Вячеслав ШАРПАР: "Инфраструктура "Шерифа" на уровне "Динамо" и "Шахтера"

Щойно повернувшись до «Волині», 28-річний В’ячеслав Шарпар забив переможний гол у ворота «Олімпіка», ставши одним з героїв 6-го туру Ліги Парі-Матч.

– В’ячеславе, хотілося б пролити світло на від’їзд до «Шерифа» та повернення до «Волині»…

– Після завершення попереднього сезону у «Волині» настав період невизначеності, мали місце заборгованості по виплатах. Звичайно, рішення були узгоджені з головним тренером. Віталій Кварцяний одразу запропонував гравцям розглядати цікаві пропозиції щодо подальшого працевлаштування. Образи за це він тримати не міг. Коли ж «Шериф» в єврокубках не зумів подолати відбірні раунди, то мова зайшла про повернення. Це також було погоджено з наставником.

– Користуючись нагодою, варто поцікавитись, який рівень «Шерифа»?

– Інфраструктура, включаючи базу, поля та умови для підготовки, можна назвати чудовими – на рівні наших «Динамо» і «Шахтаря». А у спортивному плані не дуже люблю порівнювати, тим більше, у Молдові я провів зовсім небагато часу. Якби зустрілись з тією ж «Волинню», можна було б робити певні висновки.

– Нинішній прихід до «Волині» - четверте входження до однієї річки…

– Звичайно, ця команда для мене як рідна. Мені тут приємно та комфортно виступати, і жодних забобонів з цього приводу немає.

– Перший матч – одразу в основі, вирішальний гол… Можна сказати, що все вдавалось у грі проти «Олімпіка»?

– Головне, що дотиснули суперника, взяли дуже потрібні 3 очка. А щодо якості гри, то тут зрозуміло, що її потрібно істотно поліпшувати. Добре, що зараз є пауза, а, значить, і час попрацювати над недоліками. Мабуть, «Олімпік» нам поступився у гольових моментах, серед яких стовідсоткових я не пригадаю. У нас була можливість забити і раніше. Якби це трапилось – було б далі значно легше. Гру, дійсно, можна назвати приблизно рівною. Але ближчими до перемоги були ми, чим і скористались.

– Голи на останніх хвилинах частіше проводила твоя команда чи навпаки?

– Згадуючи перебування у «Волині», більше перед фінальним свистком пропускали ми. Але зараз щастя повернулось вже до нас обличчям.

– Як оцінюють у команді перебування на високій позиції, адже ви ділите 3-5 місця разом з «Дніпром» та «Зорею»?

– На кілька вихідних розійшлись у непоганому, я б навіть сказав – у гарному настрої. Але говорити про місця матиме сенс хоча б після завершення першого кола, коли кожен з кожним вже зіграє. Календар для різних команд неоднаковий, тому нинішні здобутки можуть інколи некоректно відображати турнірну ситуацію.

– І «Олімпік» зараз серед аутсайдерів, і черговий суперник – «Чорноморець» – також зобов’язує вас розраховувати лише на перемогу – навіть попри виїзний матч…

– Досвід показує, що сподіватись на максимальний здобуток варто і потрібно у кожному матчі. Але так точно думають і наші супротивники, які, напевне, захочуть, поліпшити власну ситуацію саме у наступному турі. Тому загадувати не варто – ігри по-різному можуть складатись.

– Попереду нас очікують дві зустрічі національної збірної України. Знайдеться час для перегляду?

– Звичайно, буду і дивитись, і переживати. Вірю, що 6 очок для наших гравців – це реальність. Зараз головне – найближчий поєдинок з білорусами. Відігравши його на належному рівні та перемігши, буде дано поштовх до продовження у тому ж дусі у Словаччині.