23

Футбол.

В один чудовий день він вривається в твоє життя, приносить хвилю емоцій, радісних і не дуже, в твоєму житті з’являються нові перемоги, ти пізнаєш гіркоту поразок і вчишся їх переносити з піднятою головою, залишає на твоїх ногах синці та рани, на питання «що з рукою?» даєш відповідь «та… в футбол грав», ця гра примушує твій розум розділити світ людей на «не хворих» і на «таких як і ти», і головне – він дарує тобі любов, любов саме до неї, до неї єдиної в твоєму житті, на все життя. Твоєї Команди.

Команда.

В один чудовий день ти розумієш, що без неї більше не уявляєш своє життя. Вона, як і належить єдиній коханій в твоєму житті, заповнює твій розум та серце. Ти за неї вже хвилюєшся, ти її захищаєш у спорах з іншими, даруєш їй вірші, співаєш ці вірші при зустрічі з нею по вечорах, малюєш її ініціали на парканах, тату на тілі …

Але як і в житті, твоя єдина дарує тобі не тільки радість перемог, а й змушує тебе проживати погані, дуже погані хвилини, години … Але ти їй все пробачаєш, бо вона єдина, на все життя. І ти знаєш, просто впевнений, що вона тобі ще подарує багато радості, а далі взагалі все буде добре.

Рівно 23 роки тому, 14 вересня 1994 року, моя єдина і на все життя, а ім’я моїй – Динамо Київ, подарувала просто шалену радість.

14 вересня 1994 року, Київ, стадіон «Республіканський», 100 000 глядачів, температура повітря +25. «Динамо» (Київ) – «Спартак» (Москва). Ліга Чемпіонів УЄФА. Перший тур групового турніру.

В УЄФА працюють класні маркетологи. Так можна було б подумати, адже що можна було ще кращого придумати для першого туру, як не вивіска Динамо – Спартак. СРСР пішов на пенсію, поклавши до свої валізи в тому числі і свою футбольну першість, три роки не бачились суперники. А тут Ліга Чемпіонів запропонувала провести під своєю егідою зустріч випускників футболу СРСР.

Динамо та Спартак, з 1991 року кожна команда двічі вже встигла виграти чемпіонат своєї країни (правда Динамо двічі в трьох чемпіонатах, на відміну від Спартака – два з двох). Спартак (як і до речі збірна тієї країни) встиг переманити на свій бік деяких українців, що придавало ще більше запаху інтриги в повітрі.

Стадіон божеволів. Скандування «Динамо, Динамо» стотисячним голосом заглушило стартовий свисток. Індивідуальних сидінь тоді ще не було на стадіоні, сиділи на лавках з рівномірно написаними номерами місць. Номери та відстань рівномірні, люди – ні. Сиділи так близько один до одного, що відчувалось серцебиття твоїх сусідів. Атака Динамо змушує піднятись на ноги, пострибати, розчаровано зітхнути, намагаєшся повернутись на своє місце, а це не можливо, ряд вже дружньо змістився ))

Пішли традиційні знайомства на трибуні. Ліворуч говірливий Ужгород, праворуч пригощає Луганськ, зверху песимістична (та проиграет сегодня Динамо) Одеса, знизу всезнаючий (сьогодні буде пенальті) Чернігів.

Стадіон запускає хвилю … а Динамо пропускає гол 0:1

• - Тв.ю ма.ь, - Ужгород;
• - Да всё будет нормально, - Луганск;
• - Я ж говорил, - Одеса;
• - А Києву завжди не фартить коли хвиля йде,- Чернігів
• Але божевільний перший тайм приніс ще й привід для потенційної нашої радості. Суддя призначив пенальті у ворота Спартака. Це шанс зачепитись, спочатку прошепотів, а потім і заорав стадіон. Розуміння важливості митті передається й Дмитру Михайленку … Він не забиває …

Не встигли увімкнути режим «ну нічого, зараз зберемось і відіграємось», як Динамо ще раз пропускає – 0:2

• - Та хто ж так грає, - Ужгород;
• - Огооо, - Луганск;
• - Я тоже за Динамо, но они слабее, - Одеса;
• - Таке в останнє у 89-му було,- Чернігів

Динамо шокує стадіон. Останні 7 хвилин проходять у неймовірно жахливій тиші.

Перерва …

• - … … … , - Ужгород;
• - … … … , - Луганск;
• - … … … , - Одеса;
• - … … … ,- Чернігів

Другий тайм. Справжність надій оптимістів підтверджує настрій киян. І не встиг стадіон погнати вперед своїх, як Динамо забиває (Леоненко, 48 хв.) та навпаки заводить стадіон.

Середина другого тайму … Стадіон обережно підтримує, ніби береже сили. На заміну виходить Ребров.

Характер Динамо та шаленість трибун зламують оборону Спартака та впевненість у собі. 76 хвилина … Леоненко. 2:2 …

Трибуни не спинити … Хрипота та зірвані голоси женуть Динамо вперед. Ніхто вже не сідає. Вже не треба шукати свій номер на сидінні. Знайдеш – не побачиш історію.

86 хвилина. Сергій Ребров … гооооооооооол. 3:2 ааааааааааааааа…

• - аааааааа, - Ужгород;
• - динамо, динамо, Україна, Україна - Луганск;
• - а я верил, просто чтоб не сглазить - Одеса;
• - я такого ніколи не бачив,- Чернігів

Люди висять на шиях сусідів, власник коштовної банки з пивом виливає його на голову сусіду поруч, щасливі обидва …

Там ще й четвертий міг заходити. Але то вже не всі бачили. Радість оп’яніла всіх. Свисток фінальний не спинив це божевілля. Трибуни вийшли в місто. Та й не так вже і пізно, щоб не розказати засинаючому Києву про велику перемогу…

Гра, яка ніколи не забудеться. Про яку можна та й варто розказувати дітям для того, щоб і для них той самий момент знайомства з футболом увірвався в життя, щоб і в їх житті була та сама, єдина та на все життя …