Олег Протасов учредил собственный футбольный клуб

Зникнення колишнього наставника “Кривбасу”, нині одного з тренерів київського “Арсеналу” Геннадія Литовченка, отримало своє пояснення.

— Я запросив його до Афін на відкриття свого футбольного клубу, — повідав кореспондентові “УФ” чемпіон СРСР у складі “Дніпра” й “Динамо” Олег Протасов, який останнім часом працює в Греції. — Власне, створена мною організація два з половиною місяці уже функціонує, охоплює три футбольних поля, на яких сьогодні тренується шістдесят дітей. Вечорами тут також проводять матчі дорослі. Інколи з ними бігаю і я. А зараз вирішили організувати презентацію нашого клубу, де в тренерській роботі мені допомагає партнер по “Олімпіакосу” Костас Сарафондоніс. У неділю з цієї нагоди відбудеться показовий поєдинок між гравцями, які на початку дев`яностих захищали кольори “Олімпіакоса” й “ПАО”. Одним словом, на поле вийдуть давні друзі. Тому й викликав Геннадія Литовченка. Ваш телефонний дзвінок саме перервав нашу розмову.

— Може, ваша дружба переросте в співпрацю?
— Ні, Геннадій одразу повертається до Києва. І вже я чекатиму від нього запрошення відвідати Україну.

— Вибачте за нескромність, але, мабуть, відкриття клубу обійшлося вам у чималу копійчину?
— Спонсори мені не знадобилися. Я сам собі спонсор. Тож упорався своїми силами. Зараз повного повернення вкладених коштів очікувати нереально, але в майбутньому на це можна розраховувати.

— Не віриться, що для Протасова робота з дітлахами — назавжди.
— Мені надходять пропозиції з професіональних клубів. Українських серед них немає. Але називати конкретні імена я не хотів би. Усе покаже час.

— Як до фахівця, що знає грецький футбол ізсередини, до вас, очевидно, зверталися представники збірної України за інформацією про свого суперника у кваліфікації до Євро-2004?
— Ваша правда. Чим можу, допомагаю. Тут уже були посланці з Києва. Домовилися тримати контакт. Греція — дуже серйозний опонент, у розпорядженні якого низка висококласних гравців. Але вважаю, що Україні до снаги вийти із своєї групи. Леонід Буряк комусь може подобатися, іншим — ні. Проте він має досягти успіху, якщо його підтримуватимуть уболівальники й функціонери.

— Уже без Лобановського...
— Україна втратила найкращого посла на міжнародній арені. Ми поважали його як тренера і людину. Рана загоюватиметься довго. Але життя триває...