Народ против Леоненко: Цыганык, Тимощук, Маркевич и еще шесть конфликтов

"Футбол 24" пригадує кілька історій із відтінком скандалу, коли епатажна зірка нашого ефіру добивалася резонансу своєю критикою, іноді отримуючи еквівалентну "ответку".

Віктор Леоненко завжди славився своїм непокірним характером, полюбляючи пливти проти течії. Народившись у Тюмені, де заробляли на хліб видобуванням корисних копалин, а душу відводили, в основному, на хокейних поєдинках і біатлонних змаганнях, Леон вирвався із цього замкнутого простору у широкий світ.

Його хотіли у московському «Динамо», але він марив «Динамо» київським, тож симулював радикуліт, щоб накивати звідти п’ятами. Потім взяв українське громадянство, хоча на початку 90-х рух найкращих футболістів відбувався якраз у протилежному напрямку. Та й у «Динамо» всі – від Сабо до Лобановського – дуже швидко переконалися, що характер у Леоненка – не цукор.

У другій половині 2000-х в моду увійшли футбольні експерти, якими стали присмачувати ефіри програм, а також прямі трансляції матчів. Тут Віктор Євгенович розкрився по-новому, а його відвертість, розкутість і яскраві метафори були справжнім святом, адже йшли урозріз із шаблонною та прогнозованою балаканиною інших гостей студії.

Але з часом все змінилося. До приколів Леона звикли, а його спогади про «хлопця, який удесятьох обіграв «Барселону» набили оскому. Зараз же відомого експерта відверто зневажають за критику на адресу Реброва і «Динамо», а особливо – через коментар на адресу Тимощука. Ще ніхто не відповідав Леоненку настільки жорстко, як це зробив Роман Зозуля. Хоча такі спроби були.

Леоненко – Мілевський

Артема не критикував лише ледачий. Вгадайте з трьох разів, від кого йому перепало найбільше.

«Якщо ти робиш результат на полі, то за його межами займайся, чим хочеш. Але якщо ти навіть в склад не потрапляєш, про яку дискотеку можна говорити? Та ти повинен на базі спати з м'ячем! Ось вам і підхід. Тому у Артема нічого і не виходить. І мені його шкода, причому вже давно» .

«Мілевський просто живе у своєму світі. Я з екрана телевізора кажу йому, мовляв, не падай так часто, і все буде добре. Він якийсь час не падав, почав забивати. Але потім повернувся до колишніх «вправ». Дивлюся на його гру і ламаю голову: скільки коштує його трансфер? У нього невиправдано велика зарплата».

«У нас же Мілевський, по суті, герой! Він же ніхто у футболі, але про нього з Алієвим пишуть більше, ніж про всіх інших разом узятих! За що їм така увага? Ну так, Алієв забив 14 м'ячів в "Локомотиві", все! А Мілевський...  та він забивав тільки в договірняку проти "Іллічівця", коли вони 9:0 виграли! Нападник, який навіть хет-трик ніколи не робив, і він був лідером київського "Динамо"! Та це ж смішно!»

Артем лише ледаче відмахувався від дошкульної критики, наче від мухи. Десь, напевно, сам розумів, що Леоненко багато в чому має рацію. А десь – просто забракло фантазії. Тому зрідка ми чули від Мілі іронічні репліки на кшталт: «Коментувати гру «Динамо» не буду. Я ж не Вітя Леоненко». Або «Хто такий Леоненко?» Крапки у цій історії ще не поставлено. Будуть нові «перли».

Леоненко – Алієв

Дуже часто напару з Мілевським перепадало і його товаришеві за інтересами – Олександру Алієву. Вони, як сіамські близнюки, фігурували у гнівних монологах Леоненка нерозривно.

«Алієв? А хто він такий взагалі? Чого він добився? Він ніхто!»

«Алієву треба не ображатися, а працювати, а то якийсь дитячий садок виходить. Отримуючи такі гроші, як він, взагалі соромно так себе вести. Сиди собі й радій! Ці незрозумілі образи в сучасному футболі просто неприпустимі, за таке треба давати по вухах! Потрібно бути мужиком, а не незрозуміло ким».

«Саша взагалі - дивний хлопець. Видно, що гроші затуманили йому мізки».

Проте Алієв виявився не з полохливої десятки, а тому «пробив» номер Леона. «Одного разу він зателефонував мені сам і запитав: «Вітя, навіщо ти мене травиш в інтернеті?», - пригадує експерт. - Тільки от інтернет я не читаю, а говорю завжди те, що вважаю правильним - як би жорстко це не звучало. Чи змінить щось критика на адресу Олександра Алієва? Навряд чи».

Зате змінилося ставлення самого критикана. Леоненко, таке враження, частково заповажав Алієва, адже опісля у значно м’якших тонах коментував гру півзахисника, а якось навіть став на його захист після новини про паління. «А це що, злочин? Я взагалі вважаю: якщо ти робиш результат на футбольному полі, то за його межами ти можеш робити все, що завгодно. Я також палив», - підсумував Леон.

Леоненко – Сабо

Найбільш давнє протистояння, яке тягнеться ще з першої половини 90-х, коли Йожеф Йожефович тренував «Динамо», а Віктор Євгенович після голів у ворота «барселон», «спартаків» і «темпів» ходив промочити горло кількома кухлями пива. Потім були проблеми із режимом і зайвою вагою, тож зрозуміло, що перфекціоніста Сабо це доводило до оскаженіння. Проте, навідміну від вище описаних випадків, де гра йшла «в одні ворота», тут Леоненко отримав гідного опонента, який за словом у кишеню також ніколи не ліз.

Сабо: «Я не знаю, як він зараз живе - п'є чи не п'є. За великим рахунком, це його особиста справа. Але коли грав, він весь час порушував режим і своїми вчинками негативно впливав на молодь. Я регулярно карав його за потяг до спиртного».

Леоненко: «Сабо - хвора людина. А я на хворих людей не ображаюся. Розповім як на сповіді. Справа була на зборах. Тільки ці 20 баночок я випив не за день, а за три тижні. І тоді вважав, і зараз вважаю, що мені можна було це собі дозволити. Адже не Сабо тягнув мене, а я його».

Сабо: «Після того як Леоненко закінчив з футболом, ми зустрілися на стадіоні «Динамо». Вітя сказав, що у мене дуже поганий язик. Я йому відповів, що життя прожив і на моїй пам'яті були люди, талановитіші за Пеле. Тільки вони в підсумку у футболі нічого не добилися. Леоненко міг би стати великим гравцем, але свій талант пропив і прогуляв».

Леоненко: "Я готовий потиснути руку Сабо. Але він вважає, що я повинен перед ним вибачитися. От тільки поясніть мені - за що? Він до мене весь час чіплявся. Я ж себе в образу намагався не давати».

Сабо: «Там, де Леоненко, мене не буде. Ніколи!»

Істина, як то кажуть, десь посередині. Але ось думка стороннього спостерігача. «У Йожефовича грала мадярська кров, і тому істерики починалися відразу ж після матчів. Він доводив Леоненка, доводив Шевченка, одного разу довів криками з технічної зони Лужного», - пригадав свого часу Дмитро Михайленко.

Леоненко – Маркевич

У 2010-му, коли біля керма збірної України нетривало перебував Мирон Богданович, Леоненка запросили прокоментувати товариський матч між «синьо-жовтими» і Румунією, який відбувся у Львові. Спаринг, якщо пам’ятаєте, став комедією помилок і ляпів, а українці перемогли завдяки автоголу (3:2). «Не скажу, що це договірний матч. Але такі голи навіть на першість міста не забивають», - кепкував в ефірі Євгенович.

Коли Маркевич дізнався про ці слова, то був невблаганним: «Йому не вдалася кар'єра. Зараз він злий на всіх. Але в середу (спаринг із Норвегією – О.Б.) він коментувати не буде». І справді, більше ми Леоненка за коментаторським мікрофоном не чули.

Постфактум Леон спробував згладити кути: «Реакція Маркевича – дивна. Я даю такі коментарі, які хоче чути народ, а не учасники матчу. Інакше я перестану себе поважати. У мене корони немає, можу вибачитися, тільки нема за що. Маркевича, в будь-якому випадку, поважаю - серйозний мужик і класний тренер».

Леоненко – Суркіс

По босу «Динамо» експерт «працює» вже не один рік – ще з часів роботи на «2+2». Леоненко дотримується думки, що у всіх бідах, які спіткали киян упродовж останніх сезонів, винен, насамперед, Суркіс-молодший. Ігор Михайлович також не відмовчується – цього йому не дозволяє ані характер, ані статус. Зокрема, рік тому в ефірі програми «Великий футбол» він передав Леоненку величезний «привіт»: «Коли він працював на іншому каналі, він говорив одне, зараз - інше. М'яко кажучи - він себе перетворює на клоуна. Вітя, ставай мудрішими, тоді до тебе потягнуться вболівальники і будуть сприймати твої слова по-іншому».

Ексеперт образився. І навіть відмовився виступати за ветеранську команду «Динамо». «Проблема в тому, що я заявив: у синій формі з літерою «Д» більше не буду виступати. Скажімо так, поки Суркіс при владі. Він не вважає Леоненка футболістом. Хоча важко не вважати мене футболістом, коли я зіграв 120 матчів і забив в них 109 м'ячів», - обурювався Віктор.

Леоненко – Циганик

Під час одного з випусків «Профутболу» Леоненко, який ще тоді працював пліч-о-пліч з Ігорем Цигаником, дозволив собі випад на адресу одразу двох мегабосів. Ахметов, мовляв, «може все купити, домовитися», а от Ігоря Суркіса, не церемонячись, назвав «дурним». Незабаром «2+2» відмовився від співпраці із скандальним експертом, а він вигулькнув у студії «Футболу» - каналу-антагоніста.

«Чому, власне кажучи, мені було не погоджуватися? Якщо там не виконують обіцянок, навіщо там залишатися? Я від Циганика на передачі «Профутбол» у прямому ефірі вибачень так і не почув, незважаючи на його обіцянки. Здається, він взагалі не вибачився», - пояснив Леоненко. Реакція Циганика була жорсткою: «Прочитав нове інтерв'ю Леоненка. Коментар короткий - він виявляється ще й брехун ... Людина, яка живе у своєму власному нереальному світі».

Після того, як між ними пробігла чорна кішка, експерти продовжують покусувати один одного. Наприклад, Циганик нещодавно припустив, що «Леоненко не здатний тренувати, він - людина-свято». А Євгенович якось прирівняв не лише Циганика, а й Василькова, до балаболів: «Я не впевнений, що самі українці розуміють мову Циганика і Василькова. "Чому ти мовчиш?" - запитують. "Я звик відповідати на запитання, а не просто "балаболити", - відповідаю».

Леоненко – Ярмоленко

Після того, як в «Динамо» навіть духу не залишилося від епатажного дуету Мілевський-Алієв, під прицілом експерта-«кілера» опинився Андрій Ярмоленко. Ось кілька найгучніших ескапад від Леоненка на адресу Ярмоли:

«Зараз я зайнятий Ярмоленком. Він мені щось там написав у відповідь - тепер буду пильно за ним стежити. Я думаю, до побачення, Ярмоленко».

«Я багато чого пройшов у футболі, а якийсь салабон мені буде щось розповідати. Ярмоленко хоча б ставав чемпіоном з «Динамо» в якості гравця основного складу? Ось і як я можу з ним змагатися?»

«Я зараз проти Ярмоленка. Так не можна поводитися. Я не дарма сказав, що він дурний. Навіть не так, він тупий».

Саме остання репліка спонукала Андрія за допомогою офіційного сайту «Динамо» нанести гідний ( і не позбавлений почуття гумору) удар у відповідь.

«Ви можете розміркувати про мою гру, бо кожна людина має свою думку, але ображати себе я не дозволю нікому!!!

Щодо мене, то я не звик про когось погано висловлюватися через пресу, тому що вважаю, що це низько і неправильно. Ви називаєте себе експертом, хоча, на мою думку, експерт - це той, хто досяг чогось на тренерському посту, а не сидячи на тренерській лавці збірної міліції та розпиваючи пиво.

(…)Скажу відверто, мені просто набридло слухати цю єресь на свою адресу і на адресу моїх товаришів по команді. Читати їх до певної міри було смішно, але у мене до вас величезне прохання навчитися коректно висловлюватися!!!

P.S. Звичайно ж, я чекаю відповіді, бо хочу посміятися від душі, а це я роблю завжди, коли читаю або слухаю ваші коментарі!»

Згодом вони помирилися у прямому ефірі «Великого футболу», однак ніколи не знаєш, коли це крихке затишшя перерветься.

Леоненко – Шовковський

А це вже зовсім свіжа історія, про яку ви навряд чи встигли забути. У лютому Леоненко розкритикував київський клуб, сказавши, зокрема, що «при Реброве «Динамо» не прибавило, а даже убавило». Це стало останньою краплею у чаші терпіння динамівців, а капітан Олександр Шовковський відповів від імені всієї команди. «Коли кидаєш лайно в бік інших людей, треба пам'ятати про те, що це лайно може не долетіти, а от руки того, хто кидає, в цьому лайні залишаться точно! Вітя, від тебе смердить!», - написав СаШо у Фейсбуці.

«Негарно так говорити, не впізнаю Сашка», - одразу ж відреагував Леоненко. Очевидно, така позиція Шовковського була для Євгеновича, наче ніж у спину. Адже за всі роки він практично ні разу не сказав про СаШо поганого слова – голкіпер належав до невеликої групи недоторканих динамівців. Іноді Леон навіть ставив легенду у приклад молодому розпещеному поколінню.

Леоненко – Тимощук

Восени 2012-го збірна України на своєму полі сенсаційно поступилася Чорногорії, а «Динамо» у чемпіонаті програло «Металісту». В одному з ефірів «Профутболу» Леоненко поєднав розбір цих двох матчів, що відбулися на «Олімпійському», в одному флаконі. «Хто Михалику сказав, що він взагалі серйозний футболіст? Я його буду "ганяти", а ще – Тимощука, - розійшовся експерт. - Тому що вони ганьблять український футбол, вони в нас - лідери. Ось потім і Чорногорія, будь ласка. Особисто я вважаю, що Михалик - слабкий футболіст. І Тимощук теж».

Гучні, надзвичайно скандальні слова спонукали Тімо негайно відповісти, що він і зробив.

Леоненко дивувався: «Тимощук ображається, але вже коти знають, що він віддаватиме на метр, на два назад. Дитячі помилки. Ти професіональний футболіст, ти тренуєшся щодня. В мене таке враження, що він і половини тактично не розуміє». На деякий час пристрасті вляглися, але лише для того, щоб розгорітися зараз із новою силою.

Сьогодні ж у Леоненка катастрофічно поменшало симпатиків. Йому пригадали все - від суперечливої ігрової кар’єри і порушення режиму до незрозумілої політичної позиції у складний час, коли ти або по той, або по інший бік барикад. На нього спустили всіх собак і експерт справді сам винен у тому, адже паралельно із влучною критикою часто перегинав палку. З іншого боку – його слова ніколи і нікого не залишали байдужими, провокуючи різного роду дискусії. Варто визнати, без Леоненка наш інформаційний простір нагадував би сонне царство – телеканали втрачали б рейтинги, а сайти – трафік. І цифри не дадуть злукавити – середньостатистичній аудиторії, як і в часи Стародавнього Риму, потрібен не тільки хліб, але й видовища. 

Олег Бабій, Футбол 24