Юрий МОРОЗ: "Достижения - это хорошо, но с нового года все начнется с чистого листа"

Підсумки першої частини сезону для динамівської команди U-19 ми підвели разом з її наставником Юрієм Морозом:

- У команди був дуже складний і насичений календар, участь в двох турнірах. Ви задоволені, як хлопці впоралися?

- Так, цей відрізок ми провели на хорошому рівні, на єдиному диханні. На щастя, і травми не завадили, тож, в цілому, все пройшло добре. Тренерський штаб задоволений тим, як пройшла перша частина сезону.

- Що ви сказали підопічним перед відпусткою? Вони заслужили хороший відпочинок?

- Безумовно. Привітали хлопців із наступаючими новорічними святами та побажали їм добре відпочити. Також роздали індивідуальні програми для тренувань. Думаю, місяця їм вистачить і для того, щоб відпочити, набратися сил, і підготуватися до нового робочого циклу.

- У чемпіонаті ви впевнено лідируєте в турнірній таблиці, випереджаючи найближчого конкурента «Олександрію» на шість очок і маючи гру в запасі - це дозволяє відчувати себе впевнено перед другою частиною сезону?

- У певній мірі, так, але разом з тим потрібно розуміти й інше. Результат і перше місце в чемпіонаті - це добре, але головне ж, щоб хлопці росли. Наша головна мета - це підготовка гравців для дубля і першої команди. Наші футболісти повинні відповідати хорошому європейському рівню.

- Команда зазнала всього дві поразки - на виїзді від «Волині» і вдома від «Олександрії». Іноді невдачі потрібні, щоб підбадьоритися?

- Звичайно, хотілося б, щоб їх було поменше. Але немає команд, які не програють. Були певні проблеми, невдачі, звичайно, засмучують, але хлопці молодці - вони робили правильні висновки, з гідністю виходили зі складних ситуацій і рухалися далі, тільки вперед.

- У «Динамо» U-19 вражаюча різниця забитих і пропущених м'ячів - 49:15. Така результативність вас радує?

- Радує, але ми не розділяємо атаку і оборону на два різних компонента - це єдине ціле. Ми працюємо в напрямку, виробленому головним тренером першої команди Сергієм Ребровим. Згідно з ним, оборона і атака нерозривно пов'язані між собою. Те, що хлопці яскраво проявляють себе в атаці, незаперечно, але хотілося б, щоб вони так само вражаюче і сконцентровано грали і в обороні. Все-таки у нас є і пропущені м'ячі, і програні матчі. Футболісти, дійсно, активно атакують, але трохи менше уваги приділяють захисту. Нам же хочеться, щоб вони не розмежовували ці компоненти і діяли однаково, як в атаці, так і в обороні.

- Найращі бомбардири команди - Лєднєв, Русин і Смирний забили на трьох 21 м'яч. Тобто у вашій команді атакувати і забивати вміє будь-який футболіст?

- Повторюся, та структура гри, якої ми дотримуємося, дає можливість всім гравцям як успішно атакувати, так і добре оборонятися. На мій погляд, обраний напрям правильний і перспективний, особливо, для зростання гравців. Їх потенціал яскраво розкривається в матчах, важливо, щоб в подальшому вони продовжували прогресувати.

- У минулому сезоні капітаном команди був Калюжний, в цьому - Дубінчак, так визначила команда?

- Просто Ваня на початку чемпіонату був травмований і не брав участі в перших іграх, важко входив в сезон і на той час не набрав оптимальну форму. Тому ми віддали капітанську пов'язку Владу Дубінчаку, як старожилу команди. Він зі своїми функціями справлявся, був заводієм на футбольному полі, тому ми все так і залишили, не стали нічого змінювати.

- Позаду - груповий етап Юнацької Ліги чемпіонів. Команда проявила себе по максимуму?

- Про Юнацьку лігу вже було сказано так багато... По результату - так, гравці викладалися максимально. У деяких моментах було не все гладко в ігровому плані, наприклад, в першому таймі матчу з «Бешикташем» на виїзді, але, в основному, хлопці грали з бажанням, горіли, прагнули до перемоги і досягали її.

- У чому секрет настільки успішних других таймів?

- У роботі, ми всього досягали через роботу. Можливо, перші тайми ми програвали по результату, але не за якістю гри. Другі половини зустрічей по обом цим компонентам нам давалися краще. Думаю, вся справа в тренувальному процесі та організації роботи, яка зараз вибудувана у нас в клубі - вона приносить свої плоди. Головне, що футболісти це відчувають і бачать. Вони намагаються виконувати наші вимоги і прислухатися до наших підказок, особливо в тренуваннях, потім все це втілюється на футбольному полі.

- Який матч, на ваш погляд, був найскладнішим?

- Напевно, перша гра з італійським «Наполі», з якої починався груповий етап. Інформацію про суперника мали, але на практиці його не бачили, тому відчувалася невелика передстартова лихоманка, хвилювання. Це було перед кожною грою, але перед першою - особливо.

- Кого хотіли б бачити в якості суперника в 1/8 фіналу європейського турніру?

- Я дивився, які команди нам можуть попастися. Але знову ж таки: якщо ми йдемо за славою, за медалями - це одне. Але сенс же не в завоюванні титулів. Звичайно, це здорово, приємно, добре. Але було б ще краще, якби вся та група хлопців, яка зараз перебуває в команді U-19, плавно перейшла в U-21, конкурувала з футболістами дубля і першої команди, відстоювала честь київського «Динамо», приносячи славу клубу. Саме цей фактор один з головних. Що важливіше - складно сказати, для нас все має значення - і результат, і зростання гравців. Те, що сталося на першому етапі чемпіонату і в Юнацькій лізі - відмінно: хлопці показали і довели, що можуть, вміють. Тепер потрібно перегорнути сторінку, і з чистого аркуша починати знову, і так кожні півроку. У цьому, напевно, і буде проявлятися стійкість характеру, психологічна стійкість, буде видно, як вони до цього готові.

- Нестабільність, напевно, головна особливість футболістів в цьому віці?

- Так, є таке. Як тренер, я б дуже хотів, щоб ця група гравців виросла у хороших майстрів і допомагала як клубу, так і молодіжній та національній збірним.

- Видно, що у вашій команді всі гравці перспективні. Яку головну пораду можете їм дати, щоб вони в підсумку досягли успіху і опинилися в першій команді?

- Перш за все, побажаю їм здоров'я, і добре працювати, а як буде далі, - час покаже. На моїй практиці роботи в збірних і в «Динамо» було стільки талановитих, хороших футболістів, які зникали буквально за півроку, і їх було потім складно знайти. У чому причина чи у кому, не можу однозначно відповісти, але така проблема існує. Зі свого досвіду можу згадати команду Калитвинцева, з якою ми у 2009-му році виграли чемпіонат Європи. Здавалося б, яка слава ще потрібна гравцям? А в підсумку, далеко не всі дійшли до найвищого рівня, не виправдали очікувань. І таких талановитих хлопців було багато, в тому числі і ті, які пройшли через мої руки, але вони з якихось причин не заграли і пропали. Причини, чому молодь щось виграє, а потім зникає, обговорюються дуже давно.

Мені не байдуже, що пишуть про моїх підопічних після ігор, я все читаю. Так, сьогодні усе добре, а де вони будуть завтра? Давайте не квапити події. Моя порада для них - працювати, працювати і ще раз працювати. І міцного здоров'я. Бажаю, щоб у них все вийшло, щиро цього хочу.