Дьемерси МБОКАНИ: "Готов выйти на поле уже в следующем матче "Динамо"
Близько двох тижнів тому нападник «Динамо» Дьемерсі Мбокані повернувся до Києва. Після травми коліна і перенесеної операції він проходив курс реабілітації у Франції та Бельгії.
А завершальний етап відновлення конголезець проходить в Україні. Напередодні свого повернення до загальної групи Мбокані розповів кореспонденту офіційного клубного сайту про самопочуття і про те, коли його можна очікувати на полі:
- Дякую, я відчуваю себе відмінно, оскільки останні два тижні працював з тренером з фізпідготовки Віталієм Кулибою, і зараз перебуваю в хорошій формі.
- Скільки часу зайняла ваша реабілітація у Франції, і як саме вона проходила?
- Я займався багато чим: і фізичною роботою, і спеціальними вправами, провів там близько місяця під наглядом дуже хороших і кваліфікованих фахівців. Власне кажучи, саме тому я і вибрав це місце для проходження реабілітації.
- Як оцінили ваш стан клубні лікарі після вашого повернення до Києва?
- Начебто, все добре для мене складається, і за прогнозами докторів вже в найближчу суботу я приступлю до занять в загальній групі, чому я дуже радий, оскільки був відсутній довгий час.
- Це заключний етап реабілітації? Вам вже не потрібно буде літати до Бельгії або до Франції за консультаціями чи лікуванням?
- Так, період відновлення майже закінчений, основна його частина пройшла в Бельгії і у Франції, а тепер після роботи з Віталіком я готовий приступати до роботи в загальній групі, щоб найближчим часом вже починати грати.
- Чим саме ви займалися в Києві? З якими ще обмеженнями працювали?
- Обмеження визначає лікар, але останні два тижні я фактично працював без них. Робив усі вправи, працював з м'ячем. Не відчуваю ніякого дискомфорту, ні болю, тому розраховую працювати в повноцінному режимі. Але якщо, раптом, щось відчую, обов'язково скажу про це лікарям, та поки все добре.
- Як гадаєте, скільки часу вам знадобиться тренуватися в загальній групі, щоб вийти на поле чи хоча б потрапити до заявки?
- Чесно кажучи, я готовий вийти на поле хоч зараз. Коли я повернувся до Києва, поговорив з головним тренером Сергієм Ребровим, тренерський штаб склав для мене індивідуальну програму, яку я успішно виконав. Можливо, уже в наступному матчі зможу вийти на поле. Принаймні, на даний момент відчуваю себе повністю готовим.
- Про що ще говорили з Ребровим? Тренер вас підтримав, підбадьорив?
- Як я вже сказав, коли ми бачилися, він склав для мене програму. Зараз, коли у всіх перерва, пов'язана з матчами збірних або просто вихідні у тих, кого не викликали, я проводив майже кожен день по два тренування, щоб коли всі повернулися, вже займатися в загальній групі і готуватися до найближчого матчу.
- Чи скучили за футболом за той час, що вам довелося пропустити?
- Так, звісно. Певний час реабілітації я провів в Бельгії, займаючись, в основному, з м'ячем. Вже тоді я хотів грати, а зараз - тим більше. Весь час, поки я тренувався з молодіжною командою, думав про те, як мені хочеться якомога швидше знову заграти.
- Прикро, що до зимової перерви встигнете провести лише кілька матчів? Ви тільки повернулися, а перша частина сезону вже закінчується...
- Звичайно, шкода, але, на жаль, від мене тут мало що залежить, це була травма, такий футбол.
- За час вашої відсутності в команді з'явився новачок - Теодорчик, чи встигли вже з ним познайомитися?
- На жаль, особисто познайомитися ще не вдалося, оскільки я працював окремо, просто бачив його кілька разів на тренуваннях першої команди. Але я знаю, що це хороший гравець, відмінний нападник.
- Враховуючи результативність Кравця, конкуренція в атаці збільшилася?
- Не мені про це судити. Зараз багато хто добре грає і забиває голи. У будь-якому випадку, рішення за головним тренером. Мені залишається тільки ретельно працювати.
- Під час своєї відсутності, чи стежили за виступами «Динамо»? Як оцінюєте перше місце команди в чемпіонаті України і Ліги Європи?
- Звичайно, стежив. Я гордий цими досягненнями, клуб їх заслуговує. Ще на самому початку сезону було видно, що Ребров націлений на досягнення високих результатів, завоювання титулів. І я вважаю, він проводить якісну і правильну роботу.
- Травми футболістів - це завжди непростий період. Хто вас найбільше підтримував в цей час?
- Так, дійсно, травми, особливо ті, що вимагають тривалого відновлення, це непростий час. Спочатку я був трохи збентежений і засмучений, але мене підтримувала сім'я, друзі, одноклубники - це додало мені ще більше впевненості у власних силах і дало мотивацію працювати і відновлюватися. Коли я був в Сан-Рафаелі, зі мною туди вирушила моя сім'я, також приїжджали провідувати мої друзі, періодично дзвонили партнери по команді, підтримували і цікавилися моїм здоров'ям. Тож все добре. Зараз моя сім'я зі мною в Києві.