Анатолий ТИМОЩУК: "Этот поединок решающий и для словаков"

Капітан та рекордсмен збірної поділився думками про два найближчих кваліфікаційних матчі збірної України.

- Анатолію, чи мав ти розмову з головним тренером «Кайрата», колишнім головним тренером збірної Словаччини Володимиром Вайсом про майбутній матч з його земляками?

- Так, він побажав мені всього найкращого, але не у матчі зі Словаччиною (усміхається). Але потім сказав, що жартує. Певна річ, кожен переживає за свою країну. Перед нами стоїть складне завдання: у кожному матчі треба перемагати. Ми із Вайсом обговорили турнірну ситуацію у нашій групі, теоретичні шанси обох збірних на вихід. Тренер сказав, що у збірній Словаччині дуже багато травмованих гравців, серед яких, до речі і його син, котрий грає за збірну. Вайсу-молодшому робили операцію на руці, і вінне встиг відновитися до найближчих матчів.

- Як Вайс оцінив наші шанси на вихід з групи?

- На даному етапі ми відстаємо від словаків аж на шість очок. У будь-якому випадку, все може змінитися. Якщо ми їх обіграємо, а вони не зможуть досягти результату з іспанцями, ситуація може бути зовсім іншою. Ми з Вайсом дійшли згоди у тому, що теоретично і у нас, і у словаків є хороші шанси зіграти на Євро. Звісно, ми налаштовані на перемогу в двох матчах. Але передивляючись матчі найближчих суперників, розуміємо, що буде важко. Тому треба максимально докласти зусиль у першому матчі 5 вересня, а вже потім готуватися до словаків. Між іграми - невеликий проміжок часу. Сподіваюся, що всі відновляться, і у тренерського штабу буде можливість ротації складу, аби найкращі гравці вийшли на кожен з поєдинків.

- З приходом Олександра Хацкевича на посаду головного тренера Білорусі гра у наших сусідів стала значно цікавішою…

- Як на мене, й цікавішою, й більш колективною. Саме сьогодні ми переглядали їхній матч з іспанцями – ця гра була нелегкою для піренейців. Незважаючи на те, що іспанці володіли ініціативою, білоруси завдали клопоту іменитим суперникам. Це вже говорить про те, що команда рухається правильним шляхом, відновлюючи ті ігрові кондиції, до яких всі звикли, кажучи про силу білоруської збірної. Це бойова, самовіддана команда, налаштована на досягнення результату. Впевнений, що у Львові буде цікава безкомпромісна гра.

- Хацкевича ти добре знаєш, бо багато разів проти нього грав та ще й працювали разом, коли він був помічником головного тренера збірної України при Маркевичі та Калитвинцеві. Які враження залишилися від нього, як від тренера?

- І від гри, і від спілкування з Олександром враження дуже приємні - і як від людини, і як від спеціаліста. Зрозуміло, що є відмінності у роботі помічника і головного тренера. Однак розвиток подій у його кар’єрі свідчить про те, що людина йде вперед і прогресує. Адже він - головний тренер у своїй країні. Для кожного фахівця один із найголовніших критеріїв якості – попрацювати у своїй збірній і досягти результату. Так, він прийняв команду у досить непростому становищі. Думаю, що у цьому відбірному циклі вони «заспокоять» ситуацію, пошукають молодих перспективних гравців і будуть дивитися у майбутнє.

З іншого боку, Хацкевич сказав, що не може зовсім не думати про цей цикл, тому що мова йде про честь і престиж країни. Жодна команда у кваліфікаційному циклі не приїде відбувати номер. Це ми побачили по матчах з Люксембургом. Люди, яким теоретично вже нічого не світить, все одно приїжджають і віддають всі сили на футбольному полі, бо це – національна збірна. Так само приїде і Білорусь.

- Плюс наших суперників у відсутності психологічного пресингу, який нависає над нами…

- Тиску над ними немає, але ніколи не знаєш, що краще – щоби був пресинг чи щоби його не було. Будь-який пресинг, що стосується досягнення результату, тримає тебе в тонусі. Коли результат не тисне, ти можеш почувати себе занадто розкуто. Тому не знаєш, що краще…

- Матч буде складний і, певно, доведеться долати насичену оборону…

- Думаю, що так. Але все одно у білорусів є сильні гравці, які перебувають у гарній формі, зокрема ті, що виступають у чемпіонаті Росії. У них є Олександр Глєб – найбільш креативний гравець збірної, якого з впевненістю можна назвати головою цієї команди. На нього треба звернути особливу увагу.

- Може так статися, що ти саме гратимеш проти нього..

- Все може бути (усміхається), я не один раз грав проти нього, мені цікаво грати проти таких гравців. Перед матчем порозмовляємо, а під час гри посперечаємося на футбольному полі. Тому, якщо буде така можливість, мені буде цікаво зіграти проти Глєба.

- Ти знаєш його переваги, тож розумієш, як їх нейтралізувати…

- Будемо сподіватися (усміхається).

- Такий же ключовий футболіст є і у Словаччині. Наскільки гра команди залежить від виконання Марека Гамшика і наскільки можна досягти переваги у матчі, «перекривши йому кисень»?

- Виконання Словаччини залежить від Гамшика, але все ж словаки будують свою гру більш колективно. Є команди, що залежать від одного гравця. Але, незважаючи на те, що Гамшик вже давно є одним із лідерів «Наполі», вирішення питання протидії словакам не закінчується лише із перекриттям кисню Гамшику. Словаччина сильна своєю командною грою, вирізняється самовіддачею. До того ж грати вони будуть на рідному стадіоні, а вдома вони грають досить сильно. Другий тренер «Кайрата» словак Борис Кітка показав, як словаки співають гімн у Жиліні на матчі збірної. Там така атмосфера, що «мурашки» по шкірі біжать. Тож вважаю, поєдинок буде цікавий і якщо навіть нейтралізувати Гамшика, є ще досить багато хороших гравців, які виступають у зарубіжних чемпіонатах. Тому не думаю, що це - основне для нас питання. Основне питання – ми маємо показати свій футбол, маємо грати також самовіддано і розуміти, що найкращий результат для нас – це перемога.

- У Жиліні також буде гра під тиском, але тепер уже - під тиском чужих трибун …

- Тиск буде шалений. Для словаків поєдинок теж вирішальний. Вони чітко розуміють: якщо досягнуть результату, фактично вирішать питання виходу на Євро.

- Наші ігри у цьому місяці, зрештою, як і у наступному – усі вирішальні. Вимагається максимальна концентрація. Всі хлопці у команді це розуміють?

- Звісно. Тут перш за все треба розуміти, що ти - у національній збірній. Це – не клуб, тут зовсім інший підхід в цілому, бо це – команда країни. І кожен розуміє, що грає не лише за своє ім‘я чи ім‘я клубу, а захищає інтереси держави на футбольному полі. Це такий момент, який йде з серця, і ти розумієш, що треба досягти максимально можливого результату. В цих поєдинках для нас не стільки гра, а саме результат стоїть на першому місці.