Сергей СИДОРЧУК: "Первое, что сказал нам Хацкевич: "Главное - это дисциплина"

Півзахисник Сергій Сидорчук протягом останніх чотирьох сезонів є стрижневим виконавцем «Динамо». Довіряє йому й новий головний тренер. Про очікування від нового сезону, враження від роботи з Олександром Хацкевичем, зміну схеми гри команди наша розмова.

- Чи вдалося забути попередній сезон, який завершився невдало для «Динамо»?

- Забувати не потрібно – треба проаналізувати все, кожен має дати відповідь на запитання, чому так сталося, та зробити правильні висновки. Це вже історія, потрібно залишати її позаду та рухатися далі, а новий сезон – це нові очікування та виклики, тому, сподіваюся, він складеться для нас краще, ніж попередній.

- Минулого сезону «Шахтар» був набагато сильніший, досягнувши великої переваги на фініші чемпіонату, чи «Динамо» не показало свого рівня?

- Якщо оцінювати виключно за кількістю набраних очок, то ми програли ще в осінній частині сезону. Саме тоді «шахтарі» забезпечили собі солідний гандикап. А от навесні краще вже виглядали ми, адже й очок набрали більше, і забивали частіше.

- Що змушувало грати на повну силу тоді, коли стало зрозуміло, що шанси на чемпіонство вже втрачено?

- Усе просто: хочеться постійно грати, а коли граєш за «Динамо» (Київ) із його численною армією вболівальників, які підтримують команду на кожному матчі, погано грати неможливо. Принаймні я так вважаю.

- Минулий сезон уперше пройшов за новою схемою. Як вважаєте, чи виправдала вона себе?

- Рішення приймали не ми. Є люди, які вважають, що в нас немає достатньої кількості сильних команд, тому 12 учасників чемпіонату це оптимальний варіант. Я не фахівець, але вважаю, що чемпіонат має бути нормальним: у два кола із щонайменше шістнадцятьма учасниками. Вважаю, що слід зробити все можливе, аби якнайшвидше повернутися до колишнього формату.

- Як попрощались із Сергієм Ребровим?

- Було дуже сумно. До завершального матчу минулого сезону не вірилося, що він не залишиться працювати з командою. До останнього дня тренер поводився як професіонал, повністю віддаючись роботі: налаштовував футболістів на ігри, переживав за результат. Хотів би висловити йому велику подяку за виконану роботу та побажати всіляких гараздів у подальшій тренерській діяльності.

- Які головні відмінності в тренерських підходах Сергія Реброва та Олександра Хацкевича?

- Що стосується ігрових аспектів, то в нас стало менше підготовчих передач, що, напевно, уже всі помітили. Намагаємося більше грати вертикально, також змінилася схема гри. Перше, що він нам сказав: «Головне – це дисципліна». Насамперед це стосується нашої роботи на футбольному полі. Першочергову увагу приділяємо обороні, також намагаємося нейтралізувати сильні якості суперників у передній лінії. Олександр Хацкевич – вимогливий тренер. А його асистент Олег Лужний – ще й емоційний (посміхається).

- Ви першим із гравців збірних вийшли з відпустки. Так скучили за футболом чи хотіли сподобатися новому тренерському штабу?

- Я добре знаю свій організм: чим менше часу відпочиваю, тим легше мені потім входити в сезон. Таким чином, за час відпустки я не встигаю втратити форму, і напередодні старту в чемпіонаті та кваліфікації Ліги чемпіонів вирішив, що так буде правильно.

- У другій частині минулого чемпіонату «Динамо» награвало схему з трьома центральними захисниками, зараз повертається до традиційної – з чотирма оборонцями. У зв’язку з цим не виникає труднощів при захисті власних воріт?

- Враховуючи роль та дії опорного півзахисника, гра за схемою 3-4-3 майже така сама, як за 4-4-2, тобто завдання залишилися без змін. До різних схем більше потрібно звикати крайнім захисникам, яким необхідно бути уважними, їм треба грати більш дисципліновано. А на моїй позиції опорного півзахисника, повторюся, функції однакові. За своїми відчуттями, можу сказати, що фізично почуваюся добре. Єдине – потрібно зігратися з партнерами, упіймати ігровий ритм.

- Чи посприяли набиранню оптимальної форми два матчі з «Шахтарем» уже на старті сезону?

- Лише подальші результати та гра в нашому виконанні покажуть, чи посприяли нам ці матчі. Завжди краще змагатись із сильними суперниками. І добре, що довелося зіграти з головним конкурентом напередодні матчів кваліфікації Ліги чемпіонів.

- Перемоги на старті сезону над принциповим суперником є приводом для оптимізму на нинішній сезон?

- Поки що рано говорити про це, адже з тим же «Шахтарем» у нас у цьому сезоні попереду три матчі в чемпіонаті. Та й золоті медалі здобуваються не лише в очних поєдинках: ще є десять команд, у іграх із якими ми не маємо права втрачати очки. Тому потрібно налаштовуватися на кожен поєдинок і рухатися поступово до поставленої мети.

- Попереду в збірної України вирішальні відбірні матчі. Поразка Хорватії в Ісландії збільшила наші шанси?

- У нашій групі зараз усе заплутано, і кожна гра є вирішальною для всіх команд. За тієї ситуації, у якій опинилася збірна України, у двох наступних матчах – домашньому з Туреччиною та виїзному з Ісландією – потрібно будь-що перемагати, якщо ми хочемо сподіватися на щось. А чи допомогли нам результати суперників, покаже вже підсумкова таблиця.

- Виїзд до Ісландії буде найважчим випробуванням із тих матчів, що залишилося зіграти у кваліфікації?

- Не варто забувати й про Туреччину, з якою ми зустрінемося в Харкові кількома днями раніше, а також про домашній поєдинок із хорватами в жовтні. Що стосується виїзних матчів, то, справді, найважче випробування для нас буде в Ісландії, яка перемогла Хорватію вдома (1:0), тому не очікуємо легкої прогулянки й налаштовуватимемося з усією відповідальністю до цього матчу.

- Після народження двійні ви вже багатодітний батько. Чи подобається ця роль?

- Так, звичайно! Дуже подобається гратися з дітьми, спостерігати за тим, як вони ростуть та розвиваються. Менші ще зовсім малі, лише два місяці нещодавно виповнилося, а от старша донька вже впізнає мене, коли бачить по телевізору, і дуже емоційно реагує (посміхається).

Юрій Вишневський