Денис БОЙКО: "Звездную болезнь я уже пережил"
Найкращий вітчизняний голкіпер за версією "Українського футболу" волів спілкуватися винятково про свою перемогу в референдумі…
— Насправді, якихось особливих емоцій не відчуваю в зв’язку із цим, — зізнався Денис. — Хоча, водночас, мені дуже приємно, що ваше видання визнало мене провідним воротарем року. Я завжди докладаю максимум зусиль як на тренуваннях, так і в офіційних матчах, аби бути найкращим. І таким чином хочу бути корисним команді.
— Чи важлива для вас думка преси, зокрема в таких референдумах? Чи вони втрачають свою вагу на тлі слів наставника?
— У принципі, я зважаю на думку ЗМІ та якісь висловлювання вболівальників. Хоча на кожен окремий поєдинок чи навіть дію в мене є власні міркування. Безперечно, я читаю, слухаю та стежу за роботою журналістів, експертів. Утім, знову ж таки, в мене є своя позиція з усіх аспектів. Отож — 50 на 50.
— Чи можуть такі визнання додати мотивації у ваших виступах?
— Авжеж! Повторюся: перемога в такій номінації мене дуже тішить. Після такого тріумфу буде ще один стимул викладатися сповна, позаяк певною мірою це надихає. Упевнений, що визнання «УФ» додасть мені наснаги.
— А зворотний — негативний — вплив може послідувати?
— Ні, про розслаблення й мови бути не може! Позитивні моменти в кар’єрі за своїм принципом повинні мати відповідний наслідок, а не навпаки. Як кажуть ваші колеги, зіркову хворобу я вже, вочевидь, пережив, це пройдений етап. Загалом, я вдячний, що ваша газета так високо оцінила мої цьогорічні виступи. Однак, це всього-на-всього думка видання та опитаних вами, мені потрібно рухатися далі, не зупиняючись на досягнутому. Моя мета — подальший прогрес.
— Чи матимете бажання надалі демонструвати таку гру, котра змушуватиме нас надалі визнавати вас найкращим виконавцем першості в даному амплуа?
— Звичайно, так! І не тільки за вашою версією. Повірте, я намагатимуся розвиватися в майбутньому, виступаючи на хорошому рівні та надійно діючи на останньому рубежі. Якщо «УФ» наступного року знову визнає мене провідним голкіпером, то, напевне, я цього заслуговуватиму. Відтак робитиму все для цього.
Євген ДЕМЯН