Йожеф САБО: "Может, дать Блохину возможность доработать отборочный цикл ЧМ-2014?"

Екс-наставник збірної України, а нині — заступник керівника тренерської ради ФФУ — хоче бачити на чолі нацкоманди лише вітчизняного фахівця

— По-перше, треба прояснити один момент: Блохін — не зрадник збірної, як його таким вважають багато вболівальників. Він повернувся в рідний клуб, у якому давно мріяв працювати, а тому засуджувати Олега Володимировича не маємо права, — коментує ситуацію на тренерській лаві національної команди Йожеф Йожефович.

— Але ж, погодитеся, що знайти йому заміну дуже складно, й саме це породжує невдоволення?
— Правильно! За будь-яких обставин, робота в головній (наголошую на цьому!) команді країни — найважливіша.

— Як на мене, в нас не так уже й багато варіантів заміщення вакантної посади…
— А мене, як заступника керівника тренерської ради ФФУ, Михайло Фоменко (безпосередній керівник пана Сабо. — Р. Б.) й Анатолій Коньков зобов’язали запропонувати свої кандидатури. Першим номером у списку поставив Мирона Маркевича, бо в нього достатньо досвіду, а найголовніше — він довів, що може тренувати збірну.

— Так Ярославський не відпустить!
— Є проблема. І нам треба ставити питання руба: що таке для нас національна команда? Я думаю, якби Маркевич її очолив, то це було би також плюсом для «Металіста», в якого враз збільшиться авторитет у Європі.

— Добре, а хто у вашому списку фігурує під другим номером?
— Михайло Фоменко. Між цими фахівцями нам і треба обирати наставника.

— Йожефе Йожефовичу, вам узагалі не здається дивним, що Маркевич, а ще — Павлов не горять бажанням тренувати збірну?
— Ну, про відмову Павлова з достовірних джерел ще не чув. А загалом, усім нарешті треба зрозуміти, що національна команда — це вершина кар’єри…

— Не можу не спитати: як ставитеся до слів свого колеги з каналу «Футбол» Олександра Сопка, який радить відійти від практики довіряти збірні різних вікових категорій лише динамівцям?
— Розумієте, раніше просто не було альтернативи! Вони грали у Лобановського, вчилися в нього. Це вже зараз у тому ж Донецьку є низка тренерів. Я глибоко переконаний, що наставник збірної зобов’язаний жити в столиці, бо його робота — щоденна. Напрочуд складна й дуже специфічна.

— Баль, Альтман, Грозний, не знаю, той же Бишовець, — ці прізвища у вас викликають якісь емоції?
— Розумію, що маєте на увазі. Посаду в збірній довірив би Альтману. Я її тренував, знаю специфіку роботи, тому голослівним не буду: тут потрібна особлива людина. Приміром, не знаю, як Блохін уживеться в «Динамо», бо нацкоманда й клуб — різні речі. Знаєте, в чому сила Олега Володимировича? Окрім його харизми, ще й дуже розумні помічники.

— Олег Протасов мені сказав, що не треба боятися запрошувати іноземного фахівця…
— До речі, той же Протасов — варіант. Але з ним не згоден. Згадайте Росію й Адвокаата, який, перепрошую на слові, обгадив усю країну, провалившись на Євро, відтак навіть не приїхав у федерацію захистити звіт! Ні, в Україні є достойні люди.

— Ви натякнули на Протасова.
— Так, але! Він не працював зі збірними.

— Олег Валерійович правильно відзначив — ризикувати треба в будь-якому разі.
— Погоджуся. Послухайте — й обов’язково це напишіть — я раніше був критиком сумісництва, але минув час, змінив свої погляди. А може, надати Блохіну можливість допрацювати відбірковий цикл ЧС-2014? Попри всі розмови з приводу нового наставника, цей варіант — єдино правильний. Наголошу, що це — моя думка. Безперечно, йому буде дуже складно, він може відмовитися, та якщо говорити про перспективу потрапити до Бразилії, кращого варіанту годі знайти.

— Йожефе Йожефовичу, чи був із цього приводу діалог з Олегом Володимировичем?
— Діалог? Треба, по-перше, розібратися з усіма контрактними умовами між тренером та ФФУ. А те, що Ігор Суркіс казав, мовляв, забравши в «Інтера» Моуриньо, «Реал» не платив компенсацію — дурниця. Платив. Та зараз річ не в грошах. І я не думаю, що Коньков відпускає Блохіна з відкритим серцем… Усе це — дуже складно, й питання залишається відкритим.

— Вам, часом, не стає лячно від оцієї катавасії напередодні двох відбіркових зустрічей? Знаєте, якось не хочеться наврочити…
— Маєте слушність. До добра такі ситуації ніколи не призводять. Так, Блохін залишається Блохіним, однак не можна списувати з рахунків психологічні аспекти: а може, дехто з гравців так і подумає: ну, це — останній матч тренера, потім прийде новий, то навіщо зараз рвати жили?.. І тут треба покладатися лише на професіоналізм Олега Володимировича.

— А чи може виникнути така ситуація, коли умовні Кучер і Ракицький сприйматимуть Блохіна в збірній не як наставника, а як конкурента? Зрештою, вони — «гірники», він — динамівець…
— Ні-ні-ні! Це — виключено.

— Добре, коли ж буде більше конкретики щодо трансформацій на тренерській лаві?
— Вірите, складно сказати. Питання — як відзначав раніше — відкрите…

Ростислав БУНЯК, «Український футбол».