Александр Севидов: "У команды есть огромное желание работать"

На словенських зборах «зелено-білі» провели перший спаринг і готуються до другого. Що думає Олександр Севідов про теперішню ситуацію в «Карпатах»? Що його вражає і що засмучує? На ці питання він відповів Інформаційному центру.

– Що вас насамперед вразило у Львові?
– Сказати, що мене щось вразило, досить важко. Але, скажімо, я був у захваті від карпатівської бази. Я не очікував, що в клуба, який наразі за результатами не входить до еліти українського футболу, така інфраструктура. Звісно, були й неприємні моменти, але я впевнений, що ця обстановка комусь вигідна і створюється штучно. Від незнання починаються різного роду фантазії. У Словенію ж поїхали ті, хто готуються до сезону, що готові грати тут. Я б хотів попросити вболівальників набратися терпіння. У нас молоді хлопці, чи не наймолодша команда у Прем’єр-лізі. Тому зовсім трішки треба потерпіти. Я хочу, щоб фанати любили і поважали своїх гравців.

– Які ваші враження від першого матчу «Карпат» проти «Домжале»?
– Ця команда посіла третє місце в словенському чемпіонаті. Звісно, це не найсильніший чемпіонат, але команда готується до єврокубків. Мабуть, ми не показали усе, на що здатні, але зважте, що в стартовому складі вийшло семеро клубних вихованців. Чи може ще якась команда похвалитися таким? Команда дуже молода. Для багатьох гравців – це аванс, а для когось останній шанс себе проявити. Мені приємно, що в команди є бажання. Зараз в Словенії проблеми з погодою, дощі, але команда тренується з великим бажанням. Вони хочуть тренуватися. Це шлях до того, що команда гратиме на повному стадіоні, де фанати зустрічатимуть гравців не свистом, а оплесками. Ми постараємося це зробити, докладемо максимум зусиль.

Треба зрозуміти, що футбольна професія дуже важка. І за це гравці отримують великі гроші. Нещодавно я прочитав на одному сайті, що Севідов говорив, мовляв, в гравців «Карпат» завищені вимоги. Ні, я говорив, що в футболі загалом завищені вимоги. Що деякі клуби переоцінили матеріальні потреби гравців. Зараз така ситуація настала, що доводиться рахувати гроші. Є клуби, які можуть платити великі кошти, але їх мало, тому гравцям слід ставитися до себе більш самокритично. Якщо ти граєш в «Карпатах» і не плануєш рости, а просто хочеш отримувати хороші гроші, то немає стимулу. А внутрішній стимул має бути, бо гравців багато, клубів мало, а багатих клубів ще менше. Але хочу, щоб мене правильно зрозуміли – я не відкидаю жодного гравця. З іншого боку у нас непогана молодь. Слід дати шанс молодим, голодним до великого футболу. Може, той же Гудима стане обличчям «Карпат» на наступні 5 років. Або хлопчики 94-го року народження, які з нами тренуються. Троє воротарів працюють з величезною самовіддачею. Може, хтось до рівня збірної доросте. Побачимо.

– Чи має для вас значення результат спарингу?
– Я б не надавав визначального значення результату. У нас зараз лише 15 польових гравців. Ми поки не змогли, як суперник, розбити команду на 2 склади. Тож довелося молоді по суті два тайми грати. По перерві вони трохи втомилися, помилялися. Ми не перегравали нашого суперника, але й виглядали не гірше за нього. Для молодих гравців це багато що говорить. Дивіться, Мисак молодий воротар, небагато зіграв. А Жовтюк, Озарків, Гудима, Бідловський... По суті вони й пороху не нюхали. Єдине, я засмучений пропущеним голом, тому що ми боролися за перемогу. Не важливо чи ми втомлені, чи нас мало, чи ми під навантаженнями – маємо боротися за перемогу. У товариських матчах не за будь-яку ціну. Це буде пізніше, в чемпіонаті. Коли перемоги треба буде виривати через травми, самопожертву. Ні, тут не треба було переступати через межу, де можна отримати травму. Але і байдужих на полі не було.

– Як проходить ваш тренувальний процес в умовах високогір’я і зважаючи на те, що зараз у Словенії лише 5 градусів вище нуля?
– Чимало клубів змінюють дислокацію. Австрія, Словенія, Туреччина... Від того, де ти знаходишся, мало що залежить. Якщо погана погода, то план підготовки може трохи збитися. Високогір’я впливає на серце, тому навантаження ми дозуємо. Але я бачу бажання працювати. Чи то півтори тисячі метрів над морем, чи під морем. Якщо бажання є – то його видно. Щодо погоди, то прогноз невтішний. Наказати погоді змінитися ми не можемо. От в «Шахтаря» в Австрії також дощ. Але ж футбол відбудеться за будь-якої погоди. Головне – бажання. Ми от думали молодим дати слабинку, але вони сказали, що хочуть ще потренуватися. Ми стараємося, щоб не було такого, як раніше. Спершу підпускали молодь, а потім забували їхні прізвища.

– Вболівальники «Карпат» зараз з особливим нетерпінням чекають на старт чемпіонату...
– У мене особливе ставлення до фанів. Це соціальна частина нашого життя. На трибунах можна показати емоції, особливо у Львові. Я не боюся зустрічі з ними. Ніколи не був закритим, завжди чесно з ними говорив. Мені доводилося і грати, і тренувати, коли приходив повний стадіон. Мурашки по шкірі бігають, коли грає гімн країни і всі встають, коли на тебе дивляться. За такої підтримки завжди легше грати. Те, що у Львові хороші уболівальники, має тримати команду в тонусі. Мені теж бувало і неприємно, і соромно, коли команда не виправдовувала покладених надій. Тому треба працювати, щоб не було соромно. Можна програти, але показати всім, що ми маємо намір виграти. Не безвольно програти, а довести, що ми виграємо в наступному матчі.