Артем ГОРДИЕНКО: "Очень хочу сыграть за сборную Украины"

— Артеме, до завершення 2017-го залишилося 10 днів. Як згадуватимете його — в особистому контексті та командному?

— Позитивно. Вважаю рік дуже успішним: ми взяли «бронзу», зіграли в групі Ліги Європи, здобули величезний досвід. Я, у свою чергу, також не зупинився в розвитку.

— Який із поєдинків внутрішнього календаря вважаєте найбільш пам’ятний — проти «Динамо» (4:4) чи проти «Шахтаря» (2:1)?

— Проти «Чорноморця» навесні, після якого ми стали третіми призерами. А з двох згаданих… Вони, в принципі, рівноцінні, але все ж особливий із киянами, бо ми програвали 0:3.

— Нескромне запитання: а чому Ви досі в Україні, чому не відпочиваєте за морями-океанами — як то роблять майже всі футболісти УПЛ?

— Так я вже повернувся! Ненадовго поїхав у Рим, дуже сподобалося. Там зараз +15С, ми всі добре відпочили. Їздили сім’ями — моя та Івана Петряка з «Шахтаря».

— Нещодавно, коментуючи Вашу гру для нашого сайта, експерт висловив думку, що саме універсальність може завадити Вам цілком розкритись у футболі…

— Що я можу відповісти? Кожен має право на свою думку. Найцікавіше те, що сьогодні ніхто точно не скаже, як буде. Лише майбутнє розставить усе по місцях. Може, Ваш експерт має слушність, може, помиляється.

— А Ви не намагалися поговорити про це з Юрієм Вернидубом? Чи в «Зорі» так не прийнято?

— Прийнято — діалог у нас вітається. Просто для мене важливе інше: переконаний — грати треба там, де я корисний для команди. Ось із чого виходжу. І повірте, для мене то не проблема — зіграти опорником, правим захисником, іще деінде.

— Про майбутнє: чого очікуєте від 2018-го?

— Подальшого прогресу — свого та команди. Хочемо повторно виграти «бронзу», виступити в групі Ліги Європи, прогресувати.

— А щодо себе — ну, наприклад, за національну збірну зіграти…

— Якщо мене поки не викликають, значить, є футболісти, сильніші за мене. Хоч я дуже цього хочу