Артем БЕСЕДИН: "Когда на поле два нападающих, легче создавать опасность у ворот соперника"

Артем Бєсєдін є вихованцем динамівської ДЮФШ, але стати основним гравцем першої команди йому вдалося лише після оренди в «Металісті». Сьогодні нападник відзначає 21-й День народження!

- Два переможних м’ячі в перших весняних матчах – вагомий привід для того, аби бути задоволеним власною грою?

- Головне завдання нападника – забивати м’ячі. Виходячи з цього, звичайно, я задоволений, що мої голи принесли перемоги команді. А ще вони є стимулом для того, аби продовжувати працювати над собою та сприяти перемогам «Динамо» в подальших матчах. Ми приблизно знали, як діятимуть наші суперники, що робили ставку на компактну гру в обороні. Звичайно, перші ігри після зимової паузи даються важко, але добре, що нам вдалося перемогти у стартових матчах, і надалі, відчувши смак перемоги, ми будемо грати краще.

- Обидва голи в матчах із «Зорею» та «Олімпіком» ви забили в дотик, фактично з лінії воротарського майданчика. Враховуючи, що вам доводилося багато грати на фланзі, усе ж функції класичного центрфорварда, як і раніше, близькі?

- Звичайно, адже я граю в нападі з самого дитинства. На фланзі мене почали награвати відносно недавно, але ноги та голова, як кажуть, пам’ятають, куди бігти та як відкриватися для завершального удару (посміхається). У тебе є лічені долі секунди, щоб прийняти рішення. Для мене не проблема пробити з будь-якої ноги, упевнено почуваюся у грі головою, тому, коли опиняюся на ударній позиції, дію за ситуацією.

- Першу частину сезону «Динамо» не може занести собі до активу. Які головні причини невдач?

- Є те, що має залишитися всередині команди. Нехай це буде на нашій внутрішній «кухні». Головне, щоб із помилок, яких допустили в першій частині сезону, ми зробили правильні висновки та не повторювали їх у подальшому.

- У домашньому матчі з «Бешикташем» ви відзначилися дебютним м’ячем у Лізі чемпіонів. Емоції, напевно, переповнювали чи були не такими яскравими, якщо врахувати загалом невдалий виступ у груповому турнірі?

- Напевно, усе ж переповнювали, адже я дуже чекав на той момент, дуже хотів забити саме в Лізі чемпіонів. До того ж цей м’яч був у матчі не п’ятим чи шостим, а першим і додав упевненості партнерам по команді.

- Сергій Ребров, як блискучий нападник у минулому, у тренувальному процесі ділиться якимись секретами, робить підказки, як зіграти в тому чи іншому епізоді?

- Звичайно, протягом тренування Сергій Станіславович робить багато корисних підказок, зокрема, куди та в який момент бігти, коли варто шукати глибину та відійти трохи назад тощо. Нападник має «чіплятися» за м’яч, розтягувати оборону, аби суперник не концентрував усі сили на одному фланзі, шукати свої моменти для завершального удару. Усе це, безперечно, відбирає багато сил, але основне завдання нападника – все ж таки забивати м’ячі.

- У трансферне вікно «Динамо» підсилили два гравці оборони, а от у нападі після того, як пішли з команди Мораес та Гладкий, ставка робитиметься на вас та Яремчука. Приємна така довіра тренерського штабу?

- Звичайно, приємно. При цьому я розумію всю відповідальність, яка лежить на мені, але психологічно до того був готовий, тим паче, ми знали заздалегідь, що Жуніор отримає тривалу дискваліфікацію і хтось із нас гратиме обов’язково.

- Футболісти кажуть, що здорова конкуренція дозволяє прогресувати у професійному плані. Той факт, що в команді фактично залишилося два нападники, не змусить когось із вас зменшити вимоги до себе?

- Ми поки не є футболістами того рівня, щоб можна було зменшувати вимоги до себе без шкоди команді. У кожного з нас безмежна мотивація, якої ще надовго вистачить, адже ми з дитинства мріяли грати в цій команді.

- Погоджуєтеся, що, як це не парадоксально звучить, нинішня непроста ситуація в українському футболі сприяє розвитку молодих гравців, які раніше могли про це лише мріяти?

- Так, справді, причому це стосується не лише команд із нижньої частини турнірної таблиці, але й таких грандів, як «Динамо» та «Шахтар». Лише за останній час на високому рівні заграло багато молодих хлопців, тим самим звернувши на себе увагу навіть тренерів національної збірної.

- Багато фахівців відзначають, що ви разом із Романом Яремчуком доповнюєте один одного на полі…

- Можна й так сказати, адже ми з Ромою доволі непогано розуміємо один одного ще з часів виступів у складах юнацьких збірних. Та й загалом, коли два нападники на полі, більше шансів для створення небезпеки біля воріт суперника.