ЕВРО-2016. Проваленная домашняя робота Фоменка

Роман Бебех на прикладі гри збірної України при розіграші стандартних положень пояснює, чому команда Михайла Фоменка провалилася на чемпіонаті Європи у Франції.

А ви помітили, що всі свої матчі на Євро-2016 ми програли, передусім, через стандартні положення? З німцями перший гол пропустили після штрафного, побігли відігруватися — й отримали ще один. Приблизно така сама історія сталась і в Ліоні, у матчі з Північною Ірландією — знову штрафний. Після того,як «збірники» зрозуміли що ж наробили, вдалося зібратися у грі з поляками, але знову «стандарт». Я вже писав, що від емоцій треба переходити до спокійного прагматичного аналізу. Про центральних півзахисників ми вже говорили. Навряд чи тренерський штаб збірної все ж таки «розкладе» для вболівальників, що ж не склалося. На звітну прес-конференцію Фоменко не прийшов, а його помічник Онищенко не міг відповідати за головного тренера.

Стандартні положення в сучасному футболі стали чимось на зразок гри в шахи. Є два основні варіанти гри при "стандартнах«— персонально (хоча таке трапляється дуже рідко) та по зоні. «Персоналку» пояснити найлегше: у роздягальні перед грою розписано, хто проти кого грає. Умовний Сидорчук проти Боатенга. Прийнято вважати, що персональна гра — це історія, коли тренер знімає з себе відповідальність. Просто розписує, хто проти кого грає і є конкретні відповідальні.

При зонному захисті тренер має вивчити особливості гри суперника, зрозуміти де найбільша небезпека та саме туди поставити найкращих, з точки зору габаритів, гравців. От приклад зонної гри збірної Німеччини при кутовому.

Гравці заповнюють воротарський майданчик двома лініями. Бо це саме те місце, звідки приходить найбільше проблем. Зонний варіант гри при «стандартах» — це коли штрафний майданчик розбивається на частини, і кожен футболіст знає, де його місце. Гравцю потрібно відстояти свою зону, не дати супернику там зіграти. Є ще гібридний варіант із зонно-персональною опікою. Він дуже популярний у сучасному футболі. Виставляєш гравців по зонам, але проти найнебезпечніших опонентів ставиш своїх найкращих гравців. Проти умовного Лукаку — грає Бонуччі. Завжди є гравці за якими потрібно стежити особливо.

Гра при стандартних положеннях — це, передусім, домашня робота. Тренування, тренування і теорія. Тренерський штаб збірної і, зокрема, головний тренер, відзначали, що великий аспект своєї роботи перед Євро приділили стандартам. Але як показав чемпіонат Європи, ця робота була завалена. Для чого були потрібні збори у Італії та Швейцарії? Чим там займалася команда? Питання, на які відповіді ніхто вже не дасть.

Вже після провалу у трьох матчах мені вдалось тет-а-тет поспілкуватись з одним із представників штабу Михайла Фоменка. Тренер сказав, що збірна України при «стандартах» грала персонально. Тож, перейдемо до кожного провалено для нас епізоду окремо.

НІМЕЧЧИНА — УКРАЇНА

При «стандарті» кожен гравець мав опонента. Зверніть увагу на ближню стійку: Ракицький дивиться на м’яч і взагалі не тримає опонента. Скоріше за все, захисник «Шахтаря» має діяти так, щоб не було передачі на ближню стійку, чи щоб німці не розіграли м’яч. Тому, можна говорити, що в цьому моменті ми граємо зонно-персонально. Боатенга мав тримати Хачеріді, поруч Степаненко з Гектором. Мустафі — з Сидорчуком, а Федецький — без опонента. І на дальній стійці Ярмоленко з Хедірою.

При передачі німці почали вриватися до карного майданчика, а наші футболісти опинилися у ролі наздоганяючих. В такій ситуації команда Йоахіма Льова отримала перевагу. В результаті, на кожній з ключових точок у німців був гравець, готовий пробивати. На ближній стійці — вільний Боатенг, у центрі — Мустафі, який, власне, і забив гол, на дальній стійці — Хедіра.

Сидорчук відпустив Мустафі, але поруч був Федецький, який чомусь взагалі зупинився. Сидорчук та Федецький не зрозуміли один одного. Одна з основних помилок полягала в тому, що українці вривалися до карного майданчика лише з подачею. Хоча гравці провідних збірних роблять це ще до самого удару по м’ячу, забігаючи на метр-півтора.

Ось гра збірної Англії при схожому штрафному. Ще до того, як футболіст, який виконує передачу, доторкнеться до м’яча, захисники починають розганятись до карного майданчика. Робиться це тому, що м’яч летить швидше, ніж біжить футболіст. Гравці, які діють в обороні, мають зустрічати м’яч. Як приклад, показуємо гру при стандарті однієї з найкраще вишколених збірних у цьому компоненті гри — Англії. Штрафний збірної Словаччини у грі з англійцями дуже схожий на наш пропущений м’яч у матчі з німцям. Якщо призупинитися та подивитися на момент, помітно, як англійські оборонці починають зближуватися з воротами ще до моменту подачі. Таким чином вони мають перевагу при подачі, перші на м’ячі, не наздоганяють. До того ж англійці грають зонно, вишиковуючи сім гравців вздовж лінії воріт, заповнюють простір.

Кожен гравець відповідає за конкретну ділянку. За такого варіанту футболістам не треба «ганятися» за опонентами, яких їм «приписали» ще в роздягальні. А суперники можуть бігати та змінювати місце у штрафному майданчику, переміщуюсь з ближньої стійки на дальню. Один футболіст у англійців залишається на «підбирання».

УКРАЇНА — ПІВНІЧНА ІРЛАНДІЯ

Черговий «стандарт», який став вирішальним у протистоянні з Північною Ірландією. На ближній стійці Федецький грав з Уошингтоном, Уорд тікав від Сидорчука до карного майданчика. Шевчук тримав Кетхарта. На дальній стійці Джонні Еванс зі Степаненко, та ключове протистояння — Хачеріді і Макоулі.

Українці знову опинилися у ролі наздоганяючих. Сидорчук відпустив свого опонента, і на ближній стійці Федецький опинився один проти двох північноірландів. При подачі ми отримали розірвану лінію оборони. Навіть якщо кілька разів переглянути цей момент, важко усвідомити як при «стандартах» грає збірна України. Хтось — персонально, хтось — зону. Хачеріді почав грати по м’ячу, і той перелетів через захисника «Динамо» та «синьо-жовтих». Лінію розірвано. Як результат, ще один гол у наші ворота. У нас п’ять футболістів грали у карному майданчику і аж троє — на підборі. Знову ж, порівняємо з англійцями. У них сім футболістів — в лінію і лише один — на «підбиранні». Якщо підбивати підсумок цього голу, то це повний хаос у нашому штрафному майданчику.

ПОЛЬЩА — УКРАЇНА

Перед тим як аналізувати гол від поляків, повернемось трохи назад, аби пояснити, чому наші суперники стали розігрувати, а не подавати кутовий. Мілік віддав передачу на Капустку, а зустрічати двох гравців суперника вийшов лише один Зінченко. В той час, як інші збірні при схожих стандартних положеннях відправляють перекривати небезпеку одразу двох футболістів. От приклад з матчу Ісландія — Австрія. Два гравці австрійців біля кутового прапорця. І двоє ісландців готові їх зустріти. Ви думаєте просто так вони там з’явилися? Це називається просто — організація гри при стандартних положеннях. Чого, на жаль, в української збірної ми не побачили.

Найцікавіше те, що поляки вивчили не лише наші попередні проблеми при «стандартах» на Євро. Давайте згадаємо контрольні матчі. Гра команди Фоменка проти збірної Албанії. Двох суперників зустрічає лише один наш футболіст.

Багато збірних просто бояться так розігрувати стандартні положення: коли тебе зустрічають одразу два опоненти, можна швидко отримати контратаку. Але коли ти впевнений, що суперник не готовий до цього, можна підготувати дуже непогану атаку. Це і зробили підопічні Адама Навалки. Три передачі та трохи техніки від Блащіковськи — так і було завдано вирішального удару у матчі Україна — Польща. Складалось враження, що наші футболісти просто не знали, хто кого біжить зустрічати у подібній ситуації.

Так ми й провалили Євро. На «стандартах», які в сьогоднішньому футболі відпрацьовуються саме під час тренувань. У топ-збірних стандарти — це відпрацьований механізм. Можна поставити у приклад Італію. Два захисники на ближній стінці грають по зоні, всі інші — персонально. Класичний показник зоно-персональної опіки при кутовому.

Відзначте, наскільки організований вигляд при «стандарті» мають італійці, і як швидко після подачі вони «витиснули» бельгійців зі свого карного майданчику.

Якщо підбивати підсумки гри нашої команди при «стандартах», то, по-перше, треба сказати, що ми повністю провалили цей аспект футболу. З першого погляду на моменти важко зрозуміти, як діє збірна — персонально або по зоні. Дуже велика неузгодженість і непідготовленість дій, на чому нас і піймали.