Wyscout. Молодой талант Виктор Цыганков

Колишній тренер «Дженоа», а нині відомий італійський скаут Клаудіо Онофрі написав матеріал для блогу Wyscout про молодого українця.

Ми часто чуємо слова про те, що вінгерів старого типу залишилось небагато: тих, хто постійно обігрують, та створюють чисельну перевагу. З цим твердженням може погодитись будь-хто, але той, хто не бачив гру Віктора Циганкова.

19-річний футболіст «Динамо» вже встиг продемонструвати свою силу у груповому етапі Ліги чемпіонів у складі команди Сергія Реброва. Циганков — правий півзахисник, але готовий грати і ліворуч. Має потрібну для його позиції статуру (175 сантиметрів та 70 кілограмів) та витончений дриблінг. Йому добре вдається обводити «на прийомі».

Віктор надзвичайно швидкий та вміє грати, отримуючи м’яч спиною до воріт, коли захисник дихає у потилицю. Це якість, яка демонструє силу півзахисника. Гучно заявити про себе Циганкову вдалося, віддавши результативну передачу на Дениса Гармаша у матчі проти «Наполі». З іншого боку, треба відзначити достатньо велику кількість браку при передачах. Це компонент, над яким Віктору ще потрібно працювати, інакше він може нівелювати інші плюси. Ще одна гарна риса — в потрібний час віддавати передачі на партнерів. Суперник чекає від нього дриблінг, який проходить в дев’яти з десяти разів, а він бачить і віддає пас на одноклубника.

У свої 19 років Циганков має поставлений удар з дистанції. Особливо вирізняються його зміщення з флангу до центру. Можна було побачити це у матчах проти «Зорі» та «Карпат». Так само з правої дуже добре вміє пробивати і з ближньої дистанції. У цьому добре переконались суперники «Динамо» — «Скендербеу», «Маккабі» U-19 та «Ворскла» U-21.

Його позиційну гру ще потрібно детально досліджувати, але у Циганкова є всі данні для того, щоб прогресувати і далі. Проте потрібно працювати над фазою завершення атак, навіть якщо здається, що два голи в чотирьох матчах у чемпіонаті України це добре.

Вінгер «Динамо» став одним з наймолодших гравців, які потрапили до заявки на Лігу чемпіонів. Технічні паралелі змушують порівнювати його з співвітчизником Євгеном Коноплянкою. Циганков з тих гравців, за яким потрібно продовжувати стежити.