі. Також шукаю можливості пограти у футбол — у залі, на вулиці, штучному покритті. Все одно це не те, але буду готовим на 70%, коли знайду команду. Тоді знадобиться тиждень, щоб набрати свої кондиції.

Як одні можуть побачити зв’язку, а інші ні? Під яким кутом треба на неї дивитися?

Поляки не відповіли мені на ці питання, але свої висновки написали. Я запитував їх, як я міг грати півроку у футбол без зв’язки? У клубі сказали, що мають папери від лікарів і не можуть ризикувати. Мовляв, що ми скажемо нашим вболівальникам і президенту клубу, якщо щось трапиться.

Я повіз лікарю Айхорну два диски МРТ — польський та український. Він за 10 секунд побачив, що зв’язка є. Просто на неї потрібно дивитися під іншим кутом. А те, що вона хвиляста, то це нормально. На українському МРТ все набагато краще видно. Полякам потрібно було зробити простий тест. Він показав, що зв’язка є і вона тримає. Якби її не було, то коліно б гуляло. Айхорн сказав, що я ще років 10 можу грати.

В Україні я заїхав на МРТ на 7 хвилин. Лікарка подивилася і відразу сказала, що треба дивитися на зв’язку під іншим кутом. Там все на місці і все видно. Мені було дивно, що українці і німці побачили, а поляки — ні. Можливо, вони не захотіли. Не хочу думати, що в Садеції могли бути якісь закулісні ігри. Але спортивний директор клубу мені не сподобався. Спонсори, скаути і головний тренер хотіли мене бачити в себе, але розмова з директором не клеїлася. Десь до цього схиляються представники, які зробили все для того, щоб я приїхав у цей клуб. Сказали: “мабуть, хтось щось не поділив”. Контракт ми мали підписати на 1,5 роки.

Після такого більше не захочете мати справи з польськими клубами?

Будемо сподіватися, що це просто непрофесійний підхід цього клубу і все. Я розірвав контракт з Вересом, а потім не пройшов медогляд у Сандеції. Люди можуть подумати, що Федорчуку футбол вже не цікавий. Я намагаюсь приймати правильні рішення, ніколи не гнався за великими грошима, а просто хотів грати у футбол. Може хтось збоку краще бачить і підкаже, що не так. Як бачите, не все так просто у футболі. Ти намагаєшся все робити правильно і отримуєш палиці в колеса. Хочеться просто вийти з цієї ситуації.